- •Основи електроніки навчальний посібник на базі програми схемотехнічного моделювання «multisim»
- •2.12. Поточний самоконтроль 83
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання 83
- •3.7 Поточний самоконтроль 117
- •4.13. Поточний самоконтроль 166
- •5.10. Поточний самоконтроль 195
- •6.7. Поточний самоконтроль 230
- •7.5. Поточний самоконтроль 264
- •Передмова
- •Частина 1. Базові визначення, параметри та характеристики Розділ 1. Електричні інформаційні сигнали та типові системи їх обробки.
- •1.1. Узагальнена структура інформаційних систем
- •1.2 Компоненти радіоелектронної апаратури
- •1.2.1 Класифікація
- •1.2.2. Пасивні компоненти
- •1.2.3. Активні компоненти – електронні прилади
- •1.3. Типові процеси обробки еіс
- •1.4 Аналіз електронних пристроїв за постійним струмом, в частотній та часовій областях
- •1.5 Відносні та логарифмічні коефіцієнти підсилення
- •1.6.1 Класифікація
- •1.6.2 Подільники напруги
- •1.6.3. Генератори напруги та струму
- •1.6.5. Дослідження диференціюючих rc-схем
- •1.6.6. Дослідження інтегруючих rc-схем
- •1.7. Типові електронні інформаційні системи
- •1.7.1. Електроніка та радіотехніка
- •1.7.2. Вимірювальна система
- •1.7.3. Аналогові та цифрові системи
- •1.8.1. Основні постулати радіоелектроніки
- •1.8.2. Наноелектроніка
- •1.9. Поточний самоконтроль
- •1.9.1. Завдання для дослідження схем в ms
- •1.9.2. Тестові контрольні запитання
- •Частина іі. Активні компоненти реа Розділ 2. Електронно-дірковий перехід – напівпровідникова базова структура твердотілих компонентів реа
- •2.1. Класифікація речовин за провідністю
- •2.2. Дрейфовий та дифузійний струми власних напівпровідників
- •2.3 Домішкові напівпровідники
- •2.4. Визначення та класифікація електричних переходів
- •2.5. Електронно-дірковий перехід в стані рівноваги
- •2.6. Пряме та зворотне вмикання едп
- •2.7. Вольт-амперна характеристика ідеалізованого едп
- •2.8. Ємнісні властивості p-n переходу
- •2.9. Пробій p-n переходу
- •2.10. Перехід метал-напівпровідник
- •2.11. Особливості р-n переходів та їх використання для побудови різноманітних компонентів електронної апаратури
- •2.12. Поточний самоконтроль
- •2.10.1. Тестові контрольні запитання
- •Розділ 3. Напівпровідникові діоди та їх використання
- •3.1. Визначення, структура та класифікація
- •3.2. Вольт-амперна характеристика
- •3.3. Параметри нд
- •3.4. Модель та частотні властивості нд
- •3.5. Основні види пробою нд
- •3.6.Типові функціональні пристрої
- •3.6.1. Випрямлячі
- •3.6.3. Імпульсні діоди
- •3.6.4. Напівпровідникові стабілітрони. Параметричні стабілізатори напруги
- •3.6.5. Обмежувачі амплітуди
- •3.6.6. Варикапи та їх використання
- •3.6.7. Діоди Шотткі
- •3.7 Поточний самоконтроль
- •3.7.2 Контрольні запитання
- •Розділ 4. Біполярні транзистори
- •4.1. Структури, режими та схеми вмикання
- •4.2.Фізичні процеси в бт
- •Повний струм колектора
- •4.3. Статичні характеристики бт
- •4.3.1. Статичні характеристики бт із се
- •4.3.2. Статичні характеристики бт із сб
- •4.4. Температурний дрейф характеристик бт
- •4.5. Підсилення за допомогою бт
- •4.6. Графоаналітичний метод аналізу та розрахунку транзисторних схем
- •Коефіцієнт підсилення за струмом:
- •4.7. Динамічні властивості біполярних транзисторів
- •4.8. Ключовий режим бт
- •4.9. Порівняльний аналіз трьох схем вмикання бт
- •4.10. Власні шуми та шумові параметри транзисторів
- •4.11. Температурний режим та пробій бт
- •4.12. Основні типи біполярних транзисторів
- •4.13. Поточний самоконтроль
- •5. Польові транзистори
- •5.1. Типи польових транзисторів
- •5.2. Польовий транзистор з керувальним p-n‑переходом
- •5.4. Польові транзистори з ізольованими затворами
- •5.6. Ключовий режим мдн-транзистора
- •5.7. Температурні залежності та шуми польових транзисторів
- •5.8. Класифікація та особливості використання польових транзисторів
- •5.9. Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •5.10. Поточний самоконтроль
- •5.10.2.Контрольні запитання
- •Розділ 6. Інтегральні мікросхеми
- •6.1. Особливості імс як активних компонентів
- •6.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •6.3.Аналогові інтегральні мікросхеми
- •6.3.1. Основні типи аіс
- •6.3.2. Схеми стабілізації режиму роботи каскаду підсилення.
- •6.3.3. Схеми зсуву рівнів напруг
- •6.4.Однокаскадні багатоцільові підсилювачі
- •6.5.Диференціальні підсилювачі
- •6.6. Операційні підсилювачі
- •6.6.1. Особливості оп
- •Р ис. 6.8. Принципова схема оп
- •6. 6. 2. Інвертувальна схема вмикання оп
- •Напругу на виході визначають напругою на конденсаторі:
- •6.6.4. Імпульсний режим оп
- •6.7. Поточний самоконтроль
- •6.7.2. Контрольні запитання
- •Розділ 7. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •7.1. Особливості оптоелектроніки
- •7.2. Джерела оптичного випромінювання
- •7.2.1.Люмінесценція
- •7.2.2. Електролюмінесцентні індикатори
- •7.2.3. Випромінювальні діоди
- •7.3. Фотоелектричні напівпровідникові приймачі випромінювання
- •7.3.1. Внутрішній фотоефект
- •7.3.3. Фотодіоди
- •7.3.4. Фототранзистори
- •7.4. Оптрони та оптоелектронні імс
- •7.5. Поточний самоконтроль
- •7.5.1. Завдання для моделювання та дослідження схем в середовищі ms
- •Дослідити формування вихідних сигналів при надходженні інформаційних сигналів від двох джерел.
- •7.5.2.Контрольні запитання
- •Частина ш. Функціональні пристрої реа
- •8.1. Визначення, структурні схеми та класифікація підсилювачів
- •8.2. Основні характеристики та параметри еп
- •Для багато каскадного підсилювача
- •8.3. Підсилювачі з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.1. Особливості підсилювачів з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.2. Дослідження в частотній області.
3.6.3. Імпульсні діоди
Імпульсний діод – це НД, що має малу тривалість перехідних процесів в імпульсних режимах роботи. Напівпровідникові діоди широко використовуються як ключі, тобто як пристрої, що можуть знаходитися в одному з двох станів: «Ввімкнено» (опір приладу дуже малий) та «Вимкнено» (oпip приладу дуже великий). Це дозволяє перемикати інформаційні сигнали в імпульсних та цифрових системах.
При використанні НД, шляхом зміни полярності керувальних сигналів майже безінерційно формуюються необхідні напрями потоків електронів. Засвойте це за допомогою схеми збігу, поданої на рис. 3.9. Якщо на діоди D2 та D3 не подаються позитивні імпульси ( тобто вони підключені до загальної точки схеми , до «землі»), вони вмикаються в прямому напрямі. Через резистор R1 протікає великий струм і на ньому спадає майже вся напруга джерела живлення. На виході напруга визначається прямою напругою спаду на діодах (0.4-0.8 ). Якщо позитивні імпульси поступають лише на один із діодів, він закривається, його опір суттєво зростає, але інший діод залишається відкритим, а тому стан схеми не зміниться. На виході формується низький рівень напруги. Лише при одночасному надходженні позитивних імпульсів на обидва діоди, опір зростає, струм через резистор суттєво зменшується, в результаті на виході формується висока напруга ( майже 12 В ). Засвойте процес керування рівнем напруги на вході шляхом керування струмом. Це дуже важливо і в подальшому постійно використовується. Описане нижче відбувається, якщо перемикач J1 вимкнуто. При його вмиканні стан схеми буде визначатись прямим зміщенням діода D1, тобто низьким потенціалом. Лише при подачі позитивних імпульсів на три діоди одночасно (Рис. 3.10, а, б, в.), на виході формується високий рівень напруги ( рис. 3.10, г ) . Так за допомогою НД будуються логічні схеми ( схема збігу ).
Рис. 3.10. Осцилограми
імпульсів схеми збігу
а) на D1; б) на D2;
в)на
D3;
г)на виході
Рис. 3.9. Схема збігу
Імпульсні діоди призначені здебільшого для роботи у швидкодіючих імпульсних та цифрових схемах. Вони мають ряд конструктивно технологічних особливостей, які забезпечують імпульсний режим роботи. У НД діють два фактори, які визначають їхню інерційність. Це – бар’єрна ємність та накопичений заряд носіїв поблизу переходу. Основними ознаками, що вирізняють імпульсні діоди, є малі площа електричного переходу та тривалість життя нерівноважних носіїв заряду в базі.
Промисловість випускає також набір діодів та діодні матриці. Це інтегровані в одному корпусі та кристалі імпульсні (або універсальні) діоди з окремими або з’єднаними за заданою електричною схемою виводами. Використовуючи тип діода в ключовій схемі, оцінюють співвідношення тривалості iнформаційних сигналів і тривалості процесів накопичення та розосередження носіїв зарядів у структурі р-п‑переходу. Якщо ці значення сумірні, то обов’язково ще враховують і тривалість перехідних процесів, а також спотворення форми імпульсів. Зрозуміло, що вони не повинні перевищувати допустимі значення.
На тривалість перехідних процесів та форму імпульсів у ключових схемах з НД впливають: безпосередньо частотні властивості р‑п‑переходу, які моделюються за допомогою бар’єрної i дифузійної ємностей; співвідношення опору генератора інформаційних сигналів i прямого опору НД; рівень інжекції неосновних ноciїв заряду в базу, що залежить від амплітуди інформаційних сигналів, при цьому розрізняють режим великих амплітуд (великий рівень інжекції) та режим малих амплітуд (малий рівень інжекції).
Розглянемо процеси в НД за його підключення до генератора напруги в режимі великих амплітуд.
Під час подачі на діод прямої напруги (рис.3.11,а) струм через діод установлюється не зразу, оскільки oпip бази ще залишається досить великим. Після подачі інформаційного сигналу починається накопичення в базі інжектованих через р‑п‑перехід неосновних носіїв заряду, внаслідок чого зменшується oпip бази і струм діода збільшується (рис.3.11.б), хоча пряма напруга на діоді залишається незмінною Цей процес модуляції опору бази не відбувається миттєво, оскільки накопичення неосновних нocіїв у базі діода визначається відносно повільним процесом дифузії їх від р-п‑переходу в глибину бази.
У мipy накопичення нociїв і зменшення опору бази відбувається перерозподіл усієї зовнішньої напруги між опором бази та р-п‑переходом. Спад напруги на базі діода зменшується, а на р-п‑переході збільшується, що викликає збільшення рівня інжекції. Якщо дія імпульсу прямої напруги тривала, то інжекція носіїв зрівноважується їхньою рекомбінацією. Виникає деякий сталий стан.
З перемиканням діода з прямої напруги на зворотну в початковий момент спостерігається великий зворотний струм (рис. 3.11,б), обмежений переважно послідовним опором бази; починається процес розосередження неосновних нocіїв заряду, накопиченних у базі. Через обмеження зворотного струму концентрація носіїв у базі біля р-п‑переходу не може миттєво зменшитися до рівноваженого рівня. Після зменшення концентрацiї цих нociїв до нуля за час розосередження зворотний струм починає зменшуватися. Через деякий час trr уci накопичені в базі нociї покидають її через р-п‑перехід або рекомбінують, внаслідок чого зворотний струм зменшується до стаціонарного значення струму насичення І0 . Водночас відновлюється зворотний oпip діода.
Рис.3.11.Осцилограми напруги (а) та
струму (б) НД в схемі з генератором напруги в режимі великих амплітуд.
Процес розосередження накопичених нociїв відбувається значно повільніше, ніж процес їx накопичення, і саме тривалість розосередження визначає інерційні властивості більшості діодів, а також тривалість перехідних процесів.
Перехідний процес, протягом якого зворотний імпеданс (опір) переходу НД відновлюється до сталого значення після швидкого перемикання ЕДП з пропускного напряму на зворотний, називають відновленням зворотного опору діода. Відповідно одним з головних параметрів імпульсного діода є тривалість відновлення зворотного опору trr, який дорівнює інтервалу часу від моменту проходження струму через нуль після перемикання діода iз заданого прямого струму в стан заданої зворотної напруги, до моменту досягнення зворотним струмом заданого низького значення (рис. 3.11 б). За значенням цього параметра всі імпульсні діоди поділяють на шість груп: понад 500 нс; 150...500 нс; 30...150 нс; 5...30 нс; 1...5 нс; 1 нс; менше 1 нс.
Імпульсні діоди, крім параметрів, trr, Сб, характеризуються ще рядом параметрів. До них належать: постійна пряма напруга, постійний прямий струм, зворотний струм, зворотна напруга, гранично допустимі зворотна напруга та амплітуда імпульсу прямого струму.
