Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodychky_vykladachi.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.14 Mб
Скачать
  1. Актуальні аспекти професійної відповідальності:

ретельне виконання обов’язків м/с, професійної відповідальності за здоров’я та життя хворого та людей, що його оточують.

Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни

Знати

Уміти

мікробіологія

  • патогенні, умовно патогенні мікроорганізми

Приготувати та зафарбувати мазок для мікроскопічного дослідження.

Інфекційні хвороби, Медсестринство в терапії

Збудники дифтерії, туберкульозу, методи їх виявлення

Забрати матеріал та направити його на дослідження

План і організаційна структура заняття

Основні етапи заняття.

Методи контролю і навчання.

Матеріали методичного забезпачення.

Час

1.

Підготов чий етап

Організація заняття

Постановка навчальних цілей.

Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь

Фронтальне теоретичне опитування

Запитання

30хв

2.

Основний етап

Формування навичок:

  • оволодівають методикою забору мазка із зіва носа, відпрацьовують методику збору харкотиння для:

  • бакдослідження

  • визначеннячутливості до антибіотиків

  • виявлення мікобакерій туберкульозу

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні професійних завдань.

Алгоритми практичного навику

45хв

3.

Заключний етап

Контороль і корекція рівня професійних вмінь і навичок

Підвндення підсумків заняття

Домашнє завдання

Метод контролю навичок: індивідуальний контроль практичних навичок.

Перелік практичних навиків.

15хв

Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали для підготовчого етапу:

Перелік питаннь для усного опитування:

1.Послідовність дій під час мазка із зіву

2.Послідовність дій під час взяття мазка із порожнини рота

3.Дезинфекція металевих шпателів

4.Положеня наказу МОЗУ про раннє виявлення дифтерії.

5.Правила оформлення направлення-етикетки мазка з носа та зіва на дифтерію.

6.Де виробляють і зберігають тампони для взяття мазка із зіва та порожнини носа.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Схема написання сестринської історії хвороби (див. додаток).

Тестовий контроль:

1. Для виявлення мікобактерій туберкульозу харкотиння збирають:

A Протягом 1-3 діб

B За 10 годин

C Одноразово вранці натще

D В будь-який час

E За 3 години

По назначению врача медсестра взяла пациенту мазки из носа и зева на BL

[бациллы Лефлера]. В какую лабораторию необходимо направить мазки на анализ?

A * В бактериологическую

B В биохимическую

C В клиническую

D В гистологическую

E В иммунологическую

Література:

Основна література:

  1. Сестринська справа / за ред. М.Г.шевчука/- к: здоров”я 1992 .

  1. Мухина с.а., Тарновская и.и. Общий уход за больными. – М.; Медицина – 1989

  2. Заликина М.С. Общий уход за больными, 3-е издание переработаное и дополненое., – М.; Медицина, 1989.

Додаткова література:

  1. “Все по уходу за больными в больнице и дома” под ред. проф. Ю. П. Никитина, —М:, 1999.

  2. Мурашко В.В., Шугалов Е.Г., Панченко А.В., Общий уход за больными. – М.; Медицина – 1989.

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини №3 та медсестринства

Методична розробка для викладачів до проведення практичного заняття

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема Забір промивних вод шлунка та блювотних мас для лабораторного дослідження.

Актуальність теми Лабораторне дослідження промивних вод шлунка та блювотних мас має важливе практичне значення для діагностики захворювань, а також дає можливість правильно вибрати тактику лікування.

Навчальні цілі

Знати:

  • значення лабораторного дослідження промивних вод шлунка та блювотних мас для діагностики захворювань;

  • вимоги до лабораторного посуду та супровідної документації на біологічний матеріал (направлення-етикетки);

  • правила забору промивних вод шлунка та блювотних мас для лабораторного дослідження.

Вміти:

  • зібрати промивні води шлунка та блювотні маси для лабораторного дослідження;

  • візуально оцінити характер промивних вод шлунка та блювотних мас;

  • оформити супровідну документацію на біологічний матеріал (напрвлення-етикетку).

Виховні цілі: усвідомлення значення лабораторного дослідження промивних вод шлунка та блювотних мас для діагностики захворювань.

Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни

Забезпечуючі дисципліни Анатомія людини

Фізіологія людини з патологією

Основи психології та міжособове спілкування

Основи латинської мови з медичною термінологією

Мовознавство

Культурологія

Забезпечувані дисципліни

Медсестринсво в терапії

Медсестринсво в хірургії

Медсестринсво в педіатрії

Медсестринсво в акушерсві

Медсестринсво в сімейній

медицині

Основи реаніматології

Знати

- анатомічну будову органів шлунково-кишкового тракту, дихальної системи;

- фізіологічні механізми блювання;

-основи психології;

-аспекти міжособового спілкування;

-основи латинської мови;

-латинську медичну термінологію;

-діловий стиль мовлення;

-правила ведення медичної документації;

-принципи медичної етики і деонтології;

- значення лабораторного дослідження промивних вод шлунка та блювот-них мас для діагностики захворювань;

- вимоги до лаборатор-ного посуду та супровід-ної документації;

- правила забору промивних вод шлунка та блювотних мас для лабораторного дослідження.

- // -

- // -

- // -

- // -

- // -

Вміти

- промити шлунок пацієнта;

- попередити аспірацію промивних вод та блювотних мас в дихальні шляхи;

- надати допомогу пацієнту під час блювання;

-надати психологічну допомогу пацієнтам;

-вирішувати деонтологічні завдання , пов'язані з професійною

діяльністю;

-володіти навиками професійного спілкування;

-володіти медичною термінологією;

-застосовувати навики ділового стилю мовлення при роботі з пацієнтами;

-правильно вести медичну документацію;

-вирішувати деонтологічні завдання,

пов'язані з професійною діяльністю ;

- зібрати промивні води шлунка та блювотні маси для лабораторного дослідження;

- візуально оцінити характер промивних вод шлунка та блювотних мас;

- оформити супровідну документацію.

- // -

- // -

- // -

- // -

- // -

План і організаційна структура заняття

п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

в хв.

1.

Підготовчий етап

Організація заняття

Контроль вихідного рівня знань

Усне опитування

Питання для усного опитування

20 хв.

2.

Основний етап

Формування професійних вмінь та навиків:

- забір промив-них вод шлунка для лабораторного дослідження.

- забір блювот-них мас для лабораторного дослідження.

- оформлення супровідної документації.

Метод формування вмінь: професійний тренінг при виконанні практичних завдань на муляжах та оформленні направ-лення-етикетки

Перелік практичних навиків, інструкції для формування професійних навиків

50 хв.

3.

Заключний етап

Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навиків

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання

Метод контролю:

- індивідуальний контроль практичних навичок та їх результатів;

- тестовий контроль

Тести

20 хв.

Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали для підготовчого етапу: Перелік питаннь для усного опитування

1.Значення лабораторного дослідження промивних вод шлунка та блювотних мас для діагностики захворювань.

2.Правила забору промивних вод шлунка для лабораторного дослідження.

3.Правила забору блювотних мас для лабораторного дослідження.

4.Вимоги до лабораторного посуду та супровідної документації на біологічний матеріал.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Перелік практичних навиків

1.Забір промивних вод шлунка для лабораторного дослідження.

2.Забір блювотних мас для лабораторного дослідження.

3.Візуальна оцінка характеру промивних вод шлунка та блювотних мас.

4.Оформлення супровідної документації на біологічний матеріал (напрвлення-етикетки).

Інструкція до виконання:

Оформлення супровідного направлення-етикетки

на біологічний матеріал для лабораторного дослідження.

  1. Зазначити:

    • назву лабораторії (клінічна, бактеріологічна, біохімічна);

    • вид біологічного матеріалу;

    • мета лабораторного дослідження;

    • прізвище та ініціали хворого;

    • відділення стаціонару;

    • № палати;

    • клінічний діагноз;

    • дата і час забору матеріалу;

    • підпис медичної сестри.

  2. Прикріпити до посудини з біологічним матеріалом.

Матеріали контролю для заключного етапу:

Перелік тестових завдань

Варіант Ι

1. У приймальне відділення поступив пацієнт 35 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Які подальші дії медичної сестри?

А. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

В. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

С. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Д. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Е. Всі відповіді вірні

2. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

3. Хворому призначено бактеріологічний аналіз блювотних мас. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору блювотних мас?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Посудину з темного скла.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

4. Хворому з харчовим отруєнням призначено беззондове промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

5. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на отруєння невідомою хімічною речовиною. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору промивних вод?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Прозору посудину з дезрозчином.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

Варіант ΙΙ

1. Хворому з харчовим отруєнням призначено беззондове промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

2. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на отруєння невідомою хімічною речовиною. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору промивних вод?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Прозору посудину з дезрозчином.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

3. У приймальне відділення поступив пацієнт 35 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Які подальші дії медичної сестри?

А. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

В. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

С. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Д. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Е. Всі відповіді вірні

4. Хворому призначено бактеріологічний аналіз блювотних мас. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору блювотних мас?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Посудину з темного скла.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

5. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

Варіант ΙΙΙ

1. Хворому призначено бактеріологічний аналіз блювотних мас. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору блювотних мас?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Посудину з темного скла.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

2. Хворому з харчовим отруєнням призначено беззондове промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

3. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на отруєння невідомою хімічною речовиною. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору промивних вод?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Прозору посудину з дезрозчином.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

4. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату.

5. У приймальне відділення поступив пацієнт 35 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Які подальші дії медичної сестри?

А. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

В. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

С. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Д. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Е. Всі відповіді вірні

Варіант ΙV

1. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на отруєння невідомою хімічною речовиною. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору промивних вод?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Прозору посудину з дезрозчином.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

2. У приймальне відділення поступив пацієнт 35 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Які подальші дії медичної сестри?

А. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

В. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

С. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Д. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Е. Всі відповіді вірні

3. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

4. Хворому призначено бактеріологічний аналіз блювотних мас. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору блювотних мас?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Посудину з темного скла.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

5. Хворому з харчовим отруєнням призначено беззондове промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

Варіант V

1. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату .

2. У приймальне відділення поступив пацієнт 40 років з підозрою на отруєння невідомою хімічною речовиною. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору промивних вод?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Прозору посудину з дезрозчином.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

3. Хворому з харчовим отруєнням призначено беззондове промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Який засіб доцільно використати для промивання шлунка?

А. Блідо-рожевий розчин калію перманганату.

В. Слабкий розчин соди.

С. Слабкий розчин оцтової кислоти.

Д. Кип′ячену воду.

Е. Спочатку кип′ячену воду, а потім блідо-рожевий розчин калію перманганату.

4. У приймальне відділення поступив пацієнт 35 років з підозрою на харчове отруєння. Лікар призначив промивання шлунка та лабораторне дослідження промивних вод. Які подальші дії медичної сестри?

А. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

В. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, першу порцію зливних вод відправити в лабораторію.

С. Промити шлунок використовуючи товстий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Д. Промити шлунок використовуючи тонкий шлунковий зонд, останню порцію зливних вод відправити в лабораторію.

Е. Всі відповіді вірні.

5. Хворому призначено бактеріологічний аналіз блювотних мас. Який лабораторний посуд необхідно використати для забору блювотних мас?

А. Чисту, суху, прозору посудину.

В. Стерильну пробірку.

С. Посудину з темного скла.

Д. Мензурку.

Е. Чашку Петрі.

Еталони правильних відповідей на тестові завдання

Варіант

№ питання

Ι

ΙΙ

ΙΙΙ

ΙV

V

1

А

Е

В

А

Е

2

Е

А

Е

А

А

3

В

А

А

Е

Е

4

Е

В

Е

В

А

5

А

Е

А

Е

В

Література

Основна:

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.Київ.Здоров′я.2005р

Нетяженко В.З.,Сьоміна А.Г.,Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими.Київ.Здоров'я.1993р

ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.

Білик Л.С.Медичні маніпуляції в алгоритмах.Тернопіль.Укгмедкнига.2000р.

Додаткова:

ПасєчкоН.В.Основи сестринської справи.

Курс лекцій.Тернопіль.Укрмедкнига.1999р.

Методичну розробку підготував асистент Іванів Н.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від ______ протокол №_____

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини №3 та медсестринства

Методична розробка для викладачів до проведення практичного заняття.

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема:Збирання сечі для лабораторного дослідження.Визначення добового діурезу, водного балансу.

Збирання сечі для бактеріологічного дослідження:проби за Земницьким,Нечипоренком,визначення діастази,глюкози,фенілкетонурії.

Актуальність теми: дотримання правил збирання сечі обумовлює достовірність клініко-лабораторного обстеження хворого.

Навчальні цілі заняття: Навчити студентів методів забору сечі.

Після опрацювання теми студент повинен знати:

  • правила і методи забору сечі.

Після проведення заняття студент повинен вміти:

  • правильно пояснити хворому порядок і правили збирання сечі;

  • провести забір сечі і відправити її в лабораторію, враховуючи методику забору і дослідження сечі.

Виховні цілі: дотримання етичних норм; правильна поведінка з хворими; професійна відповідальність медсестри.

Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни

Знати

Вміти

Забезпечуючі дисципліни

Хімія

Фізика

Основи мікробіології, вірусології і імунології

Біологія

Основи психології та міжособове спілкування

Анатомія та фізіологія людини з паталогією

Урометр, його будову

Фізичні і хімічні властивості сечі

Якісну, кількісну реакцію на наявність деяких хімічних речовин (білок, цукор, ацетон)

Мікроскопію осаду

Особливості психології особи, яка потрапила в лікувальну установу

Будову сечовивідної системи

Визначити питому вагу сечі

Проводити якісні реакції на патологічні домішки в сечі

Налагодити контакт з хворим

Пояснити особливості змін в порціях сечі на прикладі 3-х стаканної проби

Внутріпредметна інтеграція

Сестринська справа

Методи забору сечі

Провести забір сечі і відправити її в лабораторію

№ п/п

Основні етапи занять, їх функції і зміст

Методи контролю і навчання

Матеріали медичного забезпечення: (контролю, наочність, інструкції)

Час в хв.

1.

Підготовчий етап

Організація заняття

Контроль вихідного рівня знань, навичок

Фронтальне експрес-опитування, тестовий контроль

Запитання.

15 хв.

Основний етап:

Оволодіти методиками забору сечі для:

  • загального клінічного аналізу;

  • визначення добового виділення цукру з сечею;

  • на діастазу;

  • бактеріологічного дослідження;

  • визначення кількості форменних елементів в осаді сечі (методи Аддіса-Каковського, Нечипоренка);

  • визначення функціональної здатності нирок

Професійний тренінг

Алгоритми

45хв.

3.

Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання

Індивідуальний контроль практичних навичок

Усне опитування, письмове завдання, задачі

30 хв.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]