Аналіз зносу контактного проводу

(2 години)

1. Загальні відомості

Контроль стану зносу контактного проводу виконується з періодичністю, передбаченою [3]. Контроль полягає у візуальному огляді проводу й вимірі його зношування. Мета контролю – визначення витрати нового проводу на заміну зношеного й за даними виміру питомого зношування проводу порівняння цих показників з нормативами й даними інших районів, дистанцій і залізниць; розробка раціональних заходів щодо збільшення терміну служби проводу; запобігання обривам проводу в разі зменшення його перерізу своєчасним зниженням натягу й вставками в зонах місцевих зносів; планування заміни зношеного контактного проводу. Вимірюється зношування ручним або автоматизованим способом. Результати вимірювань з робочого блокнота або регістро­грами переносять у книгу стану контактного проводу у напрямку рахунку кілометрів, при цьому виявляються ділянки, на яких зношування різко збільшилося, щоб загострити увагу працівників під час наступної перевірки.

За середньою висотою відповідно до таблиць зношування визначається середнє зношування кожного проводу на анкерній ділянці і , а потім для подвійного проводу – сума зношування двох проводів.

За даними, отриманими від районів контактної мережі, визначається середній переріз проводу на анкерній ділянці за період між вимірами

,

,

,

де штрихом позначені дані попередніх вимірів.

Середнє питоме зношування проводу на даній анкерній ділянці перегону, мм² /10⁴ проходів електрорухомого складу

,

де Р – загальна кількість проходів електрорухомого складу – електровозів і електро­секцій даного перегону за період між вимірюваннями зносу незалежно від кількості піднятих струмоприймачів на електровозі або зчепі електросекцій (електропоїзда).

Кількість проходів електрорухомого складу

,

де – кількість поїздів під електричною тягою; а – кратність тяги (кількість електровозів у поїзді); – кількість електропоїздів; b – кількість секцій в електропоїзді. Якщо електровоз сформований із трьох секцій, він враховується як півтора електровоза.

Дані про кількість проходів електровозів (вантажних і пасажирських роздільно) і електропоїздів (із вказівкою кількості секцій у поїзді) кожною зоною й кожною колією вказуються за даними відділення залізниці.

Середнє питоме зношування проводу на даному перегоні за даною колією

,

де n – кількість анкерних ділянок на перегоні; – довжина анкерної ділянки, км.

Середня питома втрата міді контактного проводу на перегоні, т/10⁶ пробігу електрорухомого складу

.

Якщо на ділянці є колії (напрямки), виділені тільки для грузового або тільки для пасажирського руху, то значення повинні бути обчислені окремо для кожної з них.

За результатами вимірів для трьох анкерних ділянок кожного перегону визначають характер зношування в прогонах між опорами. Для цього підраховують коефіцієнт нерівномірності зношування

,

де – середній знос контактного проводу на анкерній ділянці; – середнє арифметичне значення зносу контактного проводу під фіксаторами даної анкерної ділянки.

Середнє питоме зношування проводу даної колії зони (кілька перегонів з однаковою кількістю проходів електрорухомого складу)

,

де т – кількість перегонів у зоні; – довжина перегону, км.

Решта терміну експлуатації контактного проводу (роздільно лівого й правого) у роках для кожної анкерної ділянки

,

де – нормативне значення середнього зношування проводу, за якого здійснюється його заміна (наприклад, для проводу МФ-100 – 30 мм²); – планована кількість проходів електрорухомого складу даним перегоном та колією на третій рік після останніх вимірів зношування проводу.

За розрахунковим значенням визначається календарний рік, на який планується заміна зношеного контактного проводу новим

,

де – календарний рік, у якому виконано останній вимір зносу проводу.

Дані аналізу зношування подаються в службу електропостачання залізниці за формою табл. 4.1.

Питому витрату контактного проводу на ремонтно-експлуатаційні потреби та її складову – питому витрату нового проводу на заміну зношеного в тоннах на 1 млн км приведеного пробігу окремо для ліній постійного та змінного струму, для кожної дистанції й залізниці в цілому визначають за формулами

де – витрата нового контактного проводу, т, відповідно на заміну зношеного та на відновлення; – приведений річний пробіг електрорухомого складу, млн км.

Приведений річний пробіг електрорухомого складу

,

де – річний пробіг, млн км, електровозів даного роду струму залізницею в цілому й відділеннями залізниці; – річний пробіг, млн км, електросекцій даного роду струму залізницею в цілому та відділеннями залізниць. За наявності даних про середньодобовий пробіг та робочий парк електросекцій, річний пробіг визначається добутком цих даних і множенням результату на ; – коефіцієнт приведення пробігу електросекцій до пробігу електровозів; для зношування контактного проводу приймається рівним 0,4.

Значення є показником економічності струмознімання для господарства електропостачання. Нормативні значення наведені в табл. 4.2. У разі обертання електровозів і електросекцій та застосування вугільних вставок і металокерамічних пластин нормативне значення

,

де – нормативне значення для електровозів з вугільними вставками; – річний пробіг, млн км, електровозів з вугільними вставками; – нормативне значення для електровозів з металокерамічними пластинами; – річний пробіг, млн км, електровозів з металокерамічними пластинами; – нормативне значення для електросекцій з вугільними вставками; – річний пробіг, млн км, електросекцій з вугільними вставками.