
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
2.2 Фонтанна арматура
2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
Фонтанна арматура (ФА) призначена для обв’язки устя (гирла) фонтануючих нафтових і газових свердловин з метою їх герметизації, контролю та регулювання режиму експлуатації.
Для свердловин використовують трійникову і хрестову фонтанні арматури (рис. 2.5, а,б).
1 - трубна головка; 2 - перехідник трубної головки; 3 - запірний пристрій; 4 - дросель; 5 - трійник; 6 - хрестовик; 7 - запірно-розрядний пристрій; 8 - манометр; 9 - манометр із запірно-розрядним пристроєм на маніфольді; 10 - буферний фланець під манометр
Рисунок 2.5 - Схеми ФА
Умови експлуатації:
- високі тиски у фонтануючих свердловинах до 140 МПа, які змінюються (пульсують);
- велика швидкість пластового флюїду (суміші рідин, газу і механічних домішок) до 10 м/с;
- абразивність і агресивність середовища (наявність H2S і CO2);
- кліматичні умови.
Фонтанна арматура складається із фонтанної ялинки та трубної головки (обв’язки) (рис.2.5).
Фонтанна ялинка призначена для направлення продукції свердловини в маніфольд, для регулювання режиму експлуатації, контролю тиску і температури робочого середовища, а також проведення ряду технологічних операцій.
На буферний фланець або запірний пристрій фонтанної ялинки можна встановлювати лубрикаторне обладнання, за допомогою якого проводять дослідження та ремонтні роботи у свердловині. Через фонтанну ялинку може бути спущено свердловинне обладнання (відсічний клапан та ін.).
Фонтанні ялинки згідно ГОСТ 13846-89 збираються за схемами трійникового (1-4) та хрестового типу (5-6) (рис. 2.6). Трубна головка (обв’язка), яка встановлюється на верхній фланець колонної обв’язки призначена для підвішування однієї або декількох колон НКТ, герметизації міжколонних просторів, контролю тиску в затрубному просторі, проведення ряду технологічних операцій в процесі освоєння, випробування, експлуатації та ремонту свердловин. Трубна обв'язка (рис. 2.7, а) складається із хрестовини (трійника), муфтової підвіски та маніфольда. При підвішуванні двох концентричних колон НКТ застосовуються дві трубні головки (рис.2.7, б). В цьому випадку внутрішню (меншого діаметра) колону НКТ підвішують на перехіднику або на муфтовій підвісці, яка встановлена в розточці першої (верхньої) трубної головки, а зовнішню – в розточці хрестовини (трійника) другої (зовнішньої) трубної головки.
Маніфольд трубної обв'язки складається із одного або двох запірних пристроїв з ручним приводом, які встановлені на одному із відводів хрестовини і одного запірного пристрою на другому відводі, розділювача, вентиля і манометра.
Параметри.
Основні параметри арматури – умовний діаметр прохідного перерізу стволової частини фонтанної ялинки і робочий тиск, на який розрахована фонтанна арматура.
1 - манометр; 2 - запірний пристрій до манометра; 3 - трійник;
4 - перехідник до трубної головки; 5 - дросель; 6 - хрестовик;
7 - відвідний фланець
Рисунок 2.6 - Типові схеми фонтанних ялинок
а б
а – трубна обв’язка однієї колони насосно-компресорних труб;
б – трубна обв’язка двох концентрично розміщених колон НКТ;
1 - фланець; 2 - запірний пристрій; 3 - трубна головка; 4 - манометр із запірно-розрядним пристроєм
Рисунок 2.7– Типові схеми трубних обв’язок ФА
Згідно ГОСТ 13846–89 встановлені робочі тиски Рроб = 14, 21, 35, 70, 105, 140 МПа, а також умовні діаметри прохідних перерізів Ду = 50, 65, 80, 100, 150 мм.
Технічною документацією передбачено відповідність умовних діаметрів і тисків:
Dy, мм |
Ppoб, МПа |
50 65 80 100 150 |
35 - 140 14 - 70 21 - 70 21 - 35 21 - 35 |
Умовні позначення.
Для шифрування ФА прийняті такі позначення: АФХ1Х2Х3-Х4Х5Х6Х7, де АФ – арматура фонтанна; Х1 – позначення способу підвішування колони НКТ (в трубній головці не позначається, в перехіднику трубної головки – К); Х2 – позначення типової схеми ялинки згідно ГОСТ 13846 – 89 (при дворядній концентричній підвісці НКТ додається буква ˝а˝); Х3 – спосіб керування запірними пристроями (з ручним керуванням не позначається, з дистанційним – Д, з автоматичним – А, з дистанційним і автоматичним – В); Х4 – умовний прохід стволової частини ялинки (50, 65, 80, 100 і 150 мм); через дріб вказується умовний прохід бокового відводу (50, 65, 80 і 100 мм) (при співпаданні з умовним проходом стволової частини не вказується); Х5 – робочий тиск, МПа (14, 21, 35, 70, 105 і 140 МПа); Х6 – кліматичне виконання: для помірної кліматичної зони – не позначається; для холодної кліматичної зони – ХЛ; Х7 – виконання за корозійною стійкістю: К1 – для середовищ, що містять CO2 до 6%; К2 - для середовищ, що містять CO2 і H2S до 6 %; К3 - для середовищ, що містять CO2 і H2S до 25 %.
Область раціонального застосування
Трійникову арматуру рекомендується використовувати при низьких і середніх тисках.
Для середніх і високих тисків ГОСТ рекомендує застосовувати хрестову арматуру. Хрестова арматура значно нижча трійникової, що полегшує її обслуговування. Загальна висота арматури за хрестовою схемою і наявністю дублюючих стволових запірних пристроїв менша, ніж висота трійникової арматури.
До недоліків хрестової арматури можна віднести те, що при виході з ладу одного із відводів необхідно закривати нижній стволовий запірний пристрій. У трійникової арматури з верхнім робочим відводом (рис.2.6 в,г.) при виході його з ладу можна закрити середню стволову засувку і включити в роботу нижній резервний (запасний) відвід.