Організаційні форми туризму
Організаційними формами туризму вважаються міжнародний і внутрішній туризм. [1, с .435]
Міжнародний туризм (international tourism) – подорожі з туристичними цілями мешканців однієї країни на територію другої країни без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності. При міжнародному туризмі має місце перетинання державного кордону, тому його учасники відносяться до категорії іноземних туристів.
У свою чергу міжнародний туризм за спрямуванням туристичного потоку поділяється на: виїзний туризм (outgoing tourism) – подорожі осіб, що постійно проживають в одній країні, за межі її митної території, та в’їзний туризм (incoming tourism) – подорожі по країні осіб, що не проживають у ній постійно.
Внутрішній туризм (domestic or internal tourism) – подорожі з туристськими цілями громадян однієї країни в межах кордонів своєї держави без зайняття оплачуваною діяльністю в місті перебування.
Міжнародний туризм, у залежності від його впливу на платіжний баланс країни, поділяється на активний і пасивний. Для кожної країни подорож її громадян в інші держави називається пасивним туризмом, і приїзд іноземців у країну – активним туризмом.
Пасивний міжнародний туризм має місце у випадку, коли громадяни якої-небудь держави виїжджають за кордон і для своїх подорожей та перебування за кордоном витрачають кошти, накопичені в своїй країні. З цієї точки зору цей вид туризму уподібнюється імпорту, так як пов’язаний з валютними витратами країни.
Міжнародний активний туризм, навпаки, з економічної точки зору уявляє собою форму експорту, так як він забезпечує надходження в країну іноземної валюти. Принцип взаємної економічної вигоди і культурного обміну передбачає розвиток як активного так і пасивного туризму.
Міжнародний та внутрішній види туризму по-різному сполучаючись між собою, утворюють такі поняття:
національний туризм, який охоплює внутрішній та виїзний туризм;
туризм у межах країни, що складається з внутрішнього та в’їзного туризму. Форми туризму показані на рис. 4.2.
За останній час позначилась тенденція зближування внутрішнього та міжнародного туризму, що обумовлено спрощенням туристських формальностей. Прикладом може слугувати Шенгенська угода європейських країн, яка започаткувала створення в Європі єдиного візового простору.
Рис. 4.2. Форми туризму.
Питання для самоперевірки
Які існують підходи до класифікації туризму? Чим вони відрізняються один від одного?
За якими ознаками можна здійснювати класифікацію видів туризму?
Який підхід до класифікації туризму Вас приваблює більш усього? Назвіть причини.
Що розуміється під термінами „національний туризм”, „туризм у межах країни”?
Упорядкуйте за ознаками класифікації такі види туризму: діловий, релігійний, автомобільний, самодіяльний, гірський, сільський, сезонний молодіжний, екстремальний, соціальний, масовий, екологічний, космічний.
До якого виду або форми туризму можна віднести такі поїздки:
група німецьких археологів відвідала Україну з метою знайомства з Карпатським регіоном;
старшокласники під час канікул вирушили у подорож по Дніпру;
лікар летить на дводенний семінар до Польщі;
велосипедисти вирішили у вихідні здійснити подорож до сусідньої області.