Література

1. Про охорону навколишнього природного середовища // Закон України від 26.06.1991р.

2. Шевчук В.Я. та інші. Екологічний аудит: Навколишнє природне середовище. Екоменеджмент. Екостандарти. Підприємство. Стратегія. Екологічна безпека. Конкурентноспроможність. Екопідприємство: Підручник для студентів екологічних спеціальностей. - К.: Вища школа, 2000. - 344с.

3. Шевчук В.Я. Модернізація виробництва: системно-еколгічний підхід: Посібник для екологічного менеджменту. - К.: Символ-Т, 1997. - 247с.

4. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) / НАН Украины. Институт проблем рынка и экономик0-экологических исследований. - Одесса, 2000. - 280с.

5. Лозанський В.Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною / УкрНДІЕП, Харьків, 2000. – 68с.

Лекція №2 тема. Теоретичні основи екологічного менеджменту

1. Теоретичні основи екологічного менеджменту.

2. Формування системи екоменеджменту.

__________________________________________________________________

1. Теоретичні основи екологічного менеджменту.

Якщо розглядати екоменеджмент як нову ідеологію управління природоохоронною діяльністю в ринкових умовах, то головною метою екологічного менеджменту є зниження державного впливу на механізми управління охороною навколишнього природного середовища і природокористування шляхом:

• розробки на різних рівнях економічної діяльності стимулів, направлених на здійснення свідомого ефективного регулювання природоохоронною діяльністю;

• формування законодавчо-нормативної бази і напрямку розвитку системи екологічного менеджменту в Україні з урахуванням позитивного досвіду західної економіки.

Об'єктами екоменеджменту (екологічне управління) є:

1. якість компонентів навколишнього середовища;

2. діяльність природокористувачів по відношенню до навколишнього середовища;

3. стан захищеності природокористувачів від небезпечних техногенних і природних впливів.

Рівні екоменеджменту поділяються на:

1. державний: суб’єктами є держані органи екологічного управління;

2. корпоративний (зовнішньофірмений) або „зовнішній” рівень: в межах підприємницьких асоціацій та корпорацій;

3. внутрішньофірмений або „виробничий” екоменеджмент: в рамках конкретного підприємства (організації, компанії) ;

4. міжнародний рівень, який почав формуватись вже з 1992р.

Механізм екологічного менеджменту представляє собою сукупність ричагів впливу на господарські суб’єкти для обліку та контролю екологічних факторів на усіх стадіях їх діяльності.

Даний механізм включає правовий, адміністративно-контрольний, економічний, соціальний та інформаційний блоки.

Правовий блок включає законодавство, що регламентує господарську та природоохоронну діяльність.

Адміністративно-контрольний блок включає інструменти і процедури адміністративного впливу на господарських суб’єктів, які підрозділяються на попереджувальні та примусові.

Попереджувальні інструменти: норми екологічного права, екологічні стандарти, екологічний контроль, екологічний моніторинг, інвентаризація, ліцензування, сертифікація, ОВНС, екологічна експертиза та аудит.

Примусові інструменти – це заходи еколого-правової відповідальності, які засновуються на адміністративних санкціях.

Економічний блок поєднує інструменти стимулювання природоохоронної діяльності підприємств на основі економічної доцільності. Економічні інструменти займають центральне місце в системі екологічного менеджменту. Вони також поділяються на попереджувальні та примусові.

Попереджувальні (чи фінансово-економічні стимули):

• екологічні інвестиції;

• субсидії і дотації;

• фінансово-кредитна система ;

• податкові пільги (пільгові займи);

• система страхування;

• система ціноутворення;

• прискорена амортизація.

Примусові: податки, платежі, штрафи, компенсації, облігації, обов’язкове страхування, обмеження, заборона чи припинення робіт, арешт порушника, тощо.

Соціальний блок включає екологічну просвіту, освіту та інформування виробників та споживачів.

Інформаційний блок включає: екологічний облік та звітність; екологічне маркування; екологічна реклама; екологічні дослідження та прогнозування.

Ряд інструментів за своєю суттю мають комплексний (змішаний) характер:

• створення екологічних фондів є інструментом еколого-економічних стягнень і стимулювання одночасно;

• екологічне страхування зараз вже також стає змішаним адміністративно-економічним заходом.