Основні компоненти особистості
Перший компонент структури характеризує спрямованість особистості, або вибіркове ставлення людини до дійсності. Спрямованість включає різні властивості, систему взаємодіючих потреб та інтересів, ідейних і практичних установок. При цьому один з компонентів спрямованості домінують і мають провідне значення, у той час як інші виконують опорну роль. Домінуюча спрямованість визначає всю психічну діяльність особистості.
Другий компонент визначає можливості особистості включає ту систему здібностей, яка забезпечує успіх діяльності. Здібності взаємопов'язані і взаємодіють один з одним. Як правили, одні з здібностей домінують, інші підкоряються.
Третім компонентом у структурі особистості є характер, або стиль поведінки людини в соціальному середовищі. Характер - складне синтетичне утворення, де в єдності проявляються зміст і форма духовного життя людини. Хоча характер і не виражає особистості в цілому, проте являє складну систему її властивостей, спрямованості і волі, інтелектуальних та емоційних якостей, типологічних особливостей, які виявляються в темпераменті. Четвертим компонентом, надбудовується над усіма іншими, буде система управління, яку зазвичай позначають поняттям «я». «Я» - утворення самосвідомості особистості, воно здійснює саморегуляцію: посилення або послаблення діяльності, самоконтроль і корекцію дій і вчинків, передбачення і планування життя і діяльності . Структура особистості буде неповною, якщо виключити з неї психічні процеси і стани.
Психічні процеси, властивості і стани у структурі особистості
Психічні процеси - динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ. Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. Через них формуються властивості особистості. Утворилися властивості в свою чергу впливають на перебіг процесу. У процесі відчуттів формуються конкретні сенсорні властивості й цілісна сенсорна організація особистості, яка визначає надалі кількісно-якісну характеристику відчуттів. У процесі вирішення теоретичних і практичних завдань формується вольова організація особистості, що визначає і те, як приймаються рішення, і те, як вони реалізуються в житті.
На основі психічних процесів утворюються психічні властивості, їх певна система, яка регулює перебіг психічних процесів.
Психічні властивості особистості - це стійкі утворення, що забезпечують певний якісно-кількісний рівень психічної діяльності і поведінки, типовий для індивіда.
Характер протікання психічних процесів, як і прояви властивостей, залежить від стану психічної активності особистості. Під психічним станом варто розуміти визначився в даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, який проявляється в підвищеній або зниженій активності особистості. За визначенням С.Л. Рубінштейна, стан є ефектом психічної діяльності і фоном, на якому діяльність протікає.
Структура психічного життя особистості складна, багатогранна і динамічна. Всі її компоненти взаємопов'язані і взаємозумовлені. З розвитком особистості відбуваються зміни в її структурі. Разом з тим структура кожної особистості відносно стійка. Вона містить типові для індивіда системи властивостей, що характеризують його як людину, від якого можна чекати в тих чи інших ситуаціях життя цілком певних вчинків і дій.