
- •Загальні методичні рекомендації
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Дослідження диференціюючої rc-схеми
- •2. Дослідження інтегруючої rc – схеми.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 10 дослідження rc-підсилювачів на дискретних компонентах
- •10.1. Дослідження rc-підсилювача на біполярному транзисторі Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •10.2. Дослідження rc- підсилювача на польовому транзисторі Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 11
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота 12 дослідження віртуальних моделей генераторів гармонічних електричних коливань
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Дослідження віртуальних моделей релаксаційних генераторів електричних коливаннь прямокутної форми
- •Стислі теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •2. Дослідження загальмованого мультивібратора на операційному підсилювачі
- •Основи електроніки Аналогова схемотехніка
Контрольні питання
1. Накресліть та поясніть принципові електричні схеми інтегруючого та диференціюючого RC-кола.
2. Поясніть формування вихідного сигналу диференціюючим RC-колом.
3. Поясніть формування вихідного сигналу інтегруючим
RC-колом.
4. Чому диференціюючі RC-схеми є фільтрами верхніх частот?
5. Які елементи електронних схем обмежують частотні
властивості пристроїв обробки електричних сигналів?
6. Як змінююється перехідна характеристика диференціюючої
RC-схеми зі збільшенням ємності конденсатора та зміною опору резистора?
7. Як змінююється перехідна характеристика інтегруючої RC-схеми зі зменшенням ємності конденсатора та зі збільшенням опору резистора?
Лабораторна робота 10 дослідження rc-підсилювачів на дискретних компонентах
Мета роботи:
1) вивчення особливостей елементарних однокаскадних RC-підсилювачів на базі біполярного та польового транзисторів;
2) набуття навиків налагодження транзисторних каскадів в статичному режимі;
3) експериментальне дослідження характеристик та параметрів RC-підсилювачів в частотній та часовій областях;
4) експериментальне визначання параметрів компонентів за умов передачі інформаційних сигналів з допустимими спотвореннями;
5) вивчення особливостей побудови підсилювачів на базі біполярних та польових транзисторів.
10.1. Дослідження rc-підсилювача на біполярному транзисторі Стислі теоретичні відомості
Дослідження електронних підсилювачів (ЕП) зазвичай проводять: за постійним струмом, за змінним струмом в частотній області та в часовій області.
Дослідження та розрахунки ЕП за постійним струмом проводяться з метою визначення початкового положення робочої точки (РТ) і відповідно висхідного режиму біполярного транзистора (БТ). Початкове положення робочої точки
підсилювача визначається: призначенням підсилювача, типом БТ
(n-p-n чи p-n-p), схемою вмикання БТ, полярністю вхідних
інформаційних сигналів.
При виборі початкового положення РТ доцільно користуватись таким правилом:
- якщо схема призначається для підсилення гармонічних або двополярних інформаційних сигналів, то в початковому стані РТ повинна знаходитись приблизно на середині лінійної ділянки вхідної характеристики БТ;
- при підсиленні однополярних позитивних або негативних імпульсів початковий стан транзистора (висхідне положення РТ) встановлюють, керуючись таким: при надходженні інформаційного сигналу, полярність якого переводить БТ у відкритий стан, у висхідному стані транзистор повинен знаходитись в режимі відсічки, а для підсилення сигналу, полярність якого закриває транзистор, вихідний стан БТ - насичення. При виконанні таких умов на виході схеми можна сформувати сигнал максимальної амплітуди Um max= Ec .Зверніть увагу , що висхідне положення РТ на середині лінійної ділянки забезпечує максимальну амплітуду на виході на рівні ½ Eс.
При дослідженні ЕП за змінним струмом визначають коефіцієнти передачі за напругою, струмом, потужністю, вхідний та вихідний опори в області середніх частот. Це дає можливість оцінити ЕП як пристрій передачі електричних інформаційних сигналів, вплив вхідного опору на режим і параметри попереднього каскаду, а також допустиме навантаження ЕП, за якого не порушується режим та не зменшуються коефіцієнти передачі.
Дослідження в частотній області проводять з метою визначення граничних частот ЕП в діапазоні нижніх та верхніх частот ,що дозволяє визначити допустимі лінійні (частотні) спотворення при передачі та підсиленні інформаційних сигналів, зосереджених в заданому частотному діапазоні.
У підсилювачах імпульсних та цифрових сигналів одним з важливих параметрів є тривалість перемикання ключів, тобто тривалість перехідних процесів. Тому такі ЕП досліджують в часовій області.
У лабораторній роботі досліджуються RC-підсилювачі. Їх часові та частотні властивості моделюються послідовним вмиканням диференціюючої (область нижніх частот) та інтегруючої (область верхніх частот) схем, а тому для аналізу таких ЕП слід скористатись теоретичним та експериментальним матеріалом лабораторної роботи 9.
Література: [2];[3].