Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра основ архітектури

Методичні вказівки

до виконання графічної роботи з дисципліни

„Архітектурне проектування”

на тему “Фасад пам’ятки архітектури”

для студентів 1-го курсу

за спрямуванням „Архітектура”

денної форми навчання

Полтава 2007

Методичні вказівки до виконання графічної роботи з дисципліни „Архітектурне проектування” на тему “Фасад пам’ятки архітектури” для студентів 1-го курсу за спрямуванням “Архітектура” денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2007. – 16 с.

Укладач: Г.А. Негай, канд. архіт., доцент.

Відповідальний за випуск: В.О. Трегубов, зав. кафедри основ архітектури, канд.архіт., доцент.

Рецензенти: Г.А. Коломієць, ст.викладач;

В.А. Ніколаєнко, доктор архіт., проф.

Затверджено

науково-методичною радою університету

Протокол № 4 від „16” березня 2007 р.

Редактор Ю.В. Назаренко

Коректор Н.О. Янкевич

З М І С Т

Вступ............................................................................................................ 4

1. Цілі та завдання виконання курсової роботи „Фасад пам’ятки архітектури”........................................................................................................... 5

2. Послідовність виконання курсової роботи:

2.1. Складання історичної довідки.................................................. 5

2.2. Виконання компонувального ескіза......................................... 6

2.3. Виконання ескіза фасаду........................................................... 6

2.4. Побудова падаючих тіней.......................................................... 8

2.5. Викреслювання фасаду начисто................................................ 9

3. Тональне моделювання фасаду............................................................... 9

4. План об’єкта.............................................................................................. 11

5. Виконання напису та підпису.................................................................. 11

Рекомендована література........................................................................... 11

Додаток 1 ...................................................................................................... 12

В С Т У П

Розмаїття завдань, що постають перед архітектором, вимагає від нього використання великої кількості засобів інформації, які могли би дати реалістичне уявлення про складність окремих архітектурних об’єктів. Вирішальну роль у цьому відіграють архітектурні креслення, котрі розкривають об’ємно-планувальну структуру, зовнішній та внутрішній вигляд будівлі, окремі архітектурні деталі.

Комплекс взаємопов’язаних креслень з обґрунтуваннями і розрахунками майбутньої будівлі називається архітектурно-будівельним проектом. Залежно від його характеру та стадії проектування він може містити різні види ортогональних, аксометричних і перспективних креслень, а також моделі й макети.

Можна виділити наступні типи архітектурних креслень: робочі, демонстраційні, обмірні та навчальні. Усі типи архітектурних креслень включають необхідні проекції для повної характеристики будівель: генеральні плани (генплани), розгортки забудови вулиць, плани поверхів, фасади, розрізи, розгортки стін, фрагменти фасадів, перспективи, деталі.

У даних методичних указівках детально розглядається фасад архітектурного об’єкта як основна образно-пластична характеристика архітектурного об’єкта (пам’ятки архітектури).

Фасади – це фронтальні ортогональні проекції будівлі, тобто його вигляди з різних боків (рис. 1). Вони дають уявлення про структуру об’єкта, його загальну форму, вертикальні і горизонтальні членування, світлотіньову характеристику, фактуру огороджувальних поверхонь, а також про зв’язки будівлі з довкіллям. Креслення фасадів відображають кольори стін та архітектурних деталей.

Рис. 1. Фасад єгипетського храму

Фасади в архітектурно-будівельних кресленнях виконуються у масштабах 1:200; 1:100; 1:50; 1:20. Вони викреслюються олівцем, а потім обводяться тушшю. Якщо необхідно виявити об’єм та пластику будівель, фактуру поверхонь, світлотінь, використовується гнучка техніка відмивання тушшю або аквареллю. Застосовуються й інші графічні прийоми: штрихування пером, рейсфедером, рапідографом, а також „сухий пензель”, ілюмінування аквареллю, гуашшю, темперою. Проте найбільш універсальною класичною технікою моделювання фасадів є відмивання розведеною чорною тушшю. Техніка відмивання дає змогу показати тонкі світлотіньові градації і рефлекси.

Для виявлення масштабу довкілля зазвичай використовують антураж та стафаж. Вони часто виконуються в іншій техніці. Так, для зображення дерев і чагарників часто застосовують „сухий пензель”, рисунок пером або інші графічні прийоми.

Люди, тварини, карети, автомобілі тощо можуть виконуватись як графічно, так і за допомогою аплікації.

У даних методичних указівках будуть розглянуті питання щодо компонування на підрамнику, особливості повітряної перспективи та її моделювання розведеною тушшю, побудова й моделювання падаючих тіней. Особлива увага приділятиметься стилістичним особливостям і зображенню фасаду.