
- •Тема 3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
- •Питання 1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
- •Питання 2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій (уіас нс)
- •Питання 3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •Питання 4. Територіальний моніторинг нс
- •Питання 6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Основні етапи прогнозування наслідків нс на ог
Основні етапи прогнозування наслідків нс на ог
Для виявлення характеру і ступеня втрат на ОГ при НС і завчасного проведення заходів, які включають або обмежують масштаби уражень і руйнувань, проводиться моделювання уразливості об'єкта та його елементів до дії вражаючих факторів як при аварії на самому об'єкті, так і на інших об'єктах, розташованих поблизу. Прогнозування можливого становища на об'єкті проводиться в такій послідовності:
виявляються всі можливі джерела уражень: внутрішні і зовнішні. Внутрішні є на самому підприємстві, наприклад, склади нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів, склади вибухонебезпечних речовин, вибухонебезпечні технологічні установки, перекриття будівель, які руйнуються при певному надлишковому тиску у фронті ударної хвилі та інші.
Зовнішні джерела розташовуються за межею об'єкта, наприклад, хімічні та нафтопереробні заводи, греблі ГЕС, АЕС, нафтобази та ін.
визначається відстань від об'єкта до кожного можливого джерела ураження. Відстань визначається вимірюванням безпосередньо на місцевості або на карті (плані місцевості і об'єкта);
визначається характер вражаючої дії (пожежа, затоплення, зараження, надлишковий тиск);
визначається тривалість вражаючої дії кожного фактора і можливі збитки та втрати.
Початкові дані для проведення розрахунків:
місцезнаходження об'єкта відносно джерела небезпеки;
- потужність аварійного реактора, а у воєнний час - потужність ядерного боєприпасу і виду вибуху; кількість НХР на об'єкті та умови зберігання;
- метеорологічні умови (напрям і швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості атмосфери);
склад і характеристика об'єкта (цеху);
кількість сховищ та їх місткість;
чисельність найбільшої працюючої зміни;
забезпеченість засобами індивідуального захисту;
- знання робітників та службовців правил дій із забезпечення діяльності у надзвичайних ситуаціях,
встановлена доза опромінення.
Прогнозування можливого становища на ОГ дасть змогу ефективніше розробити заходи із захисту персоналу.
Література:
1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001р. № 2245- І І І.
2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Програму створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 1995 рік» від 7 квітня 1995 р. № 250.
3. Наказ МНС «Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів» від 06.11.2003 р. № 425.
4. Наказ МНС «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» від 18.12.2000 р. № 338.
5. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра. Цивільний захист: Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання. За ред. В.Є. Гончарука. -Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011.-208с.
6. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека / За загальною редакцією В.В. Могильниченка. – К.: КІМ, 2007.- с.636 .
7. Основи цивільного захисту /за загальною ред.. Болотських М.В.- К. – 2008. – с.223 .
8. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- с.158 .