Питання

1. Назвіть типи оптичного кабелю.

2. Яки недоліки має геостаціонарний супутниковий зв'язок?

3. В чому переваги та недоліки безпроводного передавання у порівнянні з дротовим?

4. Серцевина оптичного волокна має:

а) більш низький коефіциєнт заломлення світла, ніж повітря;

б) більш низький коефіциєнт заломлення світла, ніж оболонка;

в) більш високий коефіциєнт заломлення світла, ніж оболонка;

г) ничого з вищезгаданого.

5. Як названі різні траєкторії поширення світла в оптичному волокні, якщо диаметр серцевини в багато разів більш за довжину хвилі світла?

а) еміттерами;

б) модами;

в) сенсорами;

г) рефракторами.

6. Переплетення дротів у скрученій парі:

а) зменшує електромагнитні наведення;

б) підвищує швидкість передавання даних;

в) використовується замість пупінізації;

г) через велику вартість не застосовується.

7 Локальні мережі ethernet

7.1 Стандарти локальних мереж ieee 802

Група стандартів IEEE 802.x охоплює два нижні рівні моделі ВОС – фізичний і канальний рівень.

Канальний рівень з погляду стандартів 802.x складається з двох підрівнів:

• Стандарт 802.2 - логічної передачі даних (Logical Link Control, LLC),

• Стандарт 802.3 - управління доступом до середовища передачі (Media Access Control, MAC) і фізичного рівня з методом доступу CSMA/CD.

Підрівень LLC надає стандартний інтерфейс з мережевим рівнем, незалежним від мережної технології. Протоколи мережного рівня для передачі кадру даних звертаються саме до підрівня LLC.

Підрівень MAC забезпечує сумісне використання середовища передавання із відповідними алгоритмами доступу. Специфічні особливості технологій локальних мереж – Ethernet, Token Ring, FDDI, Fast Ethernet та ін. – реалізовані саме на підрівні MAC. Стандарт 802.3 описує технології Ethernet : (10 Мбіт/c); 802.3u – Fast Ethernet (100 Мбіт/c), 802.3i – 100 Base T - мідь; 802.3z и 802.3ab – Gigabit Ethernet (1 Гбіт/с); 802.3ае - 10GE; 802.3x визначає правила управління потоком для дуплексного режиму.

7.2 Протокол управління логічним каналом ieee 802.2

Стандарт 802.2 описує 3 процедури обслуговування:

• LLC1 – без встановлення з'єднання і підтверджень;

• LLC2 – зі встановленням з'єднання і підтвердженнями;

• LLC3 – без встановлення з'єднання і з підтвердженнями.

Процедура обслуговування LLC1 передає дані в дейтаграмному режимі. Ця процедура використовується, коли протоколи верхніх рівнів самі забезпечують необхідну надійність. Процедура обслуговування LLC2, перш ніж передавати дані, встановлює логічне з'єднання з одержувачем, виконує впорядкування потоку даних і перезапит пропущених блоків даних. Підтвердження обробляються в режимі "ковзаючого вікна". Застосовується для забезпечення надійної передачі даних на лініях з високим рівнем помилок. Процедура обслуговування LLC3 не встановлює логічне з'єднання, але вимагає передачі підтверджень прийому даних. Використовується в ситуаціях, коли витрати на встановлення з'єднання недопустимі, а контроль доставки даних необхідний (наприклад, в системах управління реального часу).

Кадр LLC складається із заголовка і поля даних. При передачі підрівню MAC кадр LLC обрамляється двома однобайтовими полями із значенням 01111110. Заголовок містить три поля:

• DSAP (Destination Service Access Point, точка доступу до сервісу призначення);

• SSAP (Source Service Access Point, точка доступу до сервісу джерела);

• Control (управління -задає тип кадру. Розмір поля -1 або 2 байти).

Поля DSAP і SSAP займають по 1 байту і ідентифікують протокол верхнього рівня, який відправив кадр (SSAP), і якому цей кадр призначений (DSAP). Можливі значення цих полів визначені в стандарті 802.2. Наприклад, протоколу IP відповідає значення 0x06, а протоколу NETBIOS – 0xF0.

Кожен кадр LLC відноситься до одного з трьох типів (залежно від значення старших бітів поля Control):

99