
- •І. Інформація в матеріальному світі
- •1.2. Дані та методи
- •1.3. Поняття про інформацію
- •Іі. Файли та файлова структура
- •Одиниці представлення даних.
- •2.2.Поняття про файлову структуру.
- •Одиниці представлення даних.
- •2.2. Поняття про файлову структуру.
- •1. Поняття файлу та файлової системи
- •2. Розширення в імені файлу
- •3. Імена дисків
- •4. Поняття каталогу (папки) та підкаталогу
- •5. Шлях до файлу
- •6. Відкриття об’єкта в операційній системі Windows
- •7. Створення об’єктів
- •8. Перейменування активного об’єкта
- •9. Копіювання та переміщення об’єктів
- •10. Видалення об’єктів
- •11. Виділення декількох об’єктів
- •Ііі. Інформатика як наука
- •3.1. Предмет і задачі інформатики.
- •3.2. Джерела і передумови інформатики.
- •3.1. Предмет і задачі інформатики.
- •Предмет інформатики як науки складають:
- •3.2. Джерела і передумови інформатики.
Іі. Файли та файлова структура
Одиниці представлення даних.
2.2.Поняття про файлову структуру.
Одиниці представлення даних.
Як нам вже відомо, що будь-яка інформація зберігається в вигляді кодів. На письмі ми кодуємо інформацію за допомогою кодів, які називаються буквами, символами (в деяких країнах за допомогою ієрогліфів). Музику ми кодуємо за допомогою нот. У вигляді кодів зберігаються і графічні зображення.
Щоб деяку інформацію можна було обробити за допомогою електронної апаратури її код потрібно перетворити в електричний сигнал..
Сигнал (функція) може бути неперервним (аналоговим) або дискретним (імпульсним), наприклад, на фортепіано перехід від ноти мі до ноти фа проходить стрибкоподібно, тобто дискретно, а на скрипці перехід від одного тона до іншого відбувається плавно і неперервно.
Найяскравішим прикладом дискретного пристрою є комп’ютер, тому що майже всі сигнали, що обробляються комп’ютером є дискретними.
Комп’ютер – це цифровий пристрій. Вся інформація в ЕОМ (наприклад, символи, звуки, зображення) подається у вигляді цифр.
Багато сигналів спочатку є неперервними, тому перед обробкою на комп’ютері їх слід перетворити на дискретні. Неперервний сигнал апроксимується низкою дискретних значень (у вигляді стовпчиків) (рис. 8).
Для запам’ятовування інформації (символів, цифр, графічних зображень) комп’ютер використовує двійковий код, тобто 0 і 1 через те, що комп’ютер складається з фізичних елементів, які можуть перебувати в двох стійких станах. У комп’ютерній техніці на носій інформації записуються дані в двійковому коді, тобто у вигляді нулів і одиниць.
Двійковий код позначається бітом. Слово біт походить від англійських слів Binary Digit (скорочено біт).
Біт – це найменша одиниця інформації, яка позначається двійковим кодом 0, 1. Вона також виражає логічні значення так, ні.
Але працювати окремо з кожним бітом неефективно, тому на ЕОМ організовують паралельну обробку бітів. Перший мікропроцесор міг обробляти 8 біт в паралель, крім того комірка пам’яті містить теж 8 біт, тому вводиться нова одиниця міри інформації: 1 байт = 8 біт.
Ще більшими одиницями інформації (оскільки сучасні комп’ютери оперують великими обсягами інформації) є наступні одиниці:
1 Кб (кілобайт) = 1024 байт;
1 Мб (мегабайт) = 1024 Кб;
1 Гб (гігабайт) = 1024 Мб;
1 Тб (тебайт) = 1024 Гб;
1 Пб (петабайт) = 1024 Тб.
2.2. Поняття про файлову структуру.
1. Поняття файлу та файлової системи
Уся інформація, що опрацьовується комп’ютером, зберігається у файлах (від англ. file —
папка для документів). Файл може містити текст документа, текст програми, малюнок тощо. Деякі файли створюються в результаті роботи прикладних програм — текстових редакторів, табличних процесорів, графічних редакторів тощо. Що ж таке файл?
Файл — це місце на диску, що містить певну інформацію та має ім’я.
Часто під файлом розуміють вміст цієї частини пам’яті, тобто інформацію, яка там
зберігається. Ім’я файлу ще називають ідентифікатором (від англ. identify — ототожнювати, впізнавати, розпізнавати). Термін «ідентифікатор» підкреслює, що ім’я файлу є унікальним, за ним можна однозначно розпізнати його серед інших. У термінах ОС Windows файл, що містить дані певних типів (текст, малюнок, електронну таблицю тощо), називається документом. Але файли інших типів так і звуться файлами.
Обсяг пам’яті, який займає файл, називається розміром файла.
Файловою системою називають спосіб організації файлів, збереження інформації про них.
Структура файлової системи визначається конкретною операційною системою,
встановленою на комп’ютері. Ім’я файлу треба надавати так, щоб воно відбивало його основний зміст. Це є необов’язковим, але зручним для пошуку та подальшого використання інформації, що зберігається у файлі. Крім того, при наданні файлу імені необхідно дотримуватись певних правил, які встановлюються операційною системою.
Наприклад, в операційній системі Windows ім’я файлу складається з двох частин — назви й розширення, які записуються через крапку. В імені файлу можна використовувати латинські, українські літери та літери інших алфавітів (прописні та строчні літери не розрізняються), цифри, деякі інші символи: _ $ # & @ ! % ( ) ~ ^ { }, а також допускається використовувати пропуск. Наприклад, припустимими іменами є:
малюнок.bmp
реферат_з_історії.doc
про Європу.doc
мій кросворд1.cdr
1234!.txt
a@b^c~