Контрольні питання для самоперевірки

1. Що являють собою електромагнітні поля та які причини їх виникнення?

2. Назвіть джерела електромагнітних полів антропогенного походження.

3. Від чого залежить ступінь впливу електромагнітного поля на людину?

4. Як поділяється простір навколо джерел електромагнітного поля?

5. Які основні параметри складових електромагнітного поля? Наведіть показники гранично допустимих рівнів складових електромагнітного поля на робочих місцях і для населення.

6. Від чого залежить гранично допустимі рівні електромагнітного поля промислової частоти?

7. Яка умова відповідності зони дії джерел електромагнітного поля санітарно-гігієнічним нормам?

Практична робота 8 визначення класу небезпечності промислових твердих відходів

Мета роботи. Освоєння методики визначення класу небезпечності промислових відходів, що підлягають знешкодженню, або подальшому зберіганню в спеціально відведених місцях, або утилізації. До завдань лабораторної роботи входить: визначення класу небезпечності промислових твердих відходів; визначення характеристики даного виду відходів з точки зору можливості їх подальшого знешкодження або утилізації.

1. Основні теоретичні положення

Інтенсивний розвиток всіх галузей промисловості направлений на виробництво різноманітної продукції. Одночасно з цим збільшується кількість токсичних відходів, що може наносити і вже наносить суттєву шкоду не тільки довкіллю, але і здоров’ю людини.

З метою посилення природоохоронних заходів і раціонального користування природними ресурсами особливого значення набуває вирішення питань максимального вилучення всіх корисних компонентів з сировини та впровадження у виробництво безвідходних і маловідходних технологій з застосуванням зворотного водопостачання по замкненому циклу. При цьому мається на увазі, що тверді, пастоподібні та рідкі відходи, які містять цінні компоненти, підлягають максимальній утилізації для подальшої передачі їх як сировини іншим промисловим підприємствам.

Разом з тим навіть до найбільш прогресивних технологій все ж таки буде утворюватися незначна кількість промислових відходів, які не можуть бути утилізовані і підлягають знешкодженню та ізоляції на полігонах, щоб запобігти їх шкідливому впливу на довкілля та здоров’я населення. Тому для забезпечення надійної ізоляції відходів на кожному підприємстві необхідно визначати клас їх токсичності, проводити кількісний облік (особливо для I та II класу небезпечності) та транспортування їх на полігон для диференційованого захоронення в котлованах. Залежно від класу токсичності і кількості утворення відходів визначаються регламенти будівництва та експлуатації споруд для захоронення відходів.

Складність визначення класу небезпечності промислових відходів обумовлена багатокомпонентним їх складом і взаємодією з довкіллям. Існуючі класифікації промислових відходів не відображають у достатній мірі ступінь їх небезпечності та взаємодію з довкіллям.

У даний час при гігієнічному регламентуванні хімічних речовин у ґрунтах враховується можливий вплив токсичних речовин на середовище, яке безпосередньо контактує з ґрунтами (підземні води, біоценоз грунтів, перехід в рослини та атмосферне повітря). Використання такої схеми гігієнічного регламентування дозволяє досить обґрунтовано оцінювати небезпечність хімічних забруднювачів грунтів і орієнтовно поділити їх за класами небезпечності: надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно небезпечні та малонебезпечні (відповідно I, II, III, IV класи небезпечності).

Проте застосування цієї схеми вимагає проведення спеціальних складних досліджень, тривалість яких для кожної речовини не менше 2 років. Враховуючи існуюче різноманіття складу хімічних речовин у промислових відходах, використання такої класифікації небезпечності хімічних речовин у ґрунтах стосовно промислових відходів ускладнене. Тому в практиці при вирішенні питання про спосіб захоронення відходів клас небезпечності, як правило, визначають відповідно до класу токсичності хімічних забруднювачів повітря та води. Визначення класу небезпечності твердих промислових відходів пропонується проводити розрахунковим методом, який оснований на таких принципах: оцінка токсичності промислових відходів по головному компоненту, оцінка ступеня небезпечності промислових відходів для довкілля, застосування для розрахунків відомих (за довідниками) токсикологічних та фізико-хімічних характеристик хімічних речовин.

За критерій токсичності пропонується прийняти LD_5О або ГДК у грунті хімічної речовини (суми речовин), що входить до складу відходів, та її концентрацію в загальній масі відходів, що підлягають знешкодженню. За критерії небезпечності для довкілля можуть бути прийняті розчинність речовини у воді та її леткість через те, що ці показники визначають здатність речовини мігрувати в ґрунтових водах, накопичуватися в рослинах і переходити у повітря.

З урахуванням вищезазначених положень запропонована формула для визначення класу небезпечності промислових відходів (1):

, (1)

де К – індекс небезпечності, LD_5О – токсичність, яка одержана за результатами досліджень над тваринами, в мг/кг, за наявності двох значень вибирають найменше: Сb – вміст хімічної сполуки або речовини у загальній масі відходів (безрозмірна величина), S – розчинність хімічної сполуки або речовини у воді, F – леткість даної хімічної сполуки.

Леткість визначається тільки для речовин з температурою кипіння, нижчою ніж 80 ^оС.

У випадку, коли для даної речовини є ГДК у грунті, то розрахунок класу небезпечності проводять за формулою (2):

, (2)

де ГДК вимірюється в міліграмах на 1 кг гранту, S і Сb – значення аналогічні значенням у формулі 1.

Класи небезпечності хімічних речовин визначають за допомогою таблиць 15 та 16 в залежності від їх класифікації (по LD_5О або ГДК).

Таблиця 15 – Індекси небезпечності (К) і класи небезпечності при класифікації хімічних речовин по LD_5О

№ п/п	Розрахунковий К за LD5О	Клас небезпечності	Приклади речовин, які використовують як головні компоненти
1	Менше ніж 1,2	I	Сулема, ціаністий калій, хром (VІ)
2	Від 1,2 до 3	II	Мідь хлориста
3	Від 3 до 10	III	Ацетофенон, чотирьох хлористого вуглець
4	Більше ніж 10	IV	Кальцій хлористий

Таблиця 16 – Індекси небезпечності (К) і класи небезпечності при класифікації хімічних речовин до ГДК

№ п/п	Розрахунковий К за ГДК	Клас небезпечності	Приклади речовин, які використовують як головні компоненти
1	Менше ніж 1,2	I	Сулемабенз(а)пірен, хром (VІ)
2	Від 1,2 до 3	II	Мідь хлориста, свинець азотнокислотний
3	Від 3 до 10	III	Свинець окис, нікель
4	Більше ніж 10	IV	Марганець сірчанокислий, фосфати, цинк хлористий