
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
Для попередження пробуксовування муфти момент тертя фрикційної передачі повинен бути більшим за максимальний крутний момент на валу барабана
(7.17)
а питомий тиск повинен бути меншим за допустимий.
. (7.18)
де
-
момент фрикційної передачі та момент
на валу барабана відповідно;
Р – сила стиску поверхонь тертя в зчепленні;
F – площа тертя в зчепленні.
(7.19)
де
коефіцієнт
зношення зчеплення. Приймається рівним
1,2-1,5. Більше значення для
,
викликає в зчепленні додаткові
навантаження. У випадку
можуть пробуксовувати поверхні зчеплення.
При кількості контактуючих поверхонь і, коефіцієнта тертя , нормальному зусиллі Р
(7.20)
де
середній
радіус контакту дисків.
(7.21)
де m – кількість ведучих дисків;
n - кількість ведених дисків зчеплення.
(7.22)
приймається рівним
1,3-1,4.
=
, (7.23)
(7.24)
Питомий тиск
(7.25)
де
0,35
.
Після визначення
Р та
на
основі загальних рівнянь опору матеріалів
розраховуються на міцність деталі
муфти.
7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
Рисунок 7.12 – Розрахункова схема гальма
Якщо прийняти, що барабан обертається проти годинникової стрілки, то на основі теорії тертя гнучкої стрічки до гальмівного шківа можна записати:
, (7.26)
де Т – натяг набігаючого кінця стрічки;
t – натяг збігаючого кінця стрічки;
е – основа натурального логарифма, е = 2,71828
коефіцієнт
тертя;
кут
обхвату стрічки.
Колова гальмівна сила рівна
(7.27)
Цю ж силу через гальмівний момент запишемо:
(7.28)
Виразимо натяг віток стрічки через гальмівне зусилля Р
(7.29)
(7.30)
Питомий тиск буде найбільшим під набігаючою віткою стрічки:
(7.31)
Силу на важелі гальма визначаємо з умови рівноваги зовнішніх сил прикладених до важеля
(7.32)
(7.33)
(7.34)
7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
спуско-піднімальних операцій
Довжина свічки суттєво впливає на темп СПО і їх трудомісткість. Зменшується число груп операцій найбільш тривалих і трудомістких, а тому зменшується трудомісткість спуску-підйому і прискорює його.
У зв’язку з цим, для прискорення СПО і скорочення часу їх виконання виникла тенденція збільшення свічі збільшенням числа відповідних складових труб. Це привело до збільшення висоти вишок і суттєвим змінам в конструкції вузлів підйомників.
Для визначення ефективності цього напрямку були виконані дослідження для визначення впливу збільшення довжини свічі на темп СПО і однозначно на решту показників підйомників і установок.
Дослідження показали, що при високому ступені суміщення операцій збільшення довжини свічі прискорення СПО майже не дає. Без суміщення операцій ефект від збільшення довжини свічі суттєвий. Але уже при u = 3 приріст ефекту різко зменшується.
Дослідження однозначно показали, що збільшення довжини свічі призводить до суттєвого збільшення габаритів основних вузлів підйомника, вигину лебідки, талевої системи, металоконструкцій, маса яких теж зростає пропорційно приросту довжини свічі. Все це погіршує монтажоздатність і транспортабельність підйомника, що призводить до збільшення затрат праці і часу виконання цих операцій. Тому довжина свічі повинна визначатись рішенням задачі на оптимізацію з врахуванням впливу розміру свічі не тільки на час і трудомісткість СПО, але і на час і трудомісткість транспортних і монтажних операцій.
Звідси виходить, що для підземного ремонту свердловин в районах з особливо важкими умовами транспортування обладнання доцільно використовувати агрегати розраховані на малу довжину свічки, і навпаки, для районів з добрими умовами транспортування – на велику довжину свічі.
Контрольні запитання
1 Приведіть формули для визначення навантаження на гак підйомного агрегату.
3 Як визначають роботу двигуна за весь період підйому?
4 Як визначити ступінь завантаженості двигуна підйомного агрегату?
5 Приведіть графіки використання потужності привода підйомного агрегату при 1-й, 2-ох, 3-ох, і 4-х швидкостях підйому.
6 Як визначається крутний момент на валу барабана лебідки?
7 Викладіть методику розрахунку стрічкового гальма лебідки.
8 Як впливає довжина свічки на темп спуско-підйомних операцій і конструктивні параметри підйомних агрегатів?