Тема 3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

(Конспект розроблено згідно з типовою навчальною програмою нормативної дисципліни "Цивільний захист", затвердженою МОН МС України 31.03.2011 р. для студентів вищих навчальних закладів всіх форм навчання).

Питання 1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення Питання 2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек Питання 3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники Питання 4. Територіальний моніторинг НС Питання 5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки  Питання 6. Зонування територій за ступенем небезпеки

Вступ

Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни - загрозливою. Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років це підтверджує. У цьому аспекті набувають практичної ваги питання прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного характеру та запобігання їм. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів.

Як свідчить багаторічний досвід, без урахування даних моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій неможливо планувати розвиток територій, приймати рішення про будівництво промислових і соціальних об'єктів, розробляти програми і плани з попередження та ліквідації можливих НС.

Від ефективності і якості проведення моніторингу та прогнозування залежить ефективність і якість програм, планів, прийняття рішень щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації.

Необхідно підкреслити, що якість моніторингу і прогноз надзвичайних ситуацій значною мірою впливають на ефективність діяльності у сфері зниження ризиків їх виникнення і зменшення масштабів їх поширення.

Питання 1. Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення

Надзвичайна ситуація (Кодекс ЦЗ ст.2) - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

До причин виникнення надзвичайних ситуації належать:

• вплив природних стихійних явищ;

• фізична зношеність основних виробничих фондів підприємств;

- порушення правил експлуатації споруд та технологічних процесів (вибухи котлів, хімічних речовин, вугільного пилу та метану в шахтах тощо);

- низький рівень фахової підготовки працівників і спеціалістів, їх некомпетентність, помилки пов'язані з системою відбору керівних кадрів;

- помилки під час проектування, неякісне виконання будівельних робіт низька якість будівельних матеріалів та конструкцій, порушення у технології виготовлення та будівництва;

- недостатня увага керівників органів державного управління і об’єктів до проведення заходів, спрямованих на попередження і зниження наслідків НС;

- недосконалість законодавчої бази та її застосування;

- зниження виробничої і технологічної дисципліни;

• інші причини або непередбачені взаємодії ряду причин.