- •Основи електроніки навчальний посібник на базі програми схемотехнічного моделювання «multisim»
- •2.12. Поточний самоконтроль 83
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання 83
- •3.7 Поточний самоконтроль 117
- •4.13. Поточний самоконтроль 166
- •5.10. Поточний самоконтроль 195
- •6.7. Поточний самоконтроль 230
- •7.5. Поточний самоконтроль 264
- •Передмова
- •Частина 1. Базові визначення, параметри та характеристики Розділ 1. Електричні інформаційні сигнали та типові системи їх обробки.
- •1.1. Узагальнена структура інформаційних систем
- •1.2 Компоненти радіоелектронної апаратури
- •1.2.1 Класифікація
- •1.2.2. Пасивні компоненти
- •1.2.3. Активні компоненти – електронні прилади
- •1.3. Типові процеси обробки еіс
- •1.4 Аналіз електронних пристроїв за постійним струмом, в частотній та часовій областях
- •1.5 Відносні та логарифмічні коефіцієнти підсилення
- •1.6.1 Класифікація
- •1.6.2 Подільники напруги
- •1.6.3. Генератори напруги та струму
- •1.6.5. Дослідження диференціюючих rc-схем
- •1.6.6. Дослідження інтегруючих rc-схем
- •1.7. Типові електронні інформаційні системи
- •1.7.1. Електроніка та радіотехніка
- •1.7.2. Вимірювальна система
- •1.7.3. Аналогові та цифрові системи
- •1.8.1. Основні постулати радіоелектроніки
- •1.8.2. Наноелектроніка
- •1.9. Поточний самоконтроль
- •1.9.1. Завдання для дослідження схем в ms
- •1.9.2. Тестові контрольні запитання
- •Частина іі. Активні компоненти реа Розділ 2. Електронно-дірковий перехід – напівпровідникова базова структура твердотілих компонентів реа
- •2.1. Класифікація речовин за провідністю
- •2.2. Дрейфовий та дифузійний струми власних напівпровідників
- •2.3 Домішкові напівпровідники
- •2.4. Визначення та класифікація електричних переходів
- •2.5. Електронно-дірковий перехід в стані рівноваги
- •2.6. Пряме та зворотне вмикання едп
- •2.7. Вольт-амперна характеристика ідеалізованого едп
- •2.8. Ємнісні властивості p-n переходу
- •2.9. Пробій p-n переходу
- •2.10. Перехід метал-напівпровідник
- •2.11. Особливості р-n переходів та їх використання для побудови різноманітних компонентів електронної апаратури
- •2.12. Поточний самоконтроль
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання
- •Розділ 3. Напівпровідникові діоди та їх використання
- •3.1. Визначення, структура та класифікація
- •3.2. Вольт-амперна характеристика
- •3.3. Параметри нд
- •3.4. Модель та частотні властивості нд
- •3.5. Основні види пробою нд
- •3.6.Типові функціональні пристрої
- •3.6.1. Випрямлячі
- •3.6.3. Імпульсні діоди
- •3.6.4. Напівпровідникові стабілітрони. Параметричні стабілізатори напруги
- •3.6.5. Обмежувачі амплітуди
- •3.6.6. Варикапи та їх використання
- •3.6.7. Діоди Шотткі
- •3.7 Поточний самоконтроль
- •3.7.2 Контрольні запитання
- •Розділ 4. Біполярні транзистори
- •4.1. Структури, режими та схеми вмикання
- •4.2.Фізичні процеси в бт
- •Повний струм колектора
- •4.3. Статичні характеристики бт
- •4.3.1. Статичні характеристики бт із се
- •4.3.2. Статичні характеристики бт із сб
- •4.4. Температурний дрейф характеристик бт
- •4.5. Підсилення за допомогою бт
- •4.6. Графоаналітичний метод аналізу та розрахунку транзисторних схем
- •Коефіцієнт підсилення за струмом:
- •4.7. Динамічні властивості біполярних транзисторів
- •4.8. Ключовий режим бт
- •4.9. Порівняльний аналіз трьох схем вмикання бт
- •4.10. Власні шуми та шумові параметри транзисторів
- •4.11. Температурний режим та пробій бт
- •4.12. Основні типи біполярних транзисторів
- •4.13. Поточний самоконтроль
- •5. Польові транзистори
- •5.1. Типи польових транзисторів
- •5.2. Польовий транзистор з керувальним p-n‑переходом
- •5.4. Польові транзистори з ізольованими затворами
- •5.6. Ключовий режим мдн-транзистора
- •5.7. Температурні залежності та шуми польових транзисторів
- •5.8. Класифікація та особливості використання польових транзисторів
- •5.9. Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •5.10. Поточний самоконтроль
- •5.10.2.Контрольні запитання
- •Розділ 6. Інтегральні мікросхеми
- •6.1. Особливості імс як активних компонентів
- •6.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •6.3.Аналогові інтегральні мікросхеми
- •6.3.1. Основні типи аіс
- •6.3.2. Схеми стабілізації режиму роботи каскаду підсилення.
- •6.3.3. Схеми зсуву рівнів напруг
- •6.4.Однокаскадні багатоцільові підсилювачі
- •6.5.Диференціальні підсилювачі
- •6.6. Операційні підсилювачі
- •6.6.1. Особливості оп
- •Р ис. 6.8. Принципова схема оп
- •6. 6. 2. Інвертувальна схема вмикання оп
- •Напругу на виході визначають напругою на конденсаторі:
- •6.6.4. Імпульсний режим оп
- •6.7. Поточний самоконтроль
- •6.7.2. Контрольні запитання
- •Розділ 7. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •7.1. Особливості оптоелектроніки
- •7.2. Джерела оптичного випромінювання
- •7.2.1.Люмінесценція
- •7.2.2. Електролюмінесцентні індикатори
- •7.2.3. Випромінювальні діоди
- •7.3. Фотоелектричні напівпровідникові приймачі випромінювання
- •7.3.1. Внутрішній фотоефект
- •7.3.3. Фотодіоди
- •7.3.4. Фототранзистори
- •7.4. Оптрони та оптоелектронні імс
- •7.5. Поточний самоконтроль
- •7.5.1. Завдання для моделювання та дослідження схем в середовищі ms
- •Дослідити формування вихідних сигналів при надходженні інформаційних сигналів від двох джерел.
- •7.5.2.Контрольні запитання
- •Частина ш. Функціональні пристрої реа
- •8.1. Визначення, структурні схеми та класифікація підсилювачів
- •8.2. Основні характеристики та параметри еп
- •Для багато каскадного підсилювача
- •8.3. Підсилювачі з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.1. Особливості підсилювачів з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.2. Дослідження в частотній області.
4.7. Динамічні властивості біполярних транзисторів
Одним з основних факторів, який визначає придатність транзистора до використання в тій чи іншій електронній схемі, є залежність його параметрів від частоти. Особливо велике значення мають залежності підсилювальних властивостей транзистора від частоти. Динамічні властивості БТ виявляються і їх необхідно враховувати тоді, коли період зміни інформаційного сигналу стає сумірним з тривалістю накопичення, розосередження та прольоту носіїв заряду через базу і колекторний перехід. Таким чином, із збільшенням частоти інформаційного сигналу починає виявлятись інерційність транзистора, як елемента схеми, що погіршує параметри транзисторних вузлів. Це зумовлено такими причинами: обмеженим значенням рухомості носіїв заряду, інерційністю процесів накопичення та розосередження носіїв заряду; паразитними ємностями переходів (ССВ; СЕВ) і паразитними індуктивностями виводів транзистора. Позначимо коефіцієнт передачі змінної складової струму емітера на високій частоті символом ~.
Цей коефіцієнт пропорційний параметрам, що визначають інжекцію, перенесення змінної складової струму емітера та перенесення заряду в колекторному переході. На високій частоті, ці параметри зменшуються і, як наслідок, зменшується ~ відносно значення цього коефіцієнта за постійним струмом h21B. Носії зарядів, наприклад, електрони транзисторів п-р-п, здійснюють у базі дифузійний рух, а тому їхня швидкість не дуже велика (відносно): тривалість пробігу носіїв через базу у звичайних транзисторах 10-7с, тобто 0,1 мкс і менше. Цей час нетривалий, але на частотах одиниці-десятки мегагерц він стає порівнянним з періодом коливань інформаційного сигналу і спричиняє помітний фазовий зсув між струмами колектора та емітера. Внаслідок цього на високих частотах зростає змінний струм бази. Це відображають залежністю модулів коефіцієнтів передачі струмів від частоти.
При детальному аналізі залежність коефіцієнта передачі струму емітера від частоти визначають, за трьома такими параметрами : ємністю емітерного переходу, часом прольоту носіїв через базу і час прольоту через колекторний перехід. Головною складовою є час прольоту носіїв через базу.
Модуль коефіцієнта передачі струму емітера:
(4.7)
де
f
- поточне
значення частоти; а fh21B
– частота, на якій |~|
зменшується в
раз. Її називають граничною
частотою коефіцієнта передачі струму
емітера БТ.
Розглянемо залежність коефіцієнта передачі струму бази h21E від частоти (вмикання БТ за схемою із СЕ).
Модуль
коефіцієнта передачі струму бази на
високій частоті:
(4.8)
Частоту fh21E . на якій | ~| зменшується в раз, називають граничною частотою коефіцієнта передачі струму бази БТ. Порівняння значень граничних частот показує, що fh21Е << fh21В . Таким чином, частотні властивості схем із СБ значно кращі схем із СЕ.
На еквівалентних схемах частотні властивості моделюються за допомогою ємності колекторного переходу. В схемі із СЕ С*=(1+h21E) Ск .
Це ще один частотний параметр БТ - межова частота коефіцієнта передачі струму бази, при якій модуль коефіцієнта передачі струму в схемі із СЕ екстраполюється до одиниці.
Якість БТ як активних компонентів характеризуєть їх спроможністю підсилювати потужність коливань. З підвищенням частоти коливань коефіцієнт підсилення потужності зменшується. Для оцінки частотних властивостей БТ в даному випадку використовують максимальну частоту генерації fmax . Це частота, на якій коефіцієнт підсилення потужності GР знижується до одиниці. На частотах f<fmax, коли GР>1, транзистор є активним елементом схеми, а тому можливо його використовувати для побудови генераторів коливань.
Електрони, як відомо, при дифузії мають більшу рухомість, ніж дірки. Тому транзистори типу n-p-n за інших рівних умов більш високочастотні, ніж транзистори типу p-n-p. Для розширення частотного діапазону БТ використовують напівпровідники, в яких рухомість носіїв вища. Значний вплив на частотні властивості БТ має також тривалість пробігу носіїв через базу. Збільшення швидкості пробігу носіїв через базу досягається в тих транзисторах, в яких у базі сформоване електричне поле (у дрейфових транзисторах), що прискорює рух носіїв. Це все враховується при розробці спеціальних високочастотних транзисторів.
