2.3. Виконання ескіза фасаду

Ескіз курсової роботи містить таку інформацію про об’єкт:

• головне зображення: фасад пам’ятки архітектури;

• план пам’ятки архітектури на позначці 0,00;

• зображення природного оточення: дерева, кущі, небо, земля (дорожнє покриття, трав’яні газони, бордюри тощо);

• зображення людей, тварин та транспортних засобів;

• назва архітектурного об’єкта;

• лінійний масштаб плану і фасаду.

2.3.1. Головне зображення зазвичай розміщується на підрамнику відповідно до пропорцій об’єкта: горизонтально спрямовані об’єкти компонуються на горизонтально поставлених підрамниках, вертикально спрямовані – на вертикально поставлених підрамниках (рис. 3, 4).

Рис. 3. Компонування горизонтально спрямованого об’єкта

Рис. 4. Компонування вертикально спрямованого об’єкта

При цьому зображення об’єкта розташовується таким чином, щоб назва зручно компонувалася у верхній частині підрамника і не заважала сприйманню об’єкта, а місце для плану об’єкта було в нижній частині підрамника. Як виняток, план пам’ятки може бути розміщений в іншому місці, наприклад, на тлі неба або антуражу. Вертикальні об’єкти, наприклад, дзвіниця, меморіальні об’єкти, бажано змістити до правого або лівого боку підрамника. У цьому випадку напис (назва об’єкта) розміщується збоку і над об’єктом залишається більше вільного простору, таким чином, напис не заважає сприйманню пам’ятки архітектури.

2 .3.2. План пам’ятки архітектури виконується у масштабі у два рази або у чотири рази меншому, ніж головне зображення, фасад. План розміщують у проекційній відповідності з фасадом, тобто сторона плану, що відповідає зображуваному фасаду, повинна бути нижньою лінією плану та паралельною нижній стороні підрамника (рис. 3, 4).

План має відображати планувальні та конструктивні особливості об’єкта. Біля плану, найчастіше – під ним, розміщується лінійний масштаб.

2

Рис. 5. Фасад церкви Спаса

на Нередиці (Росія) з перебільшеними розмірами елементів антуражу

.3.3. Зображення природного оточення виявляє масштаб архітектурного об’єкта. Тому дуже важливо, щоб розміри і характер кущів, дерев та інших природних елементів точно відповідали розмірам об’єкта в цілому й окремих елементів архітектурної форми. Проекційні р озміри дерев та кущів знецінюють розміри пам’ятки архітектури (рис. 5)

і, навпаки, надзвичайно маленькі природні елементи створюють враження нереально великих розмірів архітектурного об’єкта (рис. 6). Тобто архітектурний об’єкт і природне оточення повинні знаходитися у масштабній відповідності, тому що природні елементи є для архітектурних об’єктів визначальниками їх розмірів та масштабу.

2

Рис. 6. Фасад церкви Спаса

на Нередиці (Росія) зі зменшеними розмірами елементів антуражу

.3.4. Зображення людей і тварин є дуже важливими елементами фасаду архітектурного об’єкта, тому що вони своїми відносно сталими розмірами підкреслюють його реальні розміри. Отже, розміри зображень людей та тварин необхідні на фасадах пам’яток архітектури. Їх розміри мають відповідати середньостатистичним даним: людини – 175 см, собаки – не

більше 60 см, коня – 160 см.

Транспортні засоби, як і зображення людей та тварин, теж є важливими покажчиком масштабу. Тому розміри їх зображень повинні відповідати розмірам як людей, так і елементів архітектурної форми фасадів: вікон, дверей, сходів, поручнів тощо (рис. 7).

2 .3.5. Напис назви архітектурного об’єкта повинен знаходитися у стилістичній відповідності до архітектурного об’єкта. Вибір шрифту для напису – це дуже відповідальна частина роботи. Сьогодні є достатньо велика кількість видань, що містять шрифти, починаючи від античних до сучасних.

П

Рис. 7. Фасад вілли в Гарже

(Франція) з елементами антуражу, які виконують роль покажчиків масштабу

ам’ятки архітектури періоду Київської Русі бажано підписувати давньоруським шрифтом, а об’єкти класицизму – шрифтом зодчого або іншим строгим і „спокійним” шрифтом. Слід уникати застосування рекламних шрифтів.

Шрифти, які рекомендуються для використання при виконанні курсової роботи „Фасад пам’ятки архітектури”, розміщені у додатку 1.