1.3. Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками
В останні десятиріччя туризм розвивається і утверджується як динамічне, комплексне та багатогранне за своїм характером явище. Зазначені характеристики разом із зростанням його ролі у житті суспільства обумовили інтегральний підхід при його вивченні, аналізі та управлінні.
Дослідники туризму вивчають різні аспекти функціонування туризму, які практично сформувались у такі напрямки досліджень: економічний, політичний, культурний, психологічний, соціальний, географічний.
Поступово туризм знайшов своє місце у предметах багатьох наук, що в свою чергу, сприяло розширенню і ускладненню його власного предмета.
Наразі туризм може вивчатись і управлятись тільки загальними зусиллями спеціалістів різних наукових галузей.
Виходячи з такої позиції, багато авторів розглядають знання про туризм як універсальну науку, яка „обслуговується” низкою суміжних наук і сама перетворюється у складову цих наук.
Наочно зазначений тезис продемонстровано на рис. 1.1. и 1.2.
У публікаціях вчених у галузі туризму інтегральний підхід реалізується у застосуванні багатьох методів і елементів, які запозичені з інструментарію розвинутих і сталих наукових напрямків.
Рис. 1.1. Взаємозв’язок теорії туризму і суміжних наук
Рис. 1.2. Туризм як складова інших наук.
Так, наприклад, у дослідженні Stephan Schulmeister туризм як феномен сучасності аналізується з позицій:
споживчої теорії;
теорії міжнародних економічних відносин;
теорії трудового циклу;
теорії домашнього господарства [Цит. за.19, с. 25].
Зв’язок туризму з чисельними секторами господарської та соціальної сфери суспільства забезпечує все більш широке прикладне застосування досягнень різних галузевих наук. Характерним прикладом тут може слугувати медицина (охорона здоров’я). Ця наука і пов’язані з нею кліматологія, бальнеологія, таласотерапія, а також різноманітні лікувальні, профілактичні, відновлювальні методи фактично стали основою для розвитку курортно-лікувального туризму.
Теорія туристичного транспорту – ще один приклад у даному напрямку. Вона відокремилась і розвивається на основі транспортної науки. Теж саме можна сказати і по відношенню до економіки туризму.
Як економічна діяльність туризм не може розвиватись без фінансової науки, банківської справи, бухгалтерського обміну.
На сучасному етапі теорія туризму все більш активно включає у свій методичний інструментарій досягнення математики, математичної статистики, інформатики. Для спостереження над туристичними потоками, вивчення динаміки і структури споживання туристичних послуг з успіхом можна використовувати методи математичного аналізу, економетричні методи, теорію масового обслуговування.
Питання для самоперевірки
Які об’єктивні передумови сприяли розвитку теорії туризму?
В якому регіоні світу помічені перші спроби теоретичного осмислення туристичного розвитку?
Перерахуйте основні найбільш значущі події у розвитку теорії туризму у ХХ сторіччі?
У чому полягає різниця між кількісними, структурними та якісними тенденціями у розвитку туристичної науки?
Як пов’язані між собою теорія туризму і економіка туризму?