Рекомендації з написання висновків до психологічного дослідження

1. Висновки повинні відповідати меті дослідження, а не давати узагальнених характеристик особистості досліджуваного та його психічного розвитку.

Наприклад, якщо предметом дослідження є розподіл уваги, то висновок має стосуватися лише особливостей розподілу уваги даного досліджуваного.

2. Висновки мають містити психологічний опис виявлених у досліджуваного психологічних особливостей, а не опис процедури дослідження.

Наприклад. Не слід писати: „ На лабораторній роботі №1 ми проводили дослідження самооцінки. Для цього ми попросили досліджуваного відмітити на шкалах своє положення і т.д.”. .Доцільно писати так: „В результаті дослідження самооцінки Іванової Н.О., виявлено, що ..”.(і далі описати особливості самооцінки Іванової Н.О.).

1. У висновках не вказується кількість набраних досліджуваним балів, його неправильні відповіді, особливості поведінки та емоційних реакцій під час дослідження, оскільки фіксація цих фактів у висновках є порушенням принципу конфіденційності.

2. За стилем написання висновок психологічного дослідження має бути, з одного боку, науково обґрунтованим, а, з іншого, бути зрозумілим для досліджуваного та інших зацікавлених осіб (наприклад, для батьків дитини). Тобто, психологічні терміни та поняття повинні бути пояснені.

Наприклад. У Сидоренко Н.Н. переважає соціальний мотив навчання, тобто учень цікавиться світом дорослих і прагне бути схожим на них, намагається встановлювати та підтримувати позитивні взаємини з дорослими у сім’ї та школі, прагне до самоствердження, бажає вигравати, перемагати, бути кращим за інших у навчанні.

3. Висновок повинен спиратися на виявлені позитивні або сильні сторони психічного процесу, стану чи властивості, що виступають предметом дослідження, розглядаючи їх як основу для подальшої психологічної роботи.

Приклад написання висновку психологічного дослідження локус-контролю особистості

За даними дослідження особливостей локус-контролю виявлено, що у Петрова П.П. переважає інтернальний локус-контролю. Загалом, локус-контролю є показником особливостей локалізації контролю особистості над важливими для неї подіями та може виявлятися у двох формах: інтернальний контроль (відповідальність за наслідок подій людина бере на себе) та екстернальний контроль (людина переконана, що її успіхи та невдачі є наслідком дії зовнішніх сил). Тобто, Петров П.П. вважає, що події, які з ним відбуваються протягом життя (успіхи та невдачі у сферах сімейних стосунків, навчання, міжособистісних взаємин, здоров’я) залежать, насамперед, від його особистісних якостей, компетентності і є результатом його діяльності. В наслідок цього, можна припустити, що досліджуваний схильний брати на себе відповідальність за результати діяльності, проявляє послідовність у реалізації намічених цілей, достатню соціальну активність. Інтернальний локус-контролю у поєднанні з рядом інших особистісних властивостей студента може бути передумовою високого рівня навчальних та професійних досягнень, адже інтернали виявляють велику когнітивну активність, проявляють послідовність і продуктивність у ситуаціях прийняття рішень, розглядають старанну працю як головну запоруку власного успіху. З іншого боку, у ситуації невдач у навчанні та професійній діяльності існує ризик виникнення у Петрова П.П. глибоких емоційних переживань. Цей факт потребує уваги з боку викладачів Петрова П.П. та куратора академічної групи.