Іфнму Кафедра внутрішньої медицини №3 та медсестринства. Предмет “Медсестринство ι”

Методична вказівка для викладачів до практичного заняття№ 11.

Тема: “ Профілактика передачі парентеральних гепатитів та ВІЛ-інфекції в лікувально-профілактичних закладах”.

Актуальність теми: Запобіжні заходи допоможуть персоналу вберегти себе від інфікування не тільки ВЛІ,але й вірусом гепатиту В і ВІЛ-інфекцією.

Навчальні цілі:положення про практичну діяльність медичної сестри передбачає оволодіння

правилами дотримання санітарно-протиепідемічного режиму.

Знати:

1. Шляхи передачі вірусу гепатиту В.

2. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

3. Вміст ВІЛ-укладки у процедурному кабінеті.

Вміти:

1 Здійснювати заходи,які проводять у разі проколу шкіри використаною голкою чи порізу шкіри.

2. Здійснювати заходи,які проводять у разі потрапляння біологічної рідини на шкіру. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Вміти
Забезпечуючі дисципліни: Основи мікробіології, вірусології та імунології Хімія Фізика	Поняття «Інфекція» Види збудників інфекцій Групи інфекцій Первинну локалізацію збудника Механізм передачі інфекції Групи хімічних речовин,що використовуються у дезинфекційній практиці Правила безпеки при роботі з хлорвмісними речовинами Готові форми дезинфікуючих розчинів Фізичні чинники у дезинфекції	Назвати інфекційні захворювання Приготувати дезинфікуючий розчин хлорного вапна, хлораміну Проводити дезинфекцію Проводити :кварцування приміщень , кип”ятіння і стерилізацію
Забезпечувані дисципліни. «Сестринська справа» Внутріпредметна інтеграція	Чинники внутрілікарняної інфекції Протиепідемічні заходи	Проводити дезинфекцію

План і організаційна структура зняття

№п/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Методи контролю та навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час в хв.
1.	Підготовчий етап: Організація заняття Контроль вихідного рівня знань	Усне опитування	Питання для усного опитування	30 хв.
2.	Основний етап: Формування професійних вмінь та навиків:	Метод формування вмінь: : .	Наказ № 408 (1987 р.) “Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом”	45 хв.
3.	Заключний етап: Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навиків Підведення підсумків заняття Домашнє завдання	Метод контролю: - індивідуальний контроль практичних навичок; - тестовий контроль	Тести	15 хв.

Контрольні питання теми:

1.Які ви знаєте шляхи передачі вірусу гепатиту В?

2. Які ви знаєте шляхи передачі ВІЛ-інфекції? Основні клінічні прояви даного захворювання?

3.Які віруси гепатитів передаються парентеральним шляхом?

4. Перерахуйте заходи,які проводять у разі потрапляння біологічної рідини на шкіру?

5. Перерахуйте заходи,які проводять у разі проколу шкіри використаною голкою чи порізу шкіри.

6. Перерахуйте бар,єри, що запобігають передачі ВІЛ-інфекції та вірусів гепатиту В персоналові.

7. Перерахуйте вміст ВІЛ-укладки у процедурному кабінеті.

8.    Наказ № 408 (1987 р.) “Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом”

Тести з Кроку М:

1.Медична сестра під час дезінфекції шприців та голок 3\% розчином хлораміну

випадково направила струмінь розчину собі в обличчя. Декілька крапель потрапило в

очі. Яку першу допомогу потрібно надати в даному випадку?

A Промити очі струменем води, закапати 30\% розчином альбуциду

B Промити очі кип’яченою водою

C Промити очі 3\% розчином пероксиду водню

D Накласти наочну щілину асептичну пов’язку

E Заспокоїти, забезпечити доступ свіжого повітря

2.Медична сестра проводить дезінфекцію 0,2\% розчином дезактину

медінстру-ментарію із полімерних матеріалів. На який час потрібно занурити

інструментарій після його використання?

A * 60 хв.

B 30 хв.

C 45 хв.

D 20 хв.

E 15 хв.

3,Ви – чергова медсестра онкологічного відділення. Перед здійсненням догляду за

пацієнтом з ослабленим імунітетом необхідно застосувати такий спосіб обробки рук :

A *Гігієнічний

B Хірургічний

C Соціальний

D Вдягнути чисті гумові рукавички

E Вдягнути стерильні гумові рукавички

4,Ви працюєте старшою медсестрою терапевтичного відділення і помітили, що нова

буфетниця не знає, як правильно обробляти обідні столи. Ви зауважили, що згідно

наказу № 408 поверхні обідніх столів:

A *Після сніданку та обіду миють гарячою водою з милом, після вечері обробляють

1\% розчином хлораміну

B Тричі на день після прийому їжі обробляють 3\% хлораміном

C Тричі на день після прийому їжі миють теплою водою

D Дезінфікують вранці 3\% хлораміном , а після обіду та вечері витирають вологою

ганчіркою.

E Тричі на день обробляють 1\% хлораміном, а через 15 хв , змивають теплою водою.

5,Після переведення тяжкохворого пацієнта в інший ЛПЗ необхідно провести

знезараження його матрацу, подушки та ковдри. Виберіть метод дезінфекції цих

речей:

A *Камерна дезінфекція

B Вибивання та висушування на сонці

C Обробка пилососом

D Кварцювання

E Обробка гарячим паром в автоклаві.

Література.

1.Смирнова З.М. Посібник з медсестринського процесу: навч. посіб. — К.: Здоровя, 2002.ст.26-32.

2.Інфекційний контроль у медичних закладах: навч. посіб. / Під заг. керів. І.Я. Губенко. — Черкаси, 2007. — 44 с.

3.Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : підручник. — К.: Медицина, 2011. —  ст.27-30.

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посіб. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. Основи медсестринства: підручник. — К.: ВСВ Медицина, 2010. — 560 с.

Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч. посіб. / І.Я. Губенко, О.Т. Шевченко, Л.П. Бразалій, В.Г. Апшай. — К.: Медицина, 2008. — 304 с.

Пасєчко Н.В., Лемке М.О. Мазур П.Є. Основи сестринської справи: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 544 с.

 

Методичну розробку підготував асистент Грушецька А.Я.

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри

від 29 серпня 2012р.протокол №_1\8

Завідувач кафедри професор Вакалюк І.П.

Профілактика гепатиту А: Передбачає вплив на усі ланки епідемічного процесу: джерело інфекції , механізми передачі збудника та несприятливість процесу. Вплив на джерело інфекції. В ендемічних вогнищах, особливо в дитячих колективах, протягом 35 днів від початку ізоляції останнього хворого не дозволяється переводити дітей з однієї групи чи класу в інший та в інші дитячі установи. У разі виникнення свіжого випадку, відлік часу карантину починається спочатку.

Враховуючи відсутність хронічного носійства вірусу гепатиту А, подальше спостереження після виписки за перехворілим ведеться амбулаторно. Спостереження за окремими реконвалесцентами ведеться на протязі 6 місяців, як правило це особи у яких відновлювальні процеси ідуть дуже повільно (наркомани. алкоголіки). Вплив на механізми передачі вірусу гепатиту А.

Враховуючи що основним механізмом передачі є фекально-оральний то і заходи профілактики націлені перш за все на його розрив. Вони передбачають:

• підвищення санітарної культури населення;

• покращення санітарно-гігієнічних умов життя;

• сурове дотримання норм і правил водопостачання;

• якісне знезараження та утилізація стічних вод і твердих викидів;

• дотримання санітарних умов приготування їжі, особливо в колективах та в системі громадського харчування.

Специфічна профілактика гепатиту А. Найбільш реальним засобом є вакцинація неімунного прошарку населення. Вакцинація може бути одноразовою та починатися як можна раніше після початку реєстрації підвищенної захворюваності з залученням не менш 70-80 % осіб з груп ризику (діти шкільних та дошкільних закладів). Для закріплення імунітету ревакцинацію варто проводити через 6-12 місяців після введення першої дози вакцини.

Профілактика гепатиту В: Попередження парентерального механізму та його шляхів передачі є одним з ефективних неспецифічних засобів профілактики гепатиту В.Запобігання штучних парентеральних шляхів передачі вірусу гепатиту В передбачає:

• дослідження усіх донорів крові, органів, тканин, сперми на наявність трансаміназ;

• переливання тільки обстеженої консервованої крові;

Профілактика природних шляхів гепатиту В здійснюється проведенням санітарно-освітньої роботи перш за все з представниками груп ризику (підлітки та особи які мають безладні гетеро-та гомосексуальні стосунки, медичні працівники). Передача вірусу гепатиту В від інфікованої матері до дитини у 80-95% вдається запобігти шляхом своєчасної імунізації новонародженої дитини. Таким дітям у перші 12 годин після народження вводять в верхню бокову ділянку стегна 0,5 мл. гамаглобуліну ГБ, а в другу нижню 0,5 мл. вакцини, через 1 місяць вводять 0,5 мл. вакцини і через 6 місяців – 0.5 мл. вакцини.

Надійним засобом захисту населення від вірусного гепатиту В є вироблення несприйнятливості шляхом його вакцинації. Наказом МОЗ України №48 від 03.02.2006 року щеплення проти гепатиту В ділиться на три розділи: 1. щеплення за віком; 2. щеплення за епідпоказаннями; 3. щеплення які рекомендовані. Щеплення за віком передбачає вакцинацію усіх новонароджених в перші 12 годин життя, 1-місяць, 6-місяць. Діти народжені матерями носіями антигену вірусного гепатиту В вакцинуються в перші 12 годин життя, в 1-місяць, на 6-місяць, та 12- місяць життя дитини.

Вакцинації підлягають дорослі: медичні працівники, стеденти середніх, вищих медичних навчальних закладів, які професіно мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції.

Щепленю за епідпоказаннями підлягають:

• особи, які контактували з хворими на гепатитВ, та носіями HBV (вірусу гепатиту В);

• хворі, які перебувають на гемодіалізі та отримують гемотранфузії і інєкції лікувально- діагностичних препаратів, хворі на гемофілію, діти із злоякісними новоутвореннями; * реціпієнти донорської крові та її препаратів; * діти в дитячих будинках та будинках дитини;

• члени родини, в яких є хворі на гепатит В та носії HBV; * пацієнти з хронічними захворюваннями печінки;

• пацієнти які підлягають плановому оперативному втручанню. При гепатитно - вірусній С інфекції головними шляхами розповсюдження вірусу є штучні медичні і немедичні парентеральні втручання. Тому і заходи неспецифічної профілактики націлені на розрив цих шляхів передачі. Запобігання зараження вірусом гепатиту С в медичних установах передбачає:

• правильний підбір донорів крові. органів, тканин, сперми та недопущення до донорства осіб із груп ризику (наркоманів, алкоголіків, повій, сек.меншин);

• обов’язкове обстеження донорів на відсутність антигена вірусу гепатитуС;

• обстеження крові донора на активність амінотрансфераз;

• переливання тільки консервованої крові чи її компонентів, обстежених на антиген вірусу гепатиту С; * обмеження переливань крові, заміною її відповідними кровозамінниками, використання аутологічної крові; * усі інвазійні втручання повинні виконуватися тільки стерильним медичним інструментарієм (разового або багаторазового використання);

• постійне дотримання медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів умов протиепідемічного режиму; якісну дезинфекцію, передстерелізаційну обробку і стерилізацію медичного інструментарію багаторазового використовування.

• максимальне використання, правильне знезаражування та утилізація медичного інструментарію разового користування.

Термінові заходи профілактики зараження вірусу гепатиту С, як і іншими вірусами з парентеральним механізмом передачі, передбачають:

• при потрапляні крові, або іншої біологічної рідини пацєнта на відкриті ділянки шкіри медичного персоналу їх необхідно ретельно відмити в проточній воді з милом, а потім цю ділянку шкіри обробити одним із антисептиків (70 % р-н спирту, 3% р-н перекису водню, стеріліум, йодобак, кутасепт Г,Ф, тощо);

• у разі порізу чи проколу шкіри гострим інструментом необхідно негайно здоровою рукою передавити ділянку руки вище травмованого місця, видавити з неї кілька краплин крові, а потім рану ретельно промити проточною водою з милом і обробити одним із антисептиків;

• при потрапляні крові в очі іх необхідно ретельно промити проточною водою, а потім закапати 1-2 % розчином борної кислоти, або розчином альбуциду натрію.

Для запобігання немедичних парентеральних шляхів передачі вірусу необхідно розробляти спеціальні соціально-адапційні та інші програми для населення з широким залученням засобів масової інформації. В цих програмах необхідно передбачити широку пропаганду підвищення загальнокультурного рівня населення, про шкоду вживання наркотиків і як запобігти зараження вірусом гепатиту В і С та ВІЛ особам, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ПАРЕНТЕРАЛЬНІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ.

Вірусні гепатити – дуже поширені захворювання. Серед багатьох збудників особливе місце належить вірусам гепатитів А, В, С. Відрізняє цих збудників одне від одного не лише будова і шляхі передачі, але і частота виникнення в подальшому хронічного ураження печінки, її цирозу і первинного раку. Вірусні гепатити В і С дають значно більший відсоток переходу в хронічну форму, ніж гепатит А. При гепатиті В він складає 10-20%, при гепатиті С – до 80%. Ці гепатити є найбільшою проблемою сучасної  інфектології завдяки можливому розвитку цирозу і раку печінки. Щороку від наслідків захворювання парентеральними гепатитами в світі помирає близько 2 млн. людей. Затрати на лікування та вивчення цих захворювань потребують великих коштів.Джерелом вірусного гепатиту В є хворі будь-якою формою гострого та хронічного гепатиту В, а також хронічні носії вірусу, останні є основним джерелом інфікування. Хворі на хронічний гепатит В та носії вірусу можуть зберігати епідеміологічне значення на протязі всього життя. Вірус може знаходитись в значних концентраціях в крові, спермі, які представляють реальну епідемічну загрозу. Необхідно відмітити, що вірус гепатиту В дуже стійкий в навколишньому середовищі.Передача вірусного гепатиту В відбувається при статевих контактах з інфікованою людиною, переливанні інфікованної крові. При порушенні вимог дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію передача збудника можлива при оперативних втручаннях, при проведенні лікувально-діагностчних маніпуляцій (наприклад: при фіброгастроскопії, лікуванні у стоматолога тощо). Можлива передача вірусу при проведенні татуювання, ритуальних обрядів, інших процедур, які проводяться загальними інструментами. Відомі випадки  захворювань гепатитом В в сім”ях, де передача від хворої людини здоровим була здійснена безпосередньо у побуті: при користуванні загальними предметами особистої гігієни, на котрих може залишатись кров (зубна щітка, леза для гоління, інструменти для манікюру, педікюру, мочалки, гребінці).До груп високого ризику захворювання на вірусний гепатит В відносяться медичні працівники, члени сімей осіб, які хворіють на хронічну форму гепатиту В та носіїв збудника гепатиту В.Крім того, передача вірусного гепатиту В може здійснюватись від матері до дитини під час пологів при наявності у неї в цей час збудника в крові.

В останні роки в  м.Суми щороку зростає кількість зареєстрованих хронічних форм парентеральних гепатитів,питома вага яких значно перевищує гострі гепатити В і С . Крім того, на обліку знаходиться до 3 тис. носіїв збудника гепатиту В . Ці люди знаходяться серед нас і є потенційним джерелом інфікування.

Необхідно відмітити, що шляхи передачі вірусного гепатиту В та ВІЛ-інфекції/СНІДу ідентичні, причому мінімальний об”єм крові необхідної для інфікування ВІЛ/СНІДом – 0,1мл., а для зараження вірусним гепатитом В він набагато менший і складає – 0,0000001мл. інфікованої крові.

Що необхідно знати щоб вберегтися від зараження вірусним гепатитом В, С, ВІЛ-інфекцією/СНІДом :

1. не користуватись чужими і не дозволяти іншим користуватись своїми особистими предметами, на яких може залишатись кров навіть в мікроскопічній кількості, яка невидима для ока людини, але вона може стати джерелом інфікування (зубна щітка, леза для гоління, інструменти для манікюру, педикюру, мочалки, гребінці, тощо). Ці предмети повинні бути  індивідуальними. Якщо в сім”ї є хворий на хронічний гепатит В або носій вірусу гепатиту В, то вони повинні окремо зберігатись та знезаражуватись після використання;

2. не  вживайте наркотики, так як є постійна загроза інфікування ВІЛ-інфекцією/СНІДом та вірусним гепатитом В (при користуванні чужими шприцями, голками, посудом, ватою та іншими засобами для приймання наркотиків);

3. при наявності в сім”ї хворого на вірусний гепатит В, С або носія маркерів цих гепатитів рекомендується використовувати контрацептивні засоби.

При наявності статевих зв”язків більш ніж з одним постійним партнером необхідно користуватись латексними презервативами при кожному статевому контакті (так як сперма є одним з небезпечних секретів);

1. перед тим, як зробити татуювання чи пірсінг, подумайте про ризик для Вашого здоров”я. Впевніться, що працівник, який робить татуювання, дезінфікує та стерилізує голки та інструменти, використовує одноразові гумові рукавички і старанно миє руки;

2. якщо Ви працюєте з кров”ю людини, необхідно суворо дотримуватись стандартних засобів обережності;

Одним із ефективних  профілактичних заходів є імунізація проти гепатиту В. Введення вакцини спричиняє появу специфічних антитіл, які забезпечують захист проти цього захворювання.У відповідності до  календаря щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006р. №48, щеплення проти гепатиту В здійснюються всім  новонародженим дітям (в 1-й день з наступною вакцинацією в 1 місяць та в 6 місяців життя).  Вагітні жінки в першому та третьому триместрах вагітності повинні пройти обстеження на наявність маркера гепатиту В. За результатами цього дослідження лікарі призначають новонародженому ту чи іншу схему профілактичних щеплень проти гепатиту В, яка регламентована діючим наказом МОЗ України.

Крім того, проводяться щеплення за епідпоказами: медпрацівникам лікувально-профілактичних закладів; особам, які контактували з хворим на вірусний гепатит В та носіями вірусу гепатиту В; реципієнтам донорської крові та її препаратів; дітям дитячих будинків; пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки та іншим.

Щепленню проти вірусного гепатиту В підлягають також люди , яким воно показане за станом здоров”я:  діти,  які перебувають на гемодіалізі, діти, які отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові та її препаратів; діти, що потребують етапних оперативних втручань; хворим з хронічними ураженнями печінки.

Наказом регламентований також ряд контингентів, яким щеплення проти гепатиту В рекомендоване: це -  військові, співробітники МВС, пожежники, спортсмени, персонал сфери послуг (перукарі, масажисти, манікюрниці), споживачі ін”єкційних наркотиків, особи із венеричними захворюваннями та які часто змінюють сексуальних партнерів, молоді люди у віці 20-40 років та інші.

Зробивши вчасно щеплення, можна запобігти цьому тяжкому захворюванню. Курс вакцинації проти гепатиту В складається із 3 щеплень.

 

На сьогодні  в   Україні , за різними оціночними даними, близько 1 мільйона людей хворі на вірусний  гепатит  С1. Офіційної статистики до 2009 року не існувало, реєстрація

хворих на хронічні вірусні  гепатити   В   та   С  до 1-го липня 2009 року  в   Україні  не проводилась. Надто дорогі діагностування  та  лікування цієї хвороби створюють ситуацію,

за якої життя  і  виживання хворих залежить від їх власної фінансової можливості. У свою чергу, переважна більшість українських сімей не спроможна самотужки забезпечити відповідне діагностування  та  лікування. Відсутність кваліфікованої медичної допомоги сприяє шарлатанству щодо лікування хворих, а брак інформації про

хворобу  та  шляхи її передачі унеможливлює профілактику