- •Основи електроніки навчальний посібник на базі програми схемотехнічного моделювання «multisim»
- •2.12. Поточний самоконтроль 83
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання 83
- •3.7 Поточний самоконтроль 117
- •4.13. Поточний самоконтроль 166
- •5.10. Поточний самоконтроль 195
- •6.7. Поточний самоконтроль 230
- •7.5. Поточний самоконтроль 264
- •Передмова
- •Частина 1. Базові визначення, параметри та характеристики Розділ 1. Електричні інформаційні сигнали та типові системи їх обробки.
- •1.1. Узагальнена структура інформаційних систем
- •1.2 Компоненти радіоелектронної апаратури
- •1.2.1 Класифікація
- •1.2.2. Пасивні компоненти
- •1.2.3. Активні компоненти – електронні прилади
- •1.3. Типові процеси обробки еіс
- •1.4 Аналіз електронних пристроїв за постійним струмом, в частотній та часовій областях
- •1.5 Відносні та логарифмічні коефіцієнти підсилення
- •1.6.1 Класифікація
- •1.6.2 Подільники напруги
- •1.6.3. Генератори напруги та струму
- •1.6.5. Дослідження диференціюючих rc-схем
- •1.6.6. Дослідження інтегруючих rc-схем
- •1.7. Типові електронні інформаційні системи
- •1.7.1. Електроніка та радіотехніка
- •1.7.2. Вимірювальна система
- •1.7.3. Аналогові та цифрові системи
- •1.8.1. Основні постулати радіоелектроніки
- •1.8.2. Наноелектроніка
- •1.9. Поточний самоконтроль
- •1.9.1. Завдання для дослідження схем в ms
- •1.9.2. Тестові контрольні запитання
- •Частина іі. Активні компоненти реа Розділ 2. Електронно-дірковий перехід – напівпровідникова базова структура твердотілих компонентів реа
- •2.1. Класифікація речовин за провідністю
- •2.2. Дрейфовий та дифузійний струми власних напівпровідників
- •2.3 Домішкові напівпровідники
- •2.4. Визначення та класифікація електричних переходів
- •2.5. Електронно-дірковий перехід в стані рівноваги
- •2.6. Пряме та зворотне вмикання едп
- •2.7. Вольт-амперна характеристика ідеалізованого едп
- •2.8. Ємнісні властивості p-n переходу
- •2.9. Пробій p-n переходу
- •2.10. Перехід метал-напівпровідник
- •2.11. Особливості р-n переходів та їх використання для побудови різноманітних компонентів електронної апаратури
- •2.12. Поточний самоконтроль
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання
- •Розділ 3. Напівпровідникові діоди та їх використання
- •3.1. Визначення, структура та класифікація
- •3.2. Вольт-амперна характеристика
- •3.3. Параметри нд
- •3.4. Модель та частотні властивості нд
- •3.5. Основні види пробою нд
- •3.6.Типові функціональні пристрої
- •3.6.1. Випрямлячі
- •3.6.3. Імпульсні діоди
- •3.6.4. Напівпровідникові стабілітрони. Параметричні стабілізатори напруги
- •3.6.5. Обмежувачі амплітуди
- •3.6.6. Варикапи та їх використання
- •3.6.7. Діоди Шотткі
- •3.7 Поточний самоконтроль
- •3.7.2 Контрольні запитання
- •Розділ 4. Біполярні транзистори
- •4.1. Структури, режими та схеми вмикання
- •4.2.Фізичні процеси в бт
- •Повний струм колектора
- •4.3. Статичні характеристики бт
- •4.3.1. Статичні характеристики бт із се
- •4.3.2. Статичні характеристики бт із сб
- •4.4. Температурний дрейф характеристик бт
- •4.5. Підсилення за допомогою бт
- •4.6. Графоаналітичний метод аналізу та розрахунку транзисторних схем
- •Коефіцієнт підсилення за струмом:
- •4.7. Динамічні властивості біполярних транзисторів
- •4.8. Ключовий режим бт
- •4.9. Порівняльний аналіз трьох схем вмикання бт
- •4.10. Власні шуми та шумові параметри транзисторів
- •4.11. Температурний режим та пробій бт
- •4.12. Основні типи біполярних транзисторів
- •4.13. Поточний самоконтроль
- •5. Польові транзистори
- •5.1. Типи польових транзисторів
- •5.2. Польовий транзистор з керувальним p-n‑переходом
- •5.4. Польові транзистори з ізольованими затворами
- •5.6. Ключовий режим мдн-транзистора
- •5.7. Температурні залежності та шуми польових транзисторів
- •5.8. Класифікація та особливості використання польових транзисторів
- •5.9. Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •5.10. Поточний самоконтроль
- •5.10.2.Контрольні запитання
- •Розділ 6. Інтегральні мікросхеми
- •6.1. Особливості імс як активних компонентів
- •6.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •6.3.Аналогові інтегральні мікросхеми
- •6.3.1. Основні типи аіс
- •6.3.2. Схеми стабілізації режиму роботи каскаду підсилення.
- •6.3.3. Схеми зсуву рівнів напруг
- •6.4.Однокаскадні багатоцільові підсилювачі
- •6.5.Диференціальні підсилювачі
- •6.6. Операційні підсилювачі
- •6.6.1. Особливості оп
- •Р ис. 6.8. Принципова схема оп
- •6. 6. 2. Інвертувальна схема вмикання оп
- •Напругу на виході визначають напругою на конденсаторі:
- •6.6.4. Імпульсний режим оп
- •6.7. Поточний самоконтроль
- •6.7.2. Контрольні запитання
- •Розділ 7. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •7.1. Особливості оптоелектроніки
- •7.2. Джерела оптичного випромінювання
- •7.2.1.Люмінесценція
- •7.2.2. Електролюмінесцентні індикатори
- •7.2.3. Випромінювальні діоди
- •7.3. Фотоелектричні напівпровідникові приймачі випромінювання
- •7.3.1. Внутрішній фотоефект
- •7.3.3. Фотодіоди
- •7.3.4. Фототранзистори
- •7.4. Оптрони та оптоелектронні імс
- •7.5. Поточний самоконтроль
- •7.5.1. Завдання для моделювання та дослідження схем в середовищі ms
- •Дослідити формування вихідних сигналів при надходженні інформаційних сигналів від двох джерел.
- •7.5.2.Контрольні запитання
- •Частина ш. Функціональні пристрої реа
- •8.1. Визначення, структурні схеми та класифікація підсилювачів
- •8.2. Основні характеристики та параметри еп
- •Для багато каскадного підсилювача
- •8.3. Підсилювачі з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.1. Особливості підсилювачів з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.2. Дослідження в частотній області.
7.3.3. Фотодіоди
Фотодіод (ФД) – це керований оптичним випромінюванням напівпровідниковий прилад з двома виводами, робота якого ґрунтується на використанні фотогальванічного ефекту в зворотно ввімкненому електричному переході. Електричний перехід ФД працює у фотодіодному режимі. Зворотний струм ФД залежить від освітленості. У РЕА ФД використовують як швидкодіючі чутливі елементи оптичних приймачів та приймальних модулів волоконно-оптичних ліній зв’язку, як елементи оптопар, координатно-чутливі елементи автоматики, первинні перетворювачі освітленності і т. ін.
Типову схему вмикання ФД показано на рис. 7.7, а. У початковому стані, коли світлового потоку немає (Ф = 0), через діод, увімкнений у зовнішнє джерело живлення Е у зворотному напрямі, протікає незначний зворотний темновий струм IRTM в декілька мікроамперів.
Рис.7.7. Фотодіод: а – типова схема вмикання; б – осцилограма світлового потоку; в – осцилограма вихідних напруг
Спад напруги на резисторі навантаження Rн малий, і на виході формується напруга Uвих E (рис. 7.7, в). Процес формування вихідного сигналу в цьому випадку повністю збігається з аналогічними процесами, описаними в розд. 4.4 для БТ та підрозд. 7.3.2 для фоторезистора.
З надходженням світлового потоку в ФД виникає фотострум Iф, пропорційний потужності оптичного випромінювання. На резисторі навантаження формується спад напруги, пропорційний амплітуді світлового потоку Фm1 або Фm2 (рис. 7.7,б). На виході формується напруга U'вих = E – – RнIф1 або U''вих = E – RнIф2. З надходженням імпульсів світлових потоків на виході формуються імпульси напруги. Вихідний електричний сигнал повторює закон модуляції вхідного оптичного сигналу.
Типову ВАХ ФД показано на рис. 7.8, а, світлову – на рис. 7.8, б. Основні параметри: струмова чутливість Sф; сталі часу наростання τнр та спаду τсп фотоструму або гранична частота модуляції світлового потоку fм; пороговий потік або порогова потужність випромінювання; робоча довжина хвиль опромінення або діапазон робочих хвиль.
Струмову чутливість ФД визначають за світловою характеристикою f(Ф) (рис. 7.8, б) як відношення
SФД = IФ/Ф.
Сталі часу спаду τсп або наростання τнр фотоструму – це час, протягом якого фотострум змінюється в е раз від усталеного значення, якщо Ф = const, після вимкнення або ввімкнення світового потоку. Ці параметри, так само як гранична частота fгр, визначають швидкодію ФД. Гранична частота відповідає максимальній частоті модуляції світлового потоку, на якій чутливість ФД зменшується до рівня 0,707 чутливості на низьких частотах.
Рис.7.8. . Характеристики ФД:
а – вольт-амперна;
б – світлова
Пороговий потік або порогова потужність випромінювання – це мінімальний оптичний сигнал (світловий потік або потужність), який створює фотострум, що дорівнює середньоквадратичному струму власних шумів. Порогова потужність ФД Pпор 10–12 Вт і залежить від площі електричного переходу.
Робочою довжиною хвилі ФД називають довжину хвилі λm, на якій чутливість або квантовий вихід досягають максимального значення. У діапазоні робочих хвиль λ1 – λ2 ці параметри не зменшуються нижче від заданих. Фотодіоди характеризуються також номінальною робочою напругою, темновим струмом IRTM (струмом, що проходить через зворотно зміщений перехід, якщо світловий потік Ф = 0, та за номінальної робочої напруги) і максимальною зворотною напругою URmax, за якої гарантується работа ФД.
Інерційність ФД невелика. Вони можуть працювати на частотах до декількох сотен мегагерців. Розширення частотного діапазону ФД без зменшення його чутливості досягнуто в р- і п-структурах, в яких між двома областями протилежного типу провідності розташована і-область (область власного напівпровідника з питомим опором в 106…107 більшим, ніж легованих областей п- та р‑типів). Діапазон частот для таких діодів – 109 Гц; на довжині хвилі λm = 0,9 мкм майже досягнуто теоретичної межі чутливості 0,7 А/Вт.
Фотодіоди Шотткі (зі структурою метал – напівпровідник) дозволяють підвищити швидкодію до 10–10 с і більше.
До одного з найперспективніших типів оптоелектронних фотоприймачів належать ФД з гетероструктурою, яка відкриває принципову можливість створення ФД з ККД близько 100 %, зберігаючи переваги розглянутих вище структур.
Гетероструктура формується між двома напівпровідниками з різною шириною забороненої зони, що дозволяє шляхом вибору необхідної пари напівпровідників забезпечувати роботу майже у будь-якій частині оптичного діапазону довжин хвиль. Досягнуті значення фото-ЕРС гетерофотодіодів становлять 0,8....1,1 В, що в 2 – 3 рази вище, ніж кремнієвих ФД.
Одним із напрямів створення швидкодіючих ФД з високою чутливістю є використання лавинного пробою. Лавинний фотодіод – це ФД з внутрішнім підсиленням, принцип дії якого ґрунтується на явищі ударної іонізації атомів фотоносіями у сильному електричному полі. Лавинні ФД перспективні для реєстрації малих оптичних сигналів.
Усі розглянуті типи фотодіодів можуть працювати як генератори фото-ЕРС.
