Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Вміти
1. Ділова українська мова	Стандарти направлень на різні види досліджень	Грамотно замовити документацію
2. Анатомія, фізіологія, патологія	Знати особливості будови та функцій органів, що підлягають дослідженню	Пояснити особливості будови та функцій органів
3. Основи сестринської справи	Підготовку хворого до видів дослідження	Підготовку хворого до дослідження

План і організаційна структура заняття

№	Основні етапи заняття.	Методи контролю і навчання.	Матеріали методичного забезпачення.	Час
1.	Підготов чий етап Організація заняття Постановка навчальних цілей. Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь	Фронтальне теоретичне опитування, письмове опитування	Запитання,	5хв. 15%
2.	Основний етап Формування навичок: Студенти знайомляться з роботою рентгенологічного, ендоскопічого, УЗД кабінетів. На фантомі та у відділі при підготовці до інструментальних методів дослідження оволодівають методиками до їх підготовки.	Тренінг у вирішенні професійних завдань по підготовці до інструментальних методів обстеження	Інструкції для формування професійних навичок	60%
3.	Заключний етап Контороль і корекція рівня професійних вмінь і навичок Підвндення підсумків заняття Домашнє завдання	Індивідуальний контроль практичних навичок.	Усне опитування	20%

Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали для підготовчого етапу: питання.

Перелік питань:

1. 1. що дає едоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, 12-палої кишки – ЕФГДС?

Відповідь: ЕФГДС дозволяє з великою точністю виявити локалізацію, характер та ступінь змін слизової оболонки цих органів. Крім того, цей метод дозволяє провести прицільну біопсію з наступним гістологічним дослідженням, а також для діагностичного контролю та об’єктивної оцінки ефективності лікування.

2.Які особливості при підготовці хворого до ректороманоскопії?

Відповідь: ректороманоскопія – ендоскопічне дослідження прямої та сигмовидної кишок. Слід пам’ятати, що між підготовкою кишківника пацієнта та дослідженням, має бути перерва не менше 2-х годин, так як очисна клізма змінює на деякий час природній вигляд слизової оболонки.

3. Які особливості при підготовці хворого до колоноскопії?

4.Які особливості підготовки хворого до УЗД органів черевної порожнини?

Відповідь: ехографію органів черевної порожнини проводять натще. Підготовки до неї зводиться до боротьби з метеоризмом, так як накопичення газів в петлях кишківника утруднює ультразвукову візуалізацію органів.

Крім обмежень в дієті з метою усунення метеоризму протягом 2 – 3 днів перед дослідженням призначається прийом активованого вугілля (по 1г 3 – 4 рази/день), еспумізану.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: Самостійна аудиторна робота студента:

Студенти оволодівають методами підготовки до інструментального дослідження на навчальних фантомах.

Питання для самоконтролю знань:

1.Що дає едоскопічне дослідження стравоходу, шлунку, 12-палої кишки – ЕФГДС?

Відповідь: ЕФГДС дозволяє з великою точністю виявити локалізацію, характер та ступінь змін слизової оболонки цих органів. Крім того, цей метод дозволяє провести прицільну біопсію з наступним гістологічним дослідженням, а також для діагностичного контролю та об’єктивної оцінки ефективності лікування.

2. Чим проводять ендоскопічне дослідження шлунку та 12-палої кишки?

Відповідь: ендоскопічне дослідження проводиться з допомогою гнучких ендоскопів на волоконній оптиці.

3. Що таке іригоскопія, та з якою метою її назначають?

Відповідь: іригоскопія товстого кишківника – рентгенологічне дослідження з допомогою суспензії сульфату барію. Дозволяє визначити форму, положення, тонус та перестальтику тих чи інших відділів пухлин, поліпів, кишкової непрохідності, дивертикулів.

4. Що таке колоноскопія? Особливості підготовки хворого до цього методу дослідження.

Відповідь: колоноскопія – ендоскопічне дослідження відділів кишківника вище сигмовидної кишки. Можливість проведення цього дослідження багато в чому залежить від ретельної підготовки пацієнта: якщо на стінках кишки залишиться вміст, достовірність результатів дослідженням зменшується. Очисну проводять ввечері та двічі вранчі з інтервалом перед дослідженням не менше 2-х годин. Підготовку пацієнта слід проводити з інформації про мету процедури, яка має проводитися. Матеріали контролю для заключного етапу:

Перелік тестових завдань

1.Пацієнтові В., 40-а років, лікарем призначена езофагогастродуоденоскопія. Що це за

дослідження?

A * ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки

B рентгенологічне дослідження товстої кишки

C рентгенологічне дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки

D ендоскопічне дослідження трахеї та бронхів

E ендоскопічне дослідження сечового міхура

2.Лікар призначив холецистографію. Який йодований таблетований препарат потрібно

дати пацієнтові за 12-14 годин до дослідження?

A * холевід

B білігност

C верографін

D урографін

E барієву суміш

3. Особливості підготовки пацієнта до іригоскопії:

A * обов’язково очисні клізми напередодні ввечері, а також – вранці, в день

дослідження

B обов’язково прийом таблетованого йодовмісного препарату за 12 годин до

дослідження

C іригоскопія не потребує спеціальної підготовки пацієнта

D призначається раціон з відомим хімічним складом

E за 2-3 дні до дослідження призначається безгемоглобінова дієта

Правильні відповіді:

1.А

2.А

3.А

Література

1.Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.Київ.Здоров′я.2005р ст.213-216.

2.Нетяженко В.З.,Сьоміна А.Г.,Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.Київ.Здоров'я.1993р.ст.32-36..

3.ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.ст.153-175.

5.Білик Л.С.Медичні маніпуляції в алгоритмах.Тернопіль.Укгмедкнига.2000р.ст.32-36.

Методичну розробку підготував асистент Грушецька.А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ______ протокол №_____

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

ІФДМУ

Кафедра внутрішньої медицини та медсестринства

Методична розробка для студентів до проведення практичного заняття №69.

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема :“ Зондування шлунку (техніка проведення). Базальна, субмаксимальна і максимальна секреція- 2 год.”

Актуальність: Дослідження шлункового соку є одним з найважливіших інструментально-лабораторних методів дослідження моторної (евакуаторної) та секреторної (кислотоутворюючої) функції шлунка, який дозволяє детальніше оцінити стан пацієнта, виявити його проблеми.

Навчальні цілі заняття: В результаті проведення заняття студенти повинні засвоїти права та обов’язки медичної сестри кабінету, навчитись виконувати фракційне шлункове зондування..

Після проведення заняття студент повинен знати:

1. Анатомо-функціональні особливості шлунково-кинкового тракту.

2. Механізм регуляції моторно-евакуаторної функції шлунка.

3. Механізм регуляції секреторної функції шлунка.

4. Що таке базальна шлункова секреція

5. Що таке субмаксимальна шлункова секреція.

6. Що таке максимальна шлункова секреція

7. Поняття про інтрагастральну рН-метрію.

В результаті проведенного заняття студент повинен вміти:

• підготувати необхідне обладнання для проведення фракційного зондуваня шлунку;

• підготувати хворого до проведення фракційного зондування шлунку;

• провести зондування шлунку за допомогою тонкого шлункового зонду;

• провести забір порцій шлункового соку;

• використовувати стимулятори шлункової секреції;

• промаркувати пробірки і заповнити направлення.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи: вивчити матеріал тем згідно рекомендованої літератури.

Контрольні питання теми:

1. Анатомо-функціональні особливості шлунково-кинкового тракту?

2. Механізм регуляції моторно-евакуаторної функції шлунка?

3. Механізм регуляції секреторної функції шлунка?

4. Що таке базальна шлункова секреція?

5. Що таке субмаксимальна шлункова секреція?

6. Що таке максимальна шлункова секреція?

7. Які нормальні показники базальної, субмаксимальної, максимальної шлункової секреції?

8. Які ви знаєте подразники для вивчення секркторної функції шлунка?

9. Що необхідно підготувати для до забору шлункового соку?

10. Поняття про інтрагастральну рН-метрію?

Аудиторна робота студентів:

Студенти по 2-3 чоловіки під контролем викладача проводять шлункове зондування на фантомах згідно інструкції, спостерігають за проведенням фракційного шлункового зондування, допомагають медичній сестрі.

Інструкція: “ Отримання шлункового соку фракційним методом”.

Зміст і матеріальне забезпечення:

Приготуйте тонкий стерильний зонд, стерильні шприци, штатив з пробірками, пентагастрин чи кофеїн, гістамін, рушник, ниркоподібний лоток, стерильні ватні кульки, стерильні серветки, 96% етиловий спирт, направленн в лабораторію.

1. Попередьте хворого, щоб він до дослідження нічого не їв.

2. Виміряйте у хорого відстань від пупка до різців, відзначте на зонді.

3. Посадіть хворого.

4. Застеліт шию і груди хворого рушником, а в руки дайте ниркоподібний лоток.

5. Візьміть зонд правою рукою на відстані 15 см від сліпого кінця, а лівою притримуйте його вільний кінець.

6. Покладіть сліпий кінець зонда на корінь язика, скажіть хворому зробити кілька ковтальних рухів і дихати глибоко через ніс.

7. Просувайте зонд при кожному ковтальному русі по стравоходу до зазначеної мітки.

8. Відмкчіть через 5 хв. вміст шлунку 20 мл шприцом і заповніть першу пробірку.

9. Вісмокчіть через 15 хв. вміст шлунку і заповніть другу пробірку.

10. Відсмокчіть через 30 хв. вміс шлунку і заповніть третю пробірку.

11. Відсмокчіть через 45 хв. вміст шлунку і заповніть четверту пробірку.

12. Відсмокчіть через 1 год вміст шлунку і заповніть п’яту пробірку.

13. Введіть п|ш 0, 025% р-н пентагастрину (гістаміну, кофеїну).

14. Аспіруйте через кожні 15 хв. протягом години шлунковий вміст заповнюючи ним відповідно 6,7,8,9 пробірки.

15. Попросіть хворого після закінчення зондування широко відкрити рот і витягніть зонд.

16. Протягом 20-30 хв. запропонуйте хворому полежати на кушетці.

17. Наклейте на кожну пробірку направлення із зізначеннням номера порції соку і відправте в лабораторію.

У гастроентерологічному відділенні лікар призначив пацієнту 28 років (маса тіла 62

кг) шлункове фракційне зондування з використанням парентерального подразника

(гістаміну). Медична сестра вимила руки двічі з милом під проточною водою,

висушила їх, одягнула чисті гумові рукавички. Провела психологічну підготовку

пацієнта, отримала його дозвіл на виконання процедури. Ввела шлунковий зонд на

відстань від різців до пупка. Через кожні 15 хв. відсмоктала 1, 2, 3 порції шлункового

вмісту. Вкажіть наступний етап подальших дій медсестри:

A *Ввести підшкірно розчин дімедролу 1\% -1 мл

B Відсмоктати 4, 5 порції шлункового вмісту

C Відсмоктати 4 порцію шлункового вмісту

D Ввести підшкірно розчин гістаміну 0,1\% -0,5 мл

E Відсмоктати 4, 5, 6 порції шлункового вмісту

739

Медична сестра кабінету зондування після закінчення фракційного шлункового

зондування, проводить дезінфекцію зонда та відправляє його на стерилізацію.

Назвіть метод та режим стерилізації:

A Паровий: 1,1 атм. - 120 0С - 45 хв.

B Паровий: 2 атм. - 132 0С - 20 хв.

C Повітряний: 180 0С - 60 хв.

D Повітряний: 160 0С - 150хв.

E Хімічний: 6\% р-н Н_2О_2 - 50 0С - 60 хв.

Медична сестра терапевтичного відділення хворому проводить шлункове

зондування. Який подразник треба ввести хворому через зонд ?

A * М’ясний бульон

B 33\% розчин сульфата магнія

C Яєчний жовток

D 0,1\% розчин гістаміну

E 40\% розчин глюкози

Використання товстого шлункового зонда показане при:

A Гострих отруєннях

B Фракційному шлунковому зондуванні

C Органічних звуженнях стравоходу

D Шлункових кровотечах

E Новоутвореннях в шлунку

Після проведення фракційного зондування шлунку, медична сестра повинна провести

обробку зонда. В чому полягає ця обробка?

A *провести дезинфекцію, передстерилізаційну обробку і стерилізацію

B промити під бігучою водою і прокип’ятити

C прокип’ятити в дистильованій воді - 15хв.

D ополоснути дезинфікуючим розчином

E провести передстерилізаційну очистку і стерилізацію

377

Медична сестра, проводячи фракційне зондування з парентеральний подразником -

гістаміном, після 2-ої порції ввела підшкірно розчин димедролу. З якою метою вона

це зробила?

A *профілактика алергічної реакції

B для премидикації

C з метою полегшення зондування

D для стимулювання секреції

E попередження блювання

Література

1.Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.Київ.Здоров′я.2005р ст.311-316.

2.Нетяженко В.З.,Сьоміна А.Г.,Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.Київ.Здоров'я.1993р.ст.32-36..

3.ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.ст.153-175.

5.Білик Л.С.Медичні маніпуляції в алгоритмах.Тернопіль.Укгмедкнига.2000р.ст.32-36.

Методичну розробку підготував асистент Грушецька.А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ______ протокол №_____

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

Завдання для самоконтролю :

Ситуаційні задачі:

1. При яких захворюваннях неможна проводити фракційне шлункове зондування?

а) хронічний гастрит.

б) ерозивний гастродуоденіт.

в) злоякісні пухлини шлунку.

г)розрив варікозно- поширених вен стравоходу.

2.Які протипокази до промивання шлунку?

а) шлункова кровотеча;

б) пізній період після хімічних опіків стравоходу;

в) порушення мозкового кровообігу;

г) інфаркт міокарду;

д) хронічна ниркова недостатність.

3. Чому при фракційному шлунковому зондуванні недоцільно використовувати в якості стимулятора секреції капустний відвар?

а) відвар протипоказаний при деяких захворюваннях;

б) він є слабким стимулятором шлункової секреції;

в) він є занадто сильним стимулятором шлункової секреції.

4. Під час введення зонду через рот у хворого виникла сильна слинотеча, поклики до блювоти. Які дії медсестри правельні?

а) відмінити процедуру;

б) незважаючи на стан хворого продовжувати введення зонда;

в) припикити введення, почекати, поки пацієнт заспокоється, повторити процедуру, під час якої попросити хворого глибоко дихати через ніс.

5. У хворого за результатами інтрагастральної рН-метрії отримкали кислотність 2.Який це стан?

а) гіперацидність;

б) гіпоацидність;

в) анацидність:

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини та медсестринства

Методична розробка для викладчів до проведення практичного заняття №67.

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема: “Підготовка хворих та участь м/с у проведенні плевральної .Догляд за хворими після пункції”.

Актуальність: з лікувальною та діагностичною метою широко застосовується проведення плевральної пункції. Загальну роль у проведенні пункції надається медичній сестрі, яка повинна досконало знати хід даної маніпуляцій, активно допомагати лікареві під час проведення пункції та доглядати, спостерігати за хворим після пункції.

Навчальні цілі

Знати: