- •Лекція 1 педагогіка як наука. Методи науково-педагогічного дослідження
- •1. Педагогіка як наука про виховання
- •2. Предмет педагогіки, її основні категорії.
- •3. Функції та завдання педагогічної науки.
- •4. Система педагогічних науки.
- •5. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •6. Етапи і методи науково-педагогічного дослідження
5. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
Педагогіка, як і будь-яка наука, розвивається в тісному взаємозв'язку з іншими науками. Філософські науки (наукознавство, соціологія, етика, естетика) допомагають педагогіці визначити зміст і цілі виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, постачають оперативною інформацією про зміни у науці і суспільстві, тим самим допомагаючи коригувати спрямованість виховання.
Анатомія і фізіологія є базою для розуміння біологічної сутності людини - розвитку вищої нервової діяльності і типологічних особливостей центральної нервової системи, органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної і дихальної систем.
Особливе значення для педагогіки має її зв’язок із психологією, яка вивчає закономірності функціонування і розвитку психіки людини. Психологію головним чином цікавить самий розвиток психіки, а педагогіку - ефективність тих виховних впливів, що викликають плановані зміни у внутрішньому світі і поведінці людини. Кожний аспект педагогіки знаходить опору у відповідному розділі психології. Дидактика, наприклад, спирається на теорію пізнавальних процесів і розумового розвитку; теорія виховання базується на психології особистості і теорії розвитку емоційно-вольових процесів. Інтеграція наук спричинилася до виникнення міждисциплінарних галузей - педагогічної психології, психопедагогіки.
Очевидні зв'язки педагогіки з історією і літературою, географією й антропологією, медициною й екологією, економікою та археологією, політологією, етнографією, культурологією.
У наук, що мають цілком різні і, здавалося б, дуже далекі сфери дослідження, знаходиться чимало точок зіткнення, із яких часто і виникають нові перспективні напрямки. Такими є, наприклад, галузі, що виникли на стику педагогіки з точними і технічними науками, - кібернетична, математична, комп’ютерна педагогіка тощо.
Посилюються зв’язки педагогіки із соціологією, що досліджує вплив соціального середовища на людину, її становище в суспільстві. Педагогічна соціологія, що утворилася на стику педагогіки і соціології, здійснює переклад загальних даних і результатів соціологічних досліджень про процеси змін соціальної структури суспільства, професійної зайнятості людей в конкретні завдання виховання, які повинні разом вирішувати школа, сім’я і суспільство.
Біологічні науки, і зокрема фізіологія, розглядаються як природо наукова база і педагогіки, і психології. Педагогіка опирається на фундаментальні праці видатних російських фізіологів Сєченова і Павлова. З питань нервово-психічного розвитку людини, рефлекторної природи психічної діяльності тощо.
Особливо велике значення для вирішення конкретних питань навчання і виховання, розробка режимів праці і відпочинку мають вікова фізіологія, що вивчає особливості будови і функціонування організму дітей, підлітків, юнаків і дівчат та шкільна гігієна, що вивчає питання гігієнічної організації всіх видів занять у школі (стан здоров’я, фізичний розвиток і працездатність школярів в залежності від режиму і умов навчання і виховання).
На відміну від інших дисциплін, що вивчають окремі сторони розвитку людини та її особистості, що відбувається під впливом різних факторів, педагогіка займається людиною в цілому і шукає найбільш дієві шляхи формування цілісної людської особистості.
Форми зв’язку педагогіки з іншими науками різноманітні і включають:
запозичення наукової ідеї і її творче використання в педагогіці (наприклад, кібернетичні ідеї управління);
використання даних, отриманих іншими науками (наприклад, даних фізіології про працездатність учнів різного віку);
використання методів інших наук (наприклад, математичних);
об’єднання зусиль двох або кількох наук для спільного з педагогікою вирішення загальних проблем (наприклад, психології, фізіології і педагогіки для дослідження можливостей більш раннього початку систематичного навчання школярів);
використання термінів і понять інших наук для збагачення і поглиблення уявлень про сутність педагогічних явищ чи для позначення нових (наприклад, поняття зворотного зв’язку, запозиченого з кібернетики).
Педагогіка використовує матеріали і дані суміжних наук не у готовому вигляді, а на основі строгого їх відбору, після проведення спеціальної педагогічної переробки, з обов’язковим виявленням умов і кордонів їх прийнятності в педагогіці.
