Тема 3. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

1. Характеристика сучасних засобів ураження

До сучасних засобів ураження відносять:

1. Зброя масового ураження (ядерна, хімічна і бактеріологічна (біологічна).

2. Звичайні засоби поразки.

. Ядерна зброя

Під ядерною зброєю (ЯЗ) розуміються боєприпаси, вражаюча дія яких, заснована па використанні внутріядерної енергії, що виділяється в результаті вибухової ядерної реакції.

Залежно від виду ядерної реакції, боєприпаси підрозділяються на ядерні і термоядерні.

Різновидом термоядерних боєприпасів є нейтронні боєприпаси.

Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайної вибухової речовини (тротилу) при вибуху якого виділяється стільки ж енергії, скільки і під час вибуху даного ядерного боєприпасу.

Тротиловий еквівалент (q) виражається в тоннах (т), кілотоннах (кт) або мегатоннах (Мт.).

За своєю потужністю ядерні боєприпаси умовно розділяють на:

• дуже малі (до 1 кт);

• малі (1-10 кт):

• середні (10-100 кт):

• великі (100 кт-1 Мт.);

• надвеликі (понад 1 Мт.).

Залежно від необхідності рішення, тих чи інших тактичних задач, можливі наступні види ядерних вибухів:

висотний, здійснюваний на висотах більше 10км ;

повітряний, - здійснюваний на висотах до декількох кілометрів. Характерним для повітряного вибуху є те, що область вибуху, що світиться, не торкається поверхні Землі і має форму сфери;

наземний (надводний),- здійснюваний на поверхні Землі (води) або на такій висоті, коли область вибуху, що світиться, торкається їх поверхні і має, як правило, форму півсфери:

підземний (підводний),- здійснюваний під землею (водою).

Засобами доставки ядерних боєприпасів (зарядів) до цілей є ракети наземного і морського базування, стратегічна бомбардувальна авіація і артилерія.

Розподіл енергії між вражаючими чинниками ядерного вибуху залежить від виду вибуху і може бути наступним (див. табл.)

№ п/п	Назва вражаючого чинника	Розподіл енергії під час вибуху боєприпасу:
		Ядерного	Нейтронного
1	Ударна хвиля (УХ)	50%;	40%
2	Світлове випромінювання (СВ)	35%;	25%
3	Проникаюча радіація (ПР)	4%;	30%
4	Радіоактивне зараження (РЗ)	10%;	5%
5	Електромагнітний імпульс (ЭМІ).	1%.	-

Ударна хвиля ядерного вибуху

Ударна хвиля ядерного вибуху — один з основних вражаючих чинників. Залежно від того, в якому середовищі виникає і розповсюджується ударна хвиля — в повітрі, воді або ґрунті, її називають відповідно повітряною ударною хвилею, ударною хвилею у воді і сейсмічною вибуховою хвилею.

Повітряною ударною хвилею називається область різкого стиснення повітря, що розповсюджується на всі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю.

Передню межу хвилі, що характеризується різким стрибком тиску, називають фронтом ударної хвилі.

Володіючи великим запасом енергії, ударна хвиля ядерного вибуху здатна завдавати поразки людям, руйнувати різні споруди, бойову техніку і інші об'єкти на значних відстанях від місця вибуху. На розповсюдження ударної хвилі і її руйнуючу і вражаючу дію істотний вплив можуть зробити рельєф місцевості і лісові масиви в районі вибуху, а також метеоумови.

Основними параметрами ударної хвилі, що визначають її вражаючу дію, є:

• надмірний тиск у фронті хвилі ∆Рф - різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском Р₀ перед цим фронтом;

• швидкісний натиск повітря ∆Р_шв - динамічне навантаження, що створюється потоком повітря, яке рухається у хвилі;

• τ, час дії надмірного тиску.

Одиницею надмірного тиску і швидкісного натиску повітря у системі СІ є паскаль (Па), позасистемна одиниця — кілограм-сила на квадратний сантиметр (кг-с/см²); 1кг-с/см²=100 кПа.