Лекція № 4 Менеджмент якості та довкілля.

Спільні принципи та стратегічні цілі сфери менеджменту якості та екологічного менеджменту визначені міжнародними (й відповідним національними) стандартами:

1. ДСТУ ISO/TR 14062 «Екологічне управління. Враховування екологічних аспектів під час проектування та розробляння продукції» (ISO/TR 14062:2002, IDT);

2. ДСТУ-4340:2004 «Настанови щодо внесення екологічних вимог до стандартів на продукцію» (чинний від 1.10.2005).

Основні стратегічні питання:

• організаційні питання;

• питання, пов’язані з продукцією;

• питання щодо обміну інформацією.

Організаційні стратегічні питання:

• діяльність конкурентів;

• запити, вимоги та потреби постачальників;

• діяльність постачальників;

• взаємини з інвесторами, фінансистами страховиками тощо;

• екологічні аспекти організації та її впливи на навколишнє середовище;

• діяльність регламентувальних та законодавчих органів;

• діяльність промислових та підприємницьких асоціацій;

Питання, пов’язані з продукцією:

а) завчасність врахування; b) життєвий цикл продукції; c) функційність; d) багатокритеріальний підхід; e) компроміси.

Питання, пов’язані з обміном інформацією:

• внутрішній обмін інформацією;

• зовнішній обмін інформацією: 1) щодо властивостей продукції; 2) щодо належного використання продукції та поводження з нею.

Головні завдання та учасники:

1. дослідження та впровадження рішень (планувальники, розробники та конструктори продукції);

2. дослідження екологічних аспектів та впливів (персонал екологічних служб);

3. спілкування з постачальниками, роздрібними торгавцями, замовниками тощо (персонал екологічних служб);

4. збирання і документування даних стосовно матеріалів і компонентів збірних вузлів (керівники служб постачання);

5. дослідження і документування інформації стосовно технічної здійсненності альтернативних проектів;

6. перевіряння технічних можливостей виробництва постачальника або процесів утилізації (керівництво, інженерно-технічний персонал);

7. розроблення базових систем вимірювання екологічних параметрів на основі попередніх поколінь продукції, продукції конкурентів тощо (керівництво);

8. підвищення екологічної обізнаності за допомогою підготовки та освіти (персонал екологічних служб);

9. обговорення та відслідковування нових напрацювань у законодавстві,екологічних регламентах, діяльності конкурентів і потребах замовників (керівники, відповідальні за регуляторні справи, маркетинг та торгову марку).

Впливи продукції на навколишнє середовище визначаються входами та виходами на всіх стадіях життєвого циклу продукції:

Входи - матеріальні та енергетичні.

Виходи - сама продукція, проміжна продукція, побічна продукція, супутня продукція та інша продукція.

Основні категорії питань, які треба враховувати під час проектування та розроблення продукції:

• питання, пов’язані з забезпеченням завчасності врахування екологічних аспектів;

• питання, пов’язані з життєвим циклом продукції;

• питання, пов’язані з функційністю продукції;

• застосування багатокритеріального підходу;

• питання, пов’язані з розв’язанням компромісів.

Види компромісів, що потребують розв’язання під час проектування та розроблення продукції:

a) компроміси між різними екологічними аспектами; б) компроміси між екологічними, економічними та соціальними вигодами; в) компроміси між екологічними, технічними аспектами та (або) аспектами якості.

Стратегічні цілі, пов’язані з продукцією

• ресурсозбереження, рециклінг, рекуперація енергії;

• запобігання забрудненню, утворенню відходів та іншим впливам.

Вимоги національного стандарту ДСТУ-4340:2004 «Настанови щодо внесення екологічних вимог до стандартів на продукцію» спрямовані на:

• попередження забруднення навколишнього середовища;

• зменшення об’ємів і типів відходів, екобезпечне ресурсозберігаюче поводження з ними;

• економне споживання матеріальних і енергетичних ресурсів.

Екологічні аспекти встановлюються з урахуванням:

• умов використання продукції за її призначенням;

• експлуатаційних характеристик продукції;

• впливів входів та виходів стадій життєвого циклу продукції на навколишнє середовище та на раціональне використання природних ресурсів;

• взаємозв’язків входів і виходів стадій життєвого циклу продукції;

• якості продукції;

• вимог щодо безпечного поводження з відходами.

Екологічні вимоги можуть впливати на:

• входи та виходи різних стадій життєвого циклу продукції;

• можливість повторного використання та перероблення сировинних матеріалів, рецикляції та рекуперації енергії, демонтажу, ремонту, поновлення продукції;

• процеси поводження з відходами.

Екологічні вимоги повинні забезпечувати:

• безпеку для навколишнього середовища на всіх стадіях життєвого циклу продукції;

• ощодливе використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів;

• екологічно безпечне поводження з відходами.

Нагляд за дотриманням внесених до стандартів на продукцію екологічних вимог здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, державного санітарно-епідеміологічного нагляду та з питань технічного регулювання та споживчої політики в межах своєї компетенції.