6. Гризайль
Як перехідний етап між графічними та живописними варіантами.
Гризайль (від французької – сірий) – тональне зображення натюрморту. Типова помилка живописців-початківців – захоплення кольором та ігнорування передачі об’єму тоном. Вони забувають, що тон є невід’ємною частиною живопису, що він передається сукупно з кольором.
Студентам пропонується виконати завдання в техніці монохромного живопису. Загальна задача залишається попередньою – світло-тіньові відношення, але змінюються засоби зображення: графіт та м’які матеріали на водно-розчинні фарби.
Перед тим, як перейти до тонального світло-тіньового зображення предметів, слід уважно роздивитися та проаналізувати натюрморт з позиції ахроматичних відношень, тональних відмінностей. Одні предмети здаються темними, інші – світлими, на одних предметах власні тіні здаються «важкими», на інших – світлими, «легкими». Щоб правильно взяти світлотіньові відношення, тональні відмінності, необхідно пропорційно передати всі світлові характеристики предметів, та їх співвідношення між собою та фоном.
7. Кольористичне вирішення
Помилкова думка, що кольорове вирішення в образотворчому мистецтві – це «розфарбування» монохромного варіанту. Графіка та живопис – це близькі, але різні види мистецтва. Можна говорити про живописну графіку або графічний живопис – уцілому це стосується манери виконання. Основою живопису є лінійний рисунок, але головним принципом є кольорові тепло-холодні відношення. Щоб досягти успіхів у живописі, око художника повинне бути вільним від «завіси» звичних штампів кольору. Необхідно спеціальна постановка зору, така, щоб художник-початківець навчився бачити, як колір предмету виглядає в конкретних умовах освітлення та сусідства з іншими предметами. Досвідчений художник знає, що колір предмету мінливий. На забарвлення предмету впливає безліч факторів: освітлення, рефлекси, контрасти, на які більшість неспеціалістів не звертають увагу.
Нерозвинуте кольорове сприйняття людей подібне сліпоті. А це значить, що в нашій свідомості є певний стереотип сприйняття: якого кольору сніг? – білий; крони дерев? – зелені; вода? – блакитна. А як написати предмет чорного кольору, не використовуючи чорну фарбу, або білу порцелянову чашку, коли немає білої акварелі? Уважно слідкуючи за світлом, аналізуючи зміни теплих та холодних відтінків, вплив кольорів предметів, що знаходяться поруч, ми змінюємо своє уявлення про колір. І замість чорного з’являється синій колір денного освітлення, теплі охристі тіні, оранжевий колір від софіту та глибокий фіолетовий – в тіні. Ці всі відтінки можна побачити в звичайній чорній драперії.
Таким чином, ми встановили, що на сприйняття кольору предмета впливають: прямі промені сонця та ті, які падають на відкриті поверхні; світло від сусідніх предметів (рефлекси); природний колір самого предмету; а також, обов’язково, наше око, що може сприймати найменші нюанси кольору (відтінки).
При роботі над натюрмортом, слід звернути увагу, що холодне денне світло породжує теплу тінь. І навпаки, тепле освітлення лампи – холодну тінь. В холодній тіні обов’язково з’явиться теплий рефлекс (як відбиток променів від теплого освітлення).