6.7. Поточний самоконтроль
Завдання для моделювання та дослідження схем в середовищі EWB
1
.
Побудувати модель масштабного підсилювача
(рис. 6.15) та дослідити зміни коефіцієнта
підсилення і верхньої межової частоти
при збільшенні опору зворотного зв`язку
в 50 та 100 разів.
Рис. 6.15. Модель для дослідження масштабного підсилювача
2. Визначити амплітуди вхідних сигналів з метою формування складного електричного сигналу, відображеного на рис.6.16.
Розрахувати та експериментально підібрати частоти та амплітуди вхідних інформаційних сигналів.
а
б
Рис.6.16.Модель суматора а та осцилограми на вході і виході б
3. Побудувати модель (рис. 6.17) та дослідити коефіцієнт пригнічення синфазної завади.
В початковому стані на вході ОП діють: корисний інформаційний сигнал від джерела V7 (BIPOLAR VOLTAGE ) амплітудою 10 мВ та два синфазних сигнали від двох симетричних генераторів V5 та V6 амплітудою 3В. Зафіксуйте осцилограму на виході ОП. Сформуйте асиметричний сигнал завади. Для цього виставте амплітуду генератора V5 на рівні 3.005 В. Зафіксуйте та поясніть осцилограму на виході ОП.
Р
ис.
6.17. Модель дослідження впливу синфазної
завади
4. Дослідити ефективність використання емітерного повторювача для узгодження високоомного опору датчика з низькоомним опором навантаження (рис. 6.18).
Рис.6.18. Модель дослідження емітерного повторювача
При двох положеннях перемикача S1 зняти залежність вихідної напруги датчика (ХММ1) від опору навантаження (5%, 50%, 95%), коли опір навантаження підключається безпосередньо до датчика (R2) та через емітер ний повторювач (R4, ХММ2).
5. Дослідити компаратор в режимах фіксації рівнів напруги (рис. 6.19) .
Такий пристрій широко використовують при аналого-цифровому перетворенні ЕІС. На першому етапі рівень аналогового сигналу перетворюється в тривалість часу від початку пилкоподібної напруги до моменту досягнення нею рівня вхідного (аналогового, синусоїдального) сигналу.
У випадку, показаному на рис. 6.19-б, маємо 393.8 мкс. Дослідіть залежність вказаної тривалості часу від амплітуди синусоїди. Для цього амплітуду пилки встановіть на рівні 400…500 мВ, а синусоїду змінюйте від 10 до 300 мВ.
б
а
Рис. 19. Модель дослідження компаратора а та осцилограми на входах і виході б
6.7.2. Контрольні запитання
1. Які особливості ІМС як нового типу електронних приладів?
2. Як класифікують ІМС за функціональним призначенням і технологією виготовлення?
3. Розшифруйте систему умовних позначень ІМС.
4. Чому в АІС використовують генератори стабільного струму та схеми зсуву рівнів напруг?
5. Чому диференціальні підсилювачі в інтегральному виконанні знаходять широке використання?
6. Як визначається коефіцієнт пригнічення синфазної завади?
7. Які параметри має ідеальний ОП?
8. Накресліть схему неінвертуального вмикання ОП. Як визначається коефіцієнт підсилення?
9. Накресліть схему інвертуального вмикання ОП. Як визначається коефіцієнт підсилення?
10. Охарактеризуйте функціонально-вузловий метод проектування РЕА