
- •Загальні методичні рекомендації
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Дослідження диференціюючої rc-схеми
- •2. Дослідження інтегруючої rc – схеми.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 10 дослідження rc-підсилювачів на дискретних компонентах
- •10.1. Дослідження rc-підсилювача на біполярному транзисторі Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •10.2. Дослідження rc- підсилювача на польовому транзисторі Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 11
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота 12 дослідження віртуальних моделей генераторів гармонічних електричних коливань
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Дослідження віртуальних моделей релаксаційних генераторів електричних коливаннь прямокутної форми
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •2. Дослідження загальмованого мультивібратора на операційному підсилювачі
- •Основи електроніки Аналогова схемотехніка
Контрольні питання
1. Яким чином визначається початкове положення робочої точки?
2. Пояснити призначення резисторів та конденсаторі в колі емітера БТ і ПТ, та обґрунтувати їх вплив на характеристики та параметри підсилювачів.
3. Які елементи схеми обумовлюють спад АЧХ в області низьких частот?
4. Чи можливо в реальних схемах запобігти спаду АЧХ в області високих частот?
5. До яких спотворень форми імпульсів призводять частотні спотворення?
6. Чому в підсилювачах на польових транзисторах з керувальним р-п переходом можливо створити автоматичне зміщення?
7. Пояснити призначення розділяючих конденсаторів та їх вплив
на характеристики і параметри підсилювача.
8. Чому при аналізі RC- підсилювачів використовують частотні та часові характеристики диференціюючих та інтегруючих схем?
9. Як впливає на АЧХ та часові параметри підсилювачів негативний зворотний зв’язок? Як його створити в досліджуваних схемах?
Лабораторна робота 11
ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК
ТА ПАРАМЕТРІВ ОПЕРАЦІЙНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ
Мета роботи:
1) дослідження основних характеристик та параметрів операційного підсилювача (ОП) 140УД6 шляхом використання його віртуальної моделі в середовищі EWB версії 6.02 Mulisim;
2) дослідження коефіцієнта підсилення ОП зі зворотним зв’язком при інвертувальному вмиканні;
3)визначення частотних, швидкісних та часових параметрів ОП;
4) дослідження функціональних вузлів при вмиканні інтегрального ОП за інвертувальною та неінвертувальною схемами вмикання;
5)вивчення особливостей використання інтегральних операційних підсилювачів для побудови функціональних електронних вузлів.
Стислі теоретичні відомості
Якщо
уявити ОП ідеальною моделлю, то він
повинен мати такі властивості: Rвх
,
Rвих
0
і KU
.
Звичайно досягти цього повністю не
можна, бо неможливо одержати на виході
підсилювача сигнал нескінченно великої
потужності з досить малими розмірами
структури мікросхеми. Але аналізують
ці схеми, вважаючи, що через нескінченно
великий вхідний опір входи ОП не
споживають струму від джерела сигналу,
і оскільки KU
,
то напруга керування між входами дорівнює
нулю.
Найбільш універсальною та простою характеристикою швидкодії ОП є його швидкість відгуку, яка визначається швидкістю наростання вихідного сигналу Vвих=ΔUвих/Δt. Для визначання цього параметра на вхід ОП подається великий стрибок сигналу і фіксується швидкість наростання вихідного сигналу як відношення зміни вихідного сигналу між рівнями 0,1 та 0,9 до часу, за який ця зміна відбулась. Швидкість наростання вихідного
сигналу суттєво відрізняється при вмиканні ОП за інвертувальною
та неінвертувальною схемами.
Для узгодження ОП з джерелом підсилюваного сигналу і навантаженням велике значення мають вхідний опір Rвх та вихідний опір Rвих.
Компаратори є одним із важливих елементів перетворювачів електричних сигналів, зокрема, аналого-цифрових перетворювачів, нуль-індикаторів та ін. Компаратори повинні перемикатись з одного положення в інше з максимальною швидкістю, а тому використовуються без петлі негативного зворотного зв’язку. При цьому відпадає необхідність в частотній корекції, що використовується в реальних ОП для забезпечення стійкості схем.