- •Основи електроніки навчальний посібник на базі програми схемотехнічного моделювання «multisim»
- •2.12. Поточний самоконтроль 83
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання 83
- •3.7 Поточний самоконтроль 117
- •4.13. Поточний самоконтроль 166
- •5.10. Поточний самоконтроль 195
- •6.7. Поточний самоконтроль 230
- •7.5. Поточний самоконтроль 264
- •Передмова
- •Частина 1. Базові визначення, параметри та характеристики Розділ 1. Електричні інформаційні сигнали та типові системи їх обробки.
- •1.1. Узагальнена структура інформаційних систем
- •1.2 Компоненти радіоелектронної апаратури
- •1.2.1 Класифікація
- •1.2.2. Пасивні компоненти
- •1.2.3. Активні компоненти – електронні прилади
- •1.3. Типові процеси обробки еіс
- •1.4 Аналіз електронних пристроїв за постійним струмом, в частотній та часовій областях
- •1.5 Відносні та логарифмічні коефіцієнти підсилення
- •1.6.1 Класифікація
- •1.6.2 Подільники напруги
- •1.6.3. Генератори напруги та струму
- •1.6.5. Дослідження диференціюючих rc-схем
- •1.6.6. Дослідження інтегруючих rc-схем
- •1.7. Типові електронні інформаційні системи
- •1.7.1. Електроніка та радіотехніка
- •1.7.2. Вимірювальна система
- •1.7.3. Аналогові та цифрові системи
- •1.8.1. Основні постулати радіоелектроніки
- •1.8.2. Наноелектроніка
- •1.9. Поточний самоконтроль
- •1.9.1. Завдання для дослідження схем в ms
- •1.9.2. Тестові контрольні запитання
- •Частина іі. Активні компоненти реа Розділ 2. Електронно-дірковий перехід – напівпровідникова базова структура твердотілих компонентів реа
- •2.1. Класифікація речовин за провідністю
- •2.2. Дрейфовий та дифузійний струми власних напівпровідників
- •2.3 Домішкові напівпровідники
- •2.4. Визначення та класифікація електричних переходів
- •2.5. Електронно-дірковий перехід в стані рівноваги
- •2.6. Пряме та зворотне вмикання едп
- •2.7. Вольт-амперна характеристика ідеалізованого едп
- •2.8. Ємнісні властивості p-n переходу
- •2.9. Пробій p-n переходу
- •2.10. Перехід метал-напівпровідник
- •2.11. Особливості р-n переходів та їх використання для побудови різноманітних компонентів електронної апаратури
- •2.12. Поточний самоконтроль
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання
- •Розділ 3. Напівпровідникові діоди та їх використання
- •3.1. Визначення, структура та класифікація
- •3.2. Вольт-амперна характеристика
- •3.3. Параметри нд
- •3.4. Модель та частотні властивості нд
- •3.5. Основні види пробою нд
- •3.6.Типові функціональні пристрої
- •3.6.1. Випрямлячі
- •3.6.3. Імпульсні діоди
- •3.6.4. Напівпровідникові стабілітрони. Параметричні стабілізатори напруги
- •3.6.5. Обмежувачі амплітуди
- •3.6.6. Варикапи та їх використання
- •3.6.7. Діоди Шотткі
- •3.7 Поточний самоконтроль
- •3.7.2 Контрольні запитання
- •Розділ 4. Біполярні транзистори
- •4.1. Структури, режими та схеми вмикання
- •4.2.Фізичні процеси в бт
- •Повний струм колектора
- •4.3. Статичні характеристики бт
- •4.3.1. Статичні характеристики бт із се
- •4.3.2. Статичні характеристики бт із сб
- •4.4. Температурний дрейф характеристик бт
- •4.5. Підсилення за допомогою бт
- •4.6. Графоаналітичний метод аналізу та розрахунку транзисторних схем
- •Коефіцієнт підсилення за струмом:
- •4.7. Динамічні властивості біполярних транзисторів
- •4.8. Ключовий режим бт
- •4.9. Порівняльний аналіз трьох схем вмикання бт
- •4.10. Власні шуми та шумові параметри транзисторів
- •4.11. Температурний режим та пробій бт
- •4.12. Основні типи біполярних транзисторів
- •4.13. Поточний самоконтроль
- •5. Польові транзистори
- •5.1. Типи польових транзисторів
- •5.2. Польовий транзистор з керувальним p-n‑переходом
- •5.4. Польові транзистори з ізольованими затворами
- •5.6. Ключовий режим мдн-транзистора
- •5.7. Температурні залежності та шуми польових транзисторів
- •5.8. Класифікація та особливості використання польових транзисторів
- •5.9. Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •5.10. Поточний самоконтроль
- •5.10.2.Контрольні запитання
- •Розділ 6. Інтегральні мікросхеми
- •6.1. Особливості імс як активних компонентів
- •6.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •6.3.Аналогові інтегральні мікросхеми
- •6.3.1. Основні типи аіс
- •6.3.2. Схеми стабілізації режиму роботи каскаду підсилення.
- •6.3.3. Схеми зсуву рівнів напруг
- •6.4.Однокаскадні багатоцільові підсилювачі
- •6.5.Диференціальні підсилювачі
- •6.6. Операційні підсилювачі
- •6.6.1. Особливості оп
- •Р ис. 6.8. Принципова схема оп
- •6. 6. 2. Інвертувальна схема вмикання оп
- •Напругу на виході визначають напругою на конденсаторі:
- •6.6.4. Імпульсний режим оп
- •6.7. Поточний самоконтроль
- •6.7.2. Контрольні запитання
- •Розділ 7. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •7.1. Особливості оптоелектроніки
- •7.2. Джерела оптичного випромінювання
- •7.2.1.Люмінесценція
- •7.2.2. Електролюмінесцентні індикатори
- •7.2.3. Випромінювальні діоди
- •7.3. Фотоелектричні напівпровідникові приймачі випромінювання
- •7.3.1. Внутрішній фотоефект
- •7.3.3. Фотодіоди
- •7.3.4. Фототранзистори
- •7.4. Оптрони та оптоелектронні імс
- •7.5. Поточний самоконтроль
- •7.5.1. Завдання для моделювання та дослідження схем в середовищі ms
- •Дослідити формування вихідних сигналів при надходженні інформаційних сигналів від двох джерел.
- •7.5.2.Контрольні запитання
- •Частина ш. Функціональні пристрої реа
- •8.1. Визначення, структурні схеми та класифікація підсилювачів
- •8.2. Основні характеристики та параметри еп
- •Для багато каскадного підсилювача
- •8.3. Підсилювачі з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.1. Особливості підсилювачів з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.2. Дослідження в частотній області.
4.12. Основні типи біполярних транзисторів
Біполярні транзистори класифікують за використаним матеріалом, технологією виготовлення, особливостями роботи, призначенням, потужністю, діапазоном робочих частот та іншими показниками.
Для виготовлення БТ використовують кремній, германій та сполуки галію. У позначенні транзисторів це фіксується літер К, Г, А. або відповідно цифрами 1, 2, 3. Більшість транзисторів виготовляють із кремнію. Широко використовувані германієві транзистори витісняються кремнієвими, які мають кращі параметри: більші максимально допустиму робочу температуру, потужність, коефіцієнт передачі струму і граничну частоту
Для виготовлення БТ все більше використовують нові матеріали. Із фосфіду у індію створено БТ, що забезпечує підсилення електричних сигналів до частоти 70 ГГц. Фосфід індію дорогий і важко обробляється, але він дозволяє створювати над швидкодіючі транзистори.
Найчастіше в технічній літературі та довідниках транзистори класифікують за допустимою потужністю розсіювання та граничною частотою.
За призначенням транзистори поділяють на такі групи: універсальні, підсилювальні, генераторні, перемикальні, імпульсні та ін.
За особливостями руху носіїв, інжектованих з емітера в базу БТ поділяють на два види: бездрейфові, в яких неосновні носії заряду переміщуються через базу головним чином внаслідок дифузії, і дрейфові, в яких таке переміщення здійснюється завдяки дрейфу, тобто під дією прискорювального електричного поля.
Бездрейфові транзистори мають в усій базовій ділянці одну і ту ж концентрацію домішок, а тому в базі електричне поле не виникає. Носії здійснюють дифузійний рух від емітера до колектора. Швидкість такого руху менша від швидкості дрейфу носіїв у прискорювальному полі. А відтак, бездрейфові транзистори використовують у пристроях в більш обмеженому частотному діапазоні, ніж дрейфові (в приладах з меншою швидкодією).
У дрейфових БТ електричне поле в базі створюється внаслідок неоднакової концентрації домішок у базовій ділянці. У рівноважному стані дія різниці концентрації врівноважується різницею потенціалів, що виникає в даному випадку. У базі формується електричне поле, яке прискорює рух неосновних носіїв, інжектованих з емітера.
За технологією виготовлення БТ поділяють на сплавні, дифузійні, дифузійно-сплавні (сплавно-дифузійні), планарні, мезапланарні, епітаксійно-мезапланарні (меза-епітаксійно-планарні), іонно-імплантаційні. Така класифікація ґрунтується переважно на структурних особливостях БТ та особливостях технологічних процесів створення p-n переходів.
Потужні БТ вирізняються великими напругами та струмами колектора, що визначає особливості їх фізичної структури. Для одержання великого робочого струму створені багатоемітерні транзистори,а також багатоструктурні БТ, які являють собою матрицю окремих паралельно з’єднаних транзисторів, сформованих на одному кристалі.
Потужні високовольтні транзистори використовують в першу чергу для роботи в режимі перемикання, який характеризується переходом транзистора із закритого стану з високою зворотною напругою в режим насичення з великим струмом колектора. Цим визначаються основні вимоги до високовольтних транзисторів: висока пробивна напруга колектор-емітер, великий граничний струм колектора, малий спад напруги у відкритому стані, мала тривалість перехідних процесів.
Основним недоліком потужних високовольтних БТ є низький коефіцієнт передачі струму (не більше за 10).
Більшість низьковольтних потужних транзисторів розраховано на робочі напруги 20 ... 30 В, оскільки при цьому полегшується тепловий режим.
