- •5.3 Контроль достовірності передачі
- •Коди, що самовідновлюються
- •Систематичні коди
- •5.4 Алгоритми стиснення даних
- •5.4.1 Алгоритм rle
- •5.4.2 Алгоритм Лемпела –Зіва
- •5.4.3 Кодування Шеннона-Фано
- •5.4.4 Алгоритм Хаффмана
- •Питання
- •6 Середовища передавання даних. Лінії зв’язку
- •6.1 Сeредовища передавання даних
- •6.2 Лінії зв'язку
- •6.2.1 Мідні кабелі: коаксіальний кабель (coaxial)
- •6.2.2 Мідні кабелі: кабелі на основі скручених пар
- •6.2.3 Волоконно-оптичний кабель
- •6.3 Безпровідні середовища передачі даних (радіоканали наземного і супутникового зв'язку)
- •6.3.1 Інфрачервоні канали (InfraReD channel)
- •6.3.2 Радіохвилі, сигнали з вузькосмуговим спектром.
- •6.3.3 Радіохвилі, сигнали з широкосмуговим спектром.
- •6.3.4 Супутниковий зв'язок
- •6.3.5 Стільниковий зв'язок
- •Питання
- •7 Локальні мережі ethernet
- •7.1 Стандарти локальних мереж ieee 802
- •7.2 Протокол управління логічним каналом ieee 802.2
Питання
1. Назвіть методи компресії, які найбільш прийнятні для текстової інформації. Чому вони не є ефективними для стиснення двійкових даних?
2. При використанні контролю по одиничному біту парності кожний біт парності:
а) має значення 0 або 1;
б) завжди має значення 0;
в) завжди має значення 1;
г) не використовується.
3. Перепускна здатність при використанні напівдуплексного протоколу:
а) більш, ніж при використанні дуплексного;
б) менш, ніж при використанні дуплексного;
в) така ж, як і дуплексного;
г) більш, ніж при використанні протоколів решти типів.
4. При змінних характеристиках ліній передач можна задати:
а) фіксований розмір блоку, який оптимально підходить для будь-яких з'єднань;
б) більший розмір блоку, оптимальний для зашумлених ліній;
в) змінний розмір блоку, оптимальний для використання на будь-яких лініях;
г) малий розмір блоку, оптимальний для ліній передавання з низьким рівнем шумів.
6 Середовища передавання даних. Лінії зв’язку
6.1 Сeредовища передавання даних
Передавання даних може відбуватися по кабелю та за допомогою електромагнітних хвиль тієї або іншої природи – інфрачервоних, мікрохвиль, радіохвиль, – що розповсюджуються в просторі.
Кабельні середовища за використовуваним матеріалом діляться на “мідні” (насправді, провідні жили таких кабелів можуть містити не тільки мідь, але і інші метали і їх сплави) і оптичні (оптоволоконні, провідна жила виготовляється з оптично прозорих матеріалів – кварцу або полімерів). Мідні кабелі бувають симетричними (всі провідники однакові, наприклад, скручені дроти провідників) і асиметричними (наприклад, коаксіальний кабель, що складається з ізольованих один від одного центральної жили і обплетення).
Оптичні кабелі розрізняються по співвідношенню між товщиною дротової жили і частотою передачі даних. Тонкі жили, діаметр перетину яких порівнянний з довжиною хвилі частоти-носія , утворюють одномодові кабелі (типова товщина 8-10 мкм), а товщі – багатомодові (до 50-60 мкм).
При побудові безпровідних мереж, як правило, застосовується одна з трьох технологій: передача в інфрачервоному діапазоні, передача даних за допомогою вузькосмугових радіосигналів і передача даних за допомогою радіосигналів з розподіленим спектром.
6.2 Лінії зв'язку
Лінія зв'язку (рисунок 6.1) складається з фізичного середовища, по якому передаються інформаційні сигнали, апаратури передачі даних і проміжної апаратури. Синонімом терміна "лінія зв'язку" (line) є термін "канал зв'язку" (channel). Фізичне середовище передачі даних (medium) може бути кабелем (набором проводів, ізоляційних і захисних оболонок, сполучних роз'ємів), а також земною атмосферою або космічним простором, через які розповсюджуються інформаційні сигнали.
Рисунок 6.1 – Склад лінії зв'язку
Класифікація ліній зв'язку (рисунок 6.2):
дротові (повітряні);
кабельні (мідні і волоконно-оптичні);
радіоканали наземного і супутникового зв'язку.
Рисунок 6.2 – Типи ліній зв'язку
Застосовуються три основні (рисунок 6.3) типи кабелів: коаксіальні кабелі з мідною жилою,кабелі на основі скручених пар мідних проводів,волоконно-оптичні кабелі.
Рисунок 6.3 – Будова кабелів
