2.4 Двокоординатні графіки множини осцилограм

Двокоординатні графіки множини осцилограм працюють з масивами осцилограм, в яких осцилограма даних є кластером, що містить масиви значень х і у. Двокоординатні графіки множини осцилограм сприймають також масиви множини осцилограм, де кожна осцилограма є масивом точок. Кожна точка – це група даних, що містить значення за х і у.

3 Графіки інтенсивності

Графіки і таблиці інтенсивності (Intensity graphs and charts) зручні для представлення двовимірних даних. Наприклад, для представлення топографії місцевості, де амплітудою є висота над рівнем моря. Як і у випадку з графіками діаграм і осцилограм, графік інтенсивності має постійний розмір дисплея, а дисплей таблиці інтенсивності має можливість прокрутки.

Графіки і таблиці інтенсивності приймають на вхід двовимірний масив даних, де кожне число відповідає певному кольору. Положення даного кольору на графіку визначається індексами елемента в масиві. Графіки і таблиці інтенсивності мають можливість використовувати до 256 різних кольорів.

3.1 Налаштування графіків і таблиць інтенсивності

Графіки і таблиці інтенсивності мають багато спільних властивостей з графіками діаграм і осцилограм, які можна показати або заховати, вибравши пункт контекстного меню Visible Items. Оскільки в графіках і таблицях інтенсивності з’являється третій вимір, то необхідний додатковий елемент – елемент управління шкалою кольорів, який визначає діапазон і спосіб кольорового відображення даних. На рисунку 10 показані складові частини графіка інтенсивності.

1 – Шкала Y (Y scale) 2 – Шкала X (X scale) 3 – Панель управління шкалами (Scale legend) 4 – Панель управління курсором (Scale legend) 5 – Палітра інструментів для роботи з графіком (Graph Palette) 6 – Шкала Z (шкала кольорів) (Z scale (color ramp))

Рисунок 10 – Складові частини графіка інтенсивності

Для того щоб змінити колір, асоційований з маркером, потрібно вибрати пункт Marker Color в контекстному меню і вибрати колір у вікні вибору кольорів. Контекстне меню викликається інструментами управління або переміщення натисканням правої кнопки миші на маркер, розташований близько шкали кольорів. Для додавання маркера до шкали кольорів необхідно натиснути правою кнопкою миші на палітру кольорів і вибрати пункт Add Marker з контекстного меню. Щоб змінити значення маркера на шкалі кольорів потрібно перемістити маркер до необхідного значення інструментом управління або використати інструмент вводу тексту для надання нового значення в текстовому полі маркера.

На рисунку 11 зображено масив розміру 4x4 та транспонований масив, який представлено на графіку інтенсивності.

Рисунок 11 – Приклад роботи з графіком інтенсивності

Отже, найбільш універсальним з числа розглянутих можливостей LabVIEW з візуалізації даних є двокоординатний графік. Для послідовного відображення даних, як на паперовій стрічці самописця (з можливістю перегляду попередніх даних), необхідно використовувати графік діаграм. Одномірні масиви і реальні сигнали зручно відображати на графіку осцилограм. Для відображення двовимірних даних у вигляді кольорового поля доцільно використовувати графік інтенсивності.