КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра української філології та славістики

Т.П.Вакуленко

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

(модуль І)

Київ - 2013

Навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи студентів напрямів підготовки «Менеджмент», «Туризм», «Правознавство» із дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»

Укладач: Вакуленко Т.П., кандидат філологічних наук, доцент

У посібнику викладено основний зміст практичних занять, сформульовано завдання для самостійної роботи студентів. Додається список рекомендованої літератури та питання до модульної контрольної роботи. Викладено вимоги до заліку та основні критерії оцінювання знань студентів.

Затверджено на засіданні кафедри української філології і славістики Київського національного лінгвістичного університету

Протокол № від

ПЕРЕДМОВА

Навчальна дисципліна «Українська мова за професійним спрямуванням» належить до нормативних дисциплін, передбачених навчальними планами напрямів підготовки «Менеджмент», «Правознавство», «Туризм» Київського національного лінгвістичного університету, й опановується студентами протягом першого року навчання.

Робочою програмою на вивчення цієї дисципліни передбачено загалом 108 годин, 40 із яких відведено на самостійну роботу. У першому семестрі студенти опрацьовують модуль 1 «Особливості професійної та наукової комунікації», його вивчення завершується складанням заліку. У другому семестрі студенти опановують модуль «Усне мовлення. Стилістичне використання граматичних засобів мови». Вивчення всього курсу української мови за професійним спрямуванням завершується складанням письмового екзамену.

Сьогодні добре володіти мовою професії означає: знати закони і принципи української мови, орієнтуватися в особливостях функціональних стилів української мови, уміло використовувати професійну лексику і терміни, працювати з науковою літературою, складати тексти документів, доповідей, оволодіти культурою монологу, діалогу та полілогу, сформувати навички редагування, коригування та перекладу професійних текстів.

Пропоновані навчально-методичні рекомендації з української мови професійного спрямування ставлять за мету підвищити рівень загальномовної підготовки, мовної грамотності, практично оволодіти основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.

Матеріал методичних рекомендацій дібрано відповідно до Робочої програми курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» і складається з 6 тем, які ґрунтовно опрацьовуються в 32 практичних заняттях. Упродовж вивчення курсу студенти виконують дві контрольні роботи, зразки яких пропонуються для ознайомлення.

Зміст запропонованих завдань спрямований на те, щоб студенти набули навичок укладання певних документів, написання наукових текстів, засвоїли правописні норми та особливості усного професійного спілкування. Цьому сприяють вправи, призначені як для аудиторного виконання, так і для самостійної роботи. Загалом завдання засвідчують тісний зв'язок із професійною підготовкою студентів за обраним фахом. Список рекомендованої літератури стане у нагоді студентам під час самостійної роботи над поглибленням й удосконаленням знань з української мови.

Змістовий модуль 1. Особливості професійної та наукової комунікації Практичне заняття 1

Мова професійного спілкування

як різновид української літературної мови

План

1. Поняття національної мови, літературної мови, державної мови, мови професійного спілкування.

2. Ознаки літературної мови.

3. Форми літературної мови.

4. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

Література

1. Конституція України.

2. Закон України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989р.

3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник. — К.: Арій, 2005. – С. 11-15.

4. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- К Алерта, 2010. – С.14-19; С.49-51.

5. Корж А.В. Українська мова професійного спрямування: Навч. посібник.- К.: Правова єдність, 2009. – С.7-18.

6. Куць О.М. Мовна політика в державотворчих працях України: Навч. посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2004. - 275с.

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:

1. Який зміст і завдання навчальної дисципліни українська мова професійного спрямування?

2. Що таке літературна мова, які її основні ознаки?

3. Що ви знаєте про діалектну основу української літературної мови?

4. Чи тотожні терміни «українська національна мова» й «українська літературна мова».

5. Розкажіть про внесок І.П.Котляревського й Т.Г.Шевченка у розвиток української літературної мови.

Завдання 2. Прочитайте, порівняйте визначення і з’ясуйте відмінність між ними.

1. Літературна мова – унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці, одна з форм національної мови, що існує поряд з іншими її формами – діалектами, просторіччям, мовою фольклору.

2. Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сфері зв’язку та інформатики (Українська мова. Енциклопедія).

Завдання 3. Запишіть літературні відповідники до поданих жаргонізмів.

Оформити ксиву, замість…

Припинити базар, замість…

Розрахуватися баксами, замість…

Наїжджати на друга, замість …

Мені кльово, замість…

У мене комп завис, замість

Мент стежив за шнурком, замість…

Завдання 4. Прочитайте текст, назвіть основні функції та особливості мови професійного спілкування. У виділених словах виправте помилки. Поясніть їх правопис.

Специфіка мови професійного спілкування

Мова професійного спілкування є поліфункціональною підсистемою літературної мови і виконує загальномовні та специфічні функції. Такими функціями є:

1. номінативна (називання фахових реалій і понять);

2. пізнавальна (знарядя й спосіб фахового пізнання, запам'ятовування, оволодіння фаховим досвідом);

3. аксиологічна (фахове та морально-етичне оцінювання);

4. комунікативна (спілкування в професійній сфері);

5. культуроносна (збереження й передавання фахових знань і культури професійного спілкування);

6. естетична (мовностилістична довершенисть текстів) та ін.

В основу мови професійного спілкування покладена сучасна літературна мова. Проте в конкретній професійній мовленнєвій ситуації вона змістово редукується (зменшується, спрощується), залежно від галузі знання і предмета спілкування стає монотематичною, збагачується професійною лексикою і фразеологією. Це відбувається лише тоді, коли суб'єкти комунікації переходять на професійний рівень свідомості.

Мова професійного спілкування, крім уже названних, має й інші особливості. Характерною її ознакою є діалогічність. Професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у беспосередній словесний контакт, і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєва взаємодія.

Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості: абстрагованість, логічність, точність, ясність, об'єктивність. Крім того, вона має бути чистою, виразною, естетичною (3 посібника)

Завдання 5. Назвіть форми, в яких функціонує українська літературна мова, особливості кожної з них. Доповніть таблицю пропущеними ознаками:

Ознаки усної та писемної

форм літературної мови

Усне мовлення	Писемне мовлення
1. Первинне	1.?
2. ?	2. Монологічне1
3.?	3. Графічно оформлене
4.. Часто не підготовлене заздалегідь, допускає імпровізацію	4.?
5.?	5. Передбачає ретельний відбір фактів та їх мовне оформлення
6„ Інтонаційно оформлене, супроводжується мімікою, жестами	6.?
7. Чітко індивідуалізоване	1.1
8.?	8. Поглиблена робота над словом і текстом
9. Допускає використання повторів, зіставлень, різних тропів та | фразеологізмів	9.?

Завдання 6. Дайте відповіді на питання до теми «Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні»

1. Що проголошує стаття 10 Конституції України? Що забезпечує, гарантує та сприяє держава?

2. Про що йдеться у статті11Конституції України щодо повної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України?

3. Яке ставлення України до діаспори проголюється ст. 12 Конституції України?

4. Що стверджує ст. 24 Конституції України щодо привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри та мовними ознаками?

5. Які права гарантує ст. 34 Конституції України? У яких випадках може бути обмеження цього права?

6. Що гарантує громадянам, які належать до національних меншин ст. 53 Конституції України.

Завдання 7. Виконайте тести:

1. Обмін інформацією, передача певної інформації однією людиною іншій - це:

а) спілкування; б) мовлення; в) мова; г) бесіда.

2. Форма сучасної української літературної мови, специфіку якої зумовлюють особливості спілкування людей в усіх сферах спільної діяльності, - це:

а) літературна мова; б) українська мова професійного спрямування;

в)українська мова; г) професійне мовлення.

3. Різновид національної мови, вживання якого обмежене територією чи соціальною групою людей, - це:

а) наріччя; б) говірка; в) діалект; г) суржик.

4. Відгалуження загальнонародної мови, вживане в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення - це:

а) соціальний діалект; б) професійний діалект; в) територіальний діалект; г) віковий діалект.

5.Унормована, загальноприйнята форма національної мови - це: а) діалектна мова; б) літературна мова; в) професійна мова;

г)літературне мовлення.

6. Не належить до найголовніших ознак літературної мови: а) унормованість; б) стандартність; в) територіальність;

г) наддіалектність.

Самостійна робота

Функції мови в житті суспільства.(зробити сканування , О.Караман, с. 6-8)

Самодиктант

Завдання 8. Складіть короткий конспект до теми «Функції мови у житті суспільства» (див. Токарська А.С., Кочан І.М. Культура фахового мовлення правника. – Львів:Світ,2002.).

Завдання 9. Запишіть текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть правопис пунктограм та виділених слів тексту.

Найближча нам та земля по якій ми робили перші кроки де ми ще безпорадні й боязкі відкривали навколишній світ повний несподіванок. Згадка про неї завжди і в щасті і вгорі і в хвилини сумнівів супроводить нас. І мабуть супроводитиме до кінця наших днів.

Коли я втомлююся або коли сум облягає душу в уяві моїй постає батьківська хата. Обрамлена кронами вишень біліє вона ніби маяк серед неозорого моря де око не має на чому спинитися щоб відпочити.

Навесні вона слухає дзюрчання струмків що виблискуючи грайливо де-не-де біжать із-під снігу. Слухає як у бездонній блакиті неба жайворонки врізнобіч розсипають радісну зіткану з променів сонця пісню. В одне вікно до неї зазирає гілка яблуні обсипана блідо-рожевими квітками-метеликами а під другим духмяніє бузок.

Настає літо і розлившись нестримною повінню хату затоплює зелень здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи водоспадами ллється в’юнка квасоля пливуть задумливо погойдуючись ясночолі соняшники. Обвівають її вітри напоєні медвяними пахощами поля.

Наближається осінь і дорогою повз хату проїжджають навантажені зерном автомашини. А над нею вдень і вночі ключами і зграями і поодинці пролітають птахи журавлі і лелеки дикі гуси стрижі і граки.

Зима по-святковому прибирає опустілі ниви. І тоді Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату і будить мрії про ніким ще не бачені досі далекі світи.

Людину прив’язує до певного місця дім де вона народилася природа знайома їй змалечку. Звідси від цього острівця землі й починається Вітчизна близька й неосяжна єдина в світі.