Еталони правильних відповідей на тестові завдання

Варіант № питання	Ι	ΙΙ
1	Д
2	А
3	А
4	Е
5	В.
6	А
7	Д
8	Е
9	А
10	В

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини №3 та медсестринства

Методична розробка для викладачів для проведення практичного заняття

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»

Тема: “ Спостереження і догляд за тяжкохворими та агонуючими. Паліативна та хоспісна допомога. Стадії термінального стану, їх основні клінічні прояви. Правила поводження з трупом.”

Актуальність теми: Серед пацієнтів в стаціонарі великий відсоток складають важкохворі, які потребують додаткових моментів щодо догляду.

Навчальні цілі: виробити у майбутніх медсестер практичні навики по догляду за важкохворими та вмираючими.

Для формування вміння необхідно знати:

• догляд за важкохворими;

• процес умирання та його періоди;

• головні реанімаційні заходи при зупинці кровообігу та дихання;

• правила поводження з трупом в стаціонарі.

Після закінчення заняття майбутня медична сестра повинна вміти:

• проводити догляд за важкохворими;

• забезпечити особисту гігієну важкохворим;

• проводити харчування важкохворих;

• організовувати індивідуальний пост за важкохворим.

Виховні цілі: Виховати в майбутніх спеціалістів почуття гуманності, професійної відповідальності, основ медичної етики та деонтології.

Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Уміти
Забезпечуючі дисципліни Латинська мова	термінологію	Користуватись латинською термінологією з метою деонтології.
Фізіологія	Періоди вмирання	Виявити появу у хворого патологічного дихання, порушень серцевої діяльності.

План і організаційна структура заняття

№	Основні етапи заняття.	Методи контролю і навчання.	Матеріали методичного забезпачення.	Час в хв або %
1.	Підготовчий етап Організація заняття Постановка навчальних цілей. Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь	Фронтальне теоретичне опитування, тестовий контроль, розв′язування ситуаційних задач, письмове опитування.	Запитання Тести	1-2хв 10-20хв.
2.	Основний етап Формування професійних вмінь і навичок -проводити догляд за важкохворими; -забезпечити особисту гігієну важкохворим; -проводити харчування важкохворих; -організовувати індивідуальний пост за важкохворим	Професійний тренінг у вирішенні завдань.	Інструкції для формування професійних навичок.	60-90хв
3.	Заключний етап Контороль і корекція рівня професійних вмінь і навичок Підвндення підсумків заняття Домашнє завдання	Індивідуальний контроль практичних навичок .	Усне опитування.	10-20хв

Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали для підготовчого етапу: запитання.

1.Визначення поняття термінальний стан.

2.Симптоми біологічної та клінічної смерті.

3.Проти покази до проведення реанімаційних заходів.

4.Реанімаційне відділення та принципи його роботи.

5.Догляд за важкохворими в приймальному відділенні.

6.Особиста гігієна важкохворих.

7.Організація індивідуального посту важкохворим.

8.Правила поводження з трупом.

9.Визначення поняття паліативна та хоспісна допомога

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

.Студент заповнює лист сестринської опіки стану важкохворого.

Догляд за хворим, який перебуває в стані марення, галюцинацій:

1. Сповістіть лікаря про перші ознаки стану марення у пацієнта.

2. Створіть для нього повну тишу, встановіть, якщо можливо, індивідуальний пост.

3. Якщо є можливість ізолюйте хворого.

4. Зафіксуйте хворого у ліжку з допомогою спецпоясів.

5. За призначенням лікаря введіть хворому медикаменти: дом′язево 50% розчин анальгіну – 2 мл, 1% розчин димедролу – 1 мл, 2,5% розчин аміназину – 2 мл.

6. Використайте фізичні методи зниження температури тіла (холодні примочки та обкутування, міхур з льодом до голови). В умовах підвищення температури вище 38-38,5⁰С фізичні методи охолодження можна використовувати після хіміотерапевтичних засобів.

Надання невідкладної допомоги при виникненні колапсу:

1. З-під голови хворого заберіть подушку та опустіть підголівник ліжка.

2. Підніміть нижній кінець ліжка на 30-40 см. Викличте лікаря.

3. Дайте випити пацієнту міцного чаю або кави.

4. До кінцівок прикладіть грілки.

5. Введіть хворму підшкірно (за призначенням лікаря) 1 мл 10% розчину кофеїн-бензоат натрію та 2 мл 10% розчину сульфокамфокаіну.

6. При поліпшенні стану хворого витріть його насухо, замініть натільну та постільну білизну.

Алгоритм дослідження пульсу.

Оснащення: секундомір, температурний листок, стетофонендоскоп.

Характеристика основних параметрів пульсу. Пульс – це періодичні коливання стінок артерій внаслідок руху крові та зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. За характером пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи та загальний стан хворого.

Частота пульсу – це кількість пульсових хвиль в хвилину. У здорової людини вона складає 60-80 ударів за хвилину та відповідає кількості серцевих скорочень. Частоту пульсу понад 80 за хв. називають тахікардією, а ЧСС менше 60 – брадикардією. Частота пульсу залежить від таких чинників: вік, стать, фізіологічний стан організму, психічний стан організму. Підвищена температура прискорює пульс на 8-10 ударів на хвилину.

Наповнення пульсу визначається кількістю крові, що утворює пульсову хвилю та залежить від систолічного об′єму серця. При доброму наповненні відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі, а при поганому – малі пульсові хвилі. Частий, ледве відчутний пульс називається ниткоподібним.

Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску пальця. Його визначає сила, з якою необхідно притиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію.

У здорової людини серце скорочується ритмічно, з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями. При захворюванні серцево-судинної системи часто виникають аритмії.

Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу: променеві артерії, сонній артерії, скроневій артерії, стегновій артерії, ліктьовій артерії.

Послідовність дій під час дослідження пульсу.

12. Розмістіть руки серця на рівні серця в положенні, середньому між супінацією та про нацією.

13. Визначення пульсу проводьте одночасно на двох руках.

14. Пульс на правій руці пацієнта досліджуйте лівою рукою, а на лівій – правою.

15. Візьміть руку досліджуваного в ділянці променево-зап′ясного суглоба великим пальцем іззовні та знизу, а пучками середнього та вказівного пальців – зверху і, відчувши пульсуючу артерію в зазначеному місці, з помірною силою притисніть її до внутрішньої поверхні променевої кістки.

16. У разі однакових властивостей пульсу на обох руках дослідження продовжуйте на одній руці.

17. Відчувши пульсову хвилю, насамперед зверніть увагу на частоту пульсу, його ритм, наповнення та напруження.

18. Для визначення частоти пульсу за 1 хв підрахунок проводиться за 30 с та одержане число помножте на два. Якщо пульс аритмічний, частота його більша чи менша від звичайної, то ,щоб не помилитися пульс повторно підрахуйте за 1 хв.

19. При доброму наповненні пульса ви відчуєте під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому – малі пульсові хвилі.

Визначте, який пульс у хворого, – ниткоподібний, напружений чи м′який. Можливо, у нього аритмія (екстрасистоли).

20. Якщо малі та великі хвилі виникають хаотично та відсутня закономірність ритму, то це вид миготливої аритмії. При цьому підрахуйте пульс одночасно з кількістю серцевих скорочень, запросивши ля цього колегу. Різниця цих показників і визначить дефіцит пульсу.

Запис показників пульсу у температурний листок.

3. На шкалі пульс у температурному листку є поділки від 50-160 за хв.. При зазначеннях частоти пульсу від 50 до 100 на одну поділку припадає 2 удари, а при зазначеннях частоти пульсу понад 100 за хв. – 4 удари.

4. Частоту пульсу позначають червоним кольором з наступним зображенням у вигляді кривої лінії аналогічно температурі тіла.

Алгоритм спостереження за диханням.

Оснащення : секундомір чи годинник з секундною стрілкою, температурний листок.

Фізіологічні параметри дихання. Нормальне дихання в людини беззвучне та непомітне для оточуючих Людина звичайно дихає через ніс із закритим ротом. У дорослої людини частота дихання коливається від 16 до 20 дихань за 1 хв, при чому вдих у два рази коротший за видих. Під час сну та в стані спокою дихання стає повільнішим. У положенні лежачи людина здійснює 12-14 дихальних рухів за хв., стоячи – 18-20. У жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. У спортсменів частота дихання становить навіть 8-10 дихальних рухів за хв. Швидке дихання (тахіпное) виникає при посиленій фізичній праці, нервовому збудженні, високій температурі повітря.

При інспіраторній задишці утруднений вдих унаслідок наявності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв′язок, пухлина, стороннє тіло, запальні процеси в горлі, трахеї). Дихання при такій задишці глибоке та сповільнене, супроводжується шумом, свистом та хрипінням.

При експіраторній задишці вдих короткий, а видих утруднений та тривалий, хворий не встигає зробити повного видиху, як настає вже наступний вдих. Така форма задишки спостерігається при бронхіальній астмі. Дихання в цьому випадку може бути свистячим.

Найчастіше спостерігається змішана задишка. Вона виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмонії, туберкульозі.

Патологічні типи ядухи. Різко виражена задишка називається ядухою. Якщо ядуха має характер приступу, вона називається астмою.

Унаслідок порушення діяльності дихального центру виникають патологічні типи ядухи, дихання Куссмауля, Чейна – Стокса, Біота.

Дуже сповільнене та глибоке дихання називають диханням Куссмауля. Воно супроводжується гучним шумним вдихом і посиленим видихом, після чого наступає пауза. Таке дихання характерне для азотемічної уремії та діабетичної коми.

При диханні Чейна – Стокса спостерігається зміна ритму дихання. При цьому хвилеподібно збільшується та зменшується амплітуда дихання з паузами між хвилями 40-50 с. Після паузи наступають рідкі дихальні рухи, спочатку поверхневі, а потім більш глибокі та часті. Потім дихальні рухи знову стають поверхневими та рідкими, що продовжуються до нової паузи. Таке дихання вказує на важке захворювання мозку, на розлад мозкового кровообігу і має погане прогностичне значення.

Дихання Біота характеризується рівномірним за глибиною диханням із періодичним виникненням тривалих пауз (до 30 с). Такий тип дихання часто спостерігається при агональному стані хворого.

У разі появи у хворого патологічного дихання сестра повинна негайно повідомити лікаря.

Надання допомоги хворому під час виникнення ядухи.

У всіх випадках ядухи:

1. надайте хворому положення напівсидячи;

2. звільніть грудну клітку від здавлюю чого одягу;

3. забезпечте подачу свіжого повітря та кисню;

4. прикладіть грілки до нижніх кінцівок.

Подальші дії залежать від того, з якої причини виникла ядуха, надання допомоги хворому узгодьте з лікарем.

Тестовий контроль:

1. Що розуміють під термінальним станом?

А) стан клінічної смерті;

Б) агональний період;

В) період вмирання;

Д) пограничний стан між життям та смертю.

2. Які симптоми є достовірними ознаками біологічної смерті?

А) зупинка дихання;

Б) зупинка серцевої діяльності;

В) поява трупних плям;

Д. зменшення температури шкіри нижче 36,6 ⁰с

3.Клінічна смерть –це стан в якому перебуває організм протягом:

А. 1-2 год.

В. 5-6 хв.

С. 1 добу

Д. 6 год.

Е. 10 год

4.Клінічною смертю називають:

А.Коли ознаки життя зникли ,але обмін речовин ще триває.На цьому етапі життя може бути відновлене

В.Стан при якому припинилось дихання і робота серця

С.Стан при якому життя не може бути відновлене

Д Термінальний стан

Е.Появляється трупне окостеніння і трупні плями

5.Стадії помирання включають:

А Преагонію

В .Агонію

С. .Клінічну смерть

Д .Біологічну смерть

Е.Всі відповіді вірні

6.Через скільки годин тіло померлого переводять в патанатомічне відділення, після

констатації смерті:

A 2

B 1

C 3

D 4

E 5

7.Тривалість клінічної смерті ( в хв):

A 4-6

B 1-2

C 3-4

D 7-8

E 9-10

8.Для клінічної смерті характерно:

A Свідомість відсутня, пульс і АЕ не визначаються, зіниці звужені.

B свідомість відсутня, пульс і АТ не визначаються, дихання рідке, аритмічне

C свідомість ясна, пульс нитковидний, АТ падає, дихання рідке

D свідомість відсутня, пульс нитковидний, АТ падає, дихання рідке

E свідомість відсутня, пульс і АТ не визначаються, дихання відсутнє, зіниці широкі

9.Незворотнім етапом помирання організму є:

A Клінічна смерть

B Біологічна смерть

C Передагональний стан

D Термінальна пауза

E агонія

Правильні відповіді:

1.Д 6.А

2.В 7.А

3.В 8.Е

4.А 9.В.

5.Е

Матеріали для заключного етапу заняття:

Запитання:

1. Спостереження за пульсом важкохворих, характеристика пульсу, види аритмій.

2. Спостереження за АТ важкохворих.

3. Невідкладна допомога при колапсі.

4. Послідовність дій під час догляду за хворими з гарячкою.

5. Спостереження за диханням важкохворих.

6. Правила поводження з трупом в стаціонарі.

7. Визначення клінічної та біологічної смерті.

Література:

1.ШевчукМ.Г.Сестринська справа.Київ.Здоров'я.1994р.ст.382-396.

2. Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій.- Тернопіль: “Укрмедкнига”.- 1999. С.319-340.

Методичну розробку підготував асистент Грушецька.А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від 29.08.2012р. протокол №1\8

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

ІФНМУ

Кафедра внутрішньої медицини №3 та медсестринства

Методична розробка для викладачів до проведення практичного заняття .

з предмету

«Медсестринсво І:Основи медсестринства»