
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
Свердловини, в яких піщані пробки ліквідовують промиванням, мають багато конструкцій і великі діапазони глибин.
Ці фактори впливають на подачу промивного агрегату його граничний тиск.
Тому промивні агрегати повинні мати «повзучу характеристику», яка дозволяє залежно від вказаних факторів міняти подачу і тиск в межах встановленої на агрегаті потужності.
Промивний агрегат для конкретних умов вибирають його подачею і тиском.
Подачу насосної установки слід вибирати таким чином, щоб швидкість висхідного потоку робочої рідини V була більша або рівна швидкості вільного падіння U найбільш круглих частин піску в рівнянні
V > U . (7.35)
Швидкість виносу піску на поверхню Vn
Vn = V – U. (7.36)
Допустимі глибини промивки залежать від тиску на нагнітальній лінії промивного насоса. Він повинен бути достатній для подолання всіх гідравлічних опорів в циркуляційній системі.
Необхідний тиск як при прямій так і при зворотній промивці визначається
Ph=Pв.п + Рн.п + Ру + Рв + Ршл. + Рм, (7.37)
де Рн.п - втрати тиску при проходженні низхідного потоку рідини;
Pв.п - втрати тиску при проходженні суміші рідини з розмитим піском;
Рв - втрати тиску на врівноваження різниці питомих ваг рідини і суміші в трубах;
Ршл.- втрати тиску на гідравлічні опори в шлангу та вертлюгу при русі промивальної рідини;
Рм - втрати тиску на шляху від насоса до шланга.
Промивні агрегати повинні бути змонтовані на транспортних засобах. Вимоги при їх експлуатації наступні:
- перекидання їх з однієї свердловини на іншу повинно відбуватись з мінімум затратою часу і сил;
- обв’язка (маніфольд) промивного агрегату, повинна бути не складною і легко монтуватись і демонтуватись;
- промивний агрегат повинен бути простим в управлінні і достатньо міцний, надійний і довговічний;
- повинен мати високу економічність, яка оцінюється повним коефіцієнтом корисної дії.
Контрольні запитання
1 Назвіть методи ліквідування піщаних пробок.
2 Вкажіть схеми ліквідування піщаних пробок промиванням водою.
3 Вкажіть основні види обладнання, що використовується при ліквідуванні піщаних пробок.
4 Опишіть вимоги, що ставляться до насосних агрегатів для промивання.
5 Опишіть послідовність вибору насосних агрегатів для промивання піщаних пробок.
8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування, а пластової води до використання має велике значення в зменшенні втрат нафти і газу і потребує великої уваги і затрат. На долю систем збору і підготовки нафти приходиться біля 50 % всіх затрат на промислове облаштування. Велика і металоємність цих систем, що включають велику сітку трубопроводів, сепаратори, відстійники і резервуари, що зазвичай мають великі габарити.
8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
Основні вимоги. До числа основних вимог, які ставляться до системи збору, транспортування і підготовки нафти, газу і води на промислах, відносяться:
1) автоматичне вимірювання кількості нафти, газу і води по кожній видобувній свердловині;
2) забезпечення герметизованого збору нафти, газу і води на всьому шляху руху – від видобувних свердловин до магістрального нафтопроводу;
3) доведення нафти, газу і пластової води на технологічних установках до норм товарної продукції;
4) автоматичний облік товарної нафти і нафтового газу і передача їх товарно-транспортним організаціям;
5) можливість вводу в експлуатацію частини великого родовища з повною утилізацією нафтового газу до закінчення побудови всього комплексу споруд;
6) забезпечення високих економічних показників по капітальних затратах, зниженню металомісткості і експлуатаційних витрат;
7) надійність і маневреність експлуатації технологічних установок і можливість повної їх автоматизації;
8) виготовлення обладнання технологічних установок і основних вузлів системи збору нафти, газу і води індустріальним способом в блочному і мобільному виконанні з повною автоматизацією технологічних процесів.
Основні дані для проектування промислового обладнання. Для складання раціонального проекту облаштування необхідно мати наступні дані: форму і розміри продуктивних площадок; сітку розміщення видобувних і нагнітальних свердловин і їх число по кожному продуктивному горизонту; об’єми видобування нафти, нафтового газу і пластової води по кожному продуктивному горизонту на всі періоди розробки; дебіти видобувних свердловин і зміна цих дебітів в процесі розробки; устьовий тиск видобувних свердловин і зміна цих тисків в процесі розробки; структурну карту родовища з контурами нафтоносності і газоносності (при наявності газової шапки) і розміщення свердловини на ній; склад пластової нафти, густина і в’язкість її в поверхневих і пластових умовах, вмісту в ній парафіну, H2S, CO2, N2, He, а також смол, нафтенів і асфальтенів; фізико-хімічну характеристику пластових вод (іонний склад, густина, лужність, кислотність і корозійна активність); кліматичні і метеорологічні умови району, в тому числі кількість випадаючих осадів, наявність мерзлих порід, боліт, ярів, максимальна і мінімальна температура повітря; джерело води, електроенергії, наявність залізних і шосейних доріг; топографічну карту.
Маючи ці дані, проектна організація може спроектувати до впровадження одну з систем збору нафти, нафтового газу і пластової води.
Система збору і транспортування продукції свердловини. На старих нафтових родовищах широко застосовують негерметизовані самопливні системи збору нафти, газу і води, які характеризуються високими втратами легких фракцій нафти (до 0,3 %).
Всі нові родовища, які введені в експлуатацію на початку 70-х років, облаштовуються герметизованими і автоматизованими системами збору, транспортування і підготовки нафти, газу і води, які повністю виключають втрати легких фракцій нафти. На устях видобувних свердловин при таких системах підтримується надлишковий тиск приблизно 1,5 МПа, який забезпечує транспортування нафти, газу і води до першої ступені сепарації, яка встановлюється на дотискних насосних станціях (ДНС), або, якщо родовище невелике по площі (≈100 км2), до парку товарних резервуарів.
Основним критеріями для вибору герметизованих систем збору і транспортування нафти, газу і води служать наступні фактори: величина площі і конфігурація нафтового родовища (яка має форму круга, витягнуту або форму еліпса); рельєф місцевості (рівний, горбкуватий, гористий); фізико-хімічні властивості нафти, нафтових емульсій, а також кліматичні умови даного родовища; місцеположення родовища (морські родовища, родовища з сильно заболоченою місцевістю, а також родовища з багаторічномерзлими породами).