
- •Базовий курс програмування у середовищі розробки віртуальних приладів LabVіew Методичні вказівки
- •Базовий курс програмування у середовищі розробки віртуальних приладів LabVіew Методичні вказівки
- •Комп’ютерний практикум №1
- •Створення віртуальних приладів в середовищі labview. Цифрові прилади та індикатори
- •Мета роботи: ознайомитись з особливостями роботи в середовищі LabView, розглянути технологію побудови віртуальних приладів.
- •Теоретичні відомості
- •1 Запуск системи LabVіew
- •2 Головне меню
- •2.1 Меню File
- •2.2 Меню Edit
- •3 Панель інструментів Toolbar
- •4.1 Палітра Tools (Інструментів)
- •4.2 Палітра Controls (управління)
- •4.3 Палітра Functіons (функцій)
- •5 Створення vі
- •5.1 Фронтальна панель vі
- •5.2 Блок-схема vі
- •5.3 Проводка
- •5.4 Спливаючі підказки
- •5.5 Створення об’єктів фронтальної панелі за допомогою блок-схеми
- •5.6 Використання допомоги
- •6 Особливості роботи та налаштування цифрових і булевих об’єктів фронтальної панелі
- •6.1 Цифрові елементи управління та індикатори
- •6.2 Булеві об’єкти
- •7 Приклади розробки простих віртуальних приладів
- •7.1 Віртуальний прилад, що моделює визначення температурних показників
- •7.2 Віртуальний прилад, що моделює за допомогою датчиків визначення показників температури та об’єму
- •7.3 Віртуальний прилад із застосуванням булевих функцій та процедури дослідження потоку даних
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №2
- •Розв’язання лінійних алгебраїчних рівнянь в середовищі labview
- •Теоретичні відомості
- •1 Розрахунок схеми електричного кола із застосуванням арифметичних операцій
- •2 Розрахунок схеми електричного кола за допомогою формульного вузла Formula Node
- •3 Розрахунок схеми електричного кола за допомогою матричних методів
- •4 Доповнення. Матричні операції в середовищі LabView
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №3
- •Організація масивів
- •Мета роботи: вивчити поняття масивів даних і математичних операцій над масивами. Освоїти технологію роботи з масивами даних у LabView.
- •Теоретичні відомості
- •1 Створення масиву елементів управління та індикації
- •2 Двовимірні масиви
- •3 Математичні функції (поліморфізм)
- •4 Основні функції роботи з масивами
- •5 Автоматичне масштабування функцій роботи з масивами
- •6 Додаткові функції роботи з масивами
- •7 Функції для роботи з масивами логічних змінних
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №4
- •Організація циклів
- •Мета роботи: вивчити теоретичні дані про організацію циклів у LabView, навчитися самостійно створювати програми, використовуючи нові функції.
- •Теоретичні відомості
- •1 Цикл For
- •1.1 Автоматична індексація
- •1.2 Індексація декількох масивів в одному циклі
- •1.3 Організація доступу до значень попередніх ітерацій циклу
- •1.3.1 Регістр зсуву (Shift Register)
- •1.3.2 Стек регістрів зсуву
- •1.3.3 Вузол зворотного зв’язку
- •2 Цикл за умовою While
- •2.1 Доступ до значень попередніх ітерацій циклу
- •2.2 Автоіндексація в циклі за умовою
- •3 Структура вибору Case
- •4 Структура послідовності (Sequence)
- •4.1 Структура відкритої послідовності (Flat Sequence Structure)
- •4.2 Структура багатошарової послідовності (Stacked Sequence Structure)
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №5
- •Графічне надання даних
- •Мета роботи: вивчити інструменти LabView та їх можливості з візуалізації даних, що включають графік діаграм, графік осциллограмм та двокоординатний графік.
- •Теоретичні відомості
- •1 Графік діаграм
- •1.1 З’єднання графіків
- •2 Графік осциллограм та двокоординатний графік осцилограм
- •2.1 Поодинокий графік осцилограм
- •2.2 Графік множини осцилограм
- •2.3 Поодинокі двокоординатні графіки осцилограм
- •2.4 Двокоординатні графіки множини осцилограм
- •3 Графіки інтенсивності
- •3.1 Налаштування графіків і таблиць інтенсивності
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №6
- •Мета роботи: вивчити можливості LabView при роботі з даними рядкового типу, розглянути інструменти обробки тексту, подання даних у табличній формі тощо.
- •Теоретичні відомості
- •1 Створення рядкових елементів управління і індикації
- •2 Функції роботи з рядками
- •3 Перетворення числа в рядок. Функція Format Into String
- •4 Перетворення рядків в числові дані
- •5 Таблиці
- •Індивідуальні завдання
- •Комп’ютерний практикум №7
- •Функції файлового вводу/виводу високого рівня
- •Мета роботи: вивчити можливості LabView при роботі з файлами , а саме : збереження даних у файл та їх зчитування з файлу.
- •Теоретичні відомості
- •1 Основи файлового вводу/виводу
- •2 Функції файлового вводу/виводу низького рівня
- •3 Збереження даних в новому або вже існуючому файлі
- •4 Форматування рядків таблиці символів
- •5 Функції файлового вводу/виводу високого рівня
- •6 Експрес вп
- •Список літератури
- •Зразок оформлення результатів виконання завдання з комп’ютерного практикуму
5 Створення vі
Кожен VІ складається з трьох основних частин: фронтальна панель, блок-схема, і значок (рис. 9).
5.1 Фронтальна панель vі
Формується
фронтальна
панель
з
VI
і
комбінації
засобів
управління і
індикаторів.
Засоби
управління –
засоби постачання
даних до
VI.
Індикатори
відображають
дані,
які
генерує
VI.
Є багато типів
засобів
управління і
індикаторів.
Додаються
елементи
керування та
індикатори до
фронтальної
панелі з різних
підпалітр
палітри
Controls.
Два
елементи, що
найбільш часто використовуються
–
цифровий
елемент
управління
і
цифровий
індикатор. Щоб
вводити
або
змінювати
значення в
цифровому
елементі
управління,
потрібно
натиснути на
кнопки збільшення
за допомогою
інструменту
управління
подвійним
натисканням
на число
за допомогою
або використовувати
маркер
інструменту
управління
.
Рисунок 9 – Віртуальний прилад
5.2 Блок-схема vі
При роботі над блок-схемами VI оперують деякими спеціальними термінами. Розглянемо основні з них.
Node – програмний елемент. Node аналогічні операторам, функціям, і підпрограм, які використовуються в традиційних текстових мовах програмування. Є чотири типи Node: функції, підпрограми, структури і Code Interface Node (CINs) (елемент, що містить фрагмент коду, написаного традиційною мовою програмування). Функції – вбудовані node для виконання елементарних операцій типу додавання чисел, вводу-виводу у файл або форматування рядкових значень. Node-підпрограми – VІ, за допомогою яких створюється і пізніше викликається з основної програми другий VІ. Структури циклу типу For і While управляють виконанням програми. CINs – інтерфейси основної програми та коду, написаного на C. Термінали – порти, через які відбувається передача даних між блок-схемою і фронтальною панеллю і між Node-ами блок-схеми.
Термінали аналогічні параметрам і константам. Є два типи терміналів – термінал управління або індикатор і термінал-node. Термінали управління і термінали-індикатори належать до засобів управління і індикаторів фронтальної панелі. Значення, які оператор, що викликає VІ, вносить у вказані засоби управління, йдуть до блок-схемі через термінали, при виконанні цих VІ. Коли VІ закінчує роботу, вихідні дані йдуть від блок-схеми до фронтальної панелі через термінали індикатора. Управління та термінали індикатора автоматично створюються або видаляються, коли створюється або видаляється засіб управління або індикатор фронтальної панелі. Блок-схема VІ на рисунку 9 демонструє термінали, що належать до чотирьох засобів управління і індикаторів фронтальної панелі. Подібно до VІ, функції Add і Subtract також мають термінали-node, лежать в основі значка цих функцій. Зразок терміналу для функцій Add і Subtract також показаний на рисунку 9.
5.3 Проводка
Дроти – шляхи даних між терміналами. Вони аналогічні змінним на звичайних мовах. Дані йдуть тільки в одному напрямку, з вихідного терміналу на один або більше терміналів адресата. Різні зразки дроту представляють собою різні типи даних. На кольоровому моніторі кожен тип даних з’являється в різному кольорі для акценту. Приклади основних типів дротів показані нижче.
|
Scalar |
1D Array |
2D Array |
Color |
Number |
|
|
|
Orange (floating point), Blue (integer) |
Boolean |
|
|
|
Green |
String |
|
|
|
Purple |
У Windows, Sun і HP-UX проводка здійснюється за допомогою лівої кнопки миші.
При піднесенні цього інструменту до терміналу з’являється «розмотаний кінець кабелю». Щоб з’єднати дротами два термінали, слід натиснути З’єднувальний Кабель на першому терміналі, перемістити інструмент до другого терміналу і натиснути на нього. Не має значення, з якого терміналу починати.
Коли З’єднувальний Кабель знаходиться над терміналом, область терміналу блимає, вказуючи, що натискання підключить дріт до цього терміналу. Не потрібно тримати кнопку миші при переміщенні З’єднувального Кабелю від одного терміналу до іншого. Можна згинати дріт, натискаючи кнопку миші, щоб прикріпити дріт і переміщати мишу в перпендикулярному напрямку. При натисканні на клавішу «пробіл» змінюється траса провідника.
Рисунок 10 – Робота зі З’єднувальним Кабелем