
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
7.7 Розрахунок підйомника
7.7.1 Визначення навантаження на гак
Залежно від глибини свердловини навантаження на гак при насосній експлуатації характеризується наступним чином:
- при підйомі труб:
(7.5)
- при підйомі труб з рідиною:
(7.6)
(7.7)
- при підйомі штанг:
(7.8)
При підйомі труб і штанг у випадку заклинювання плунжера в циліндрі глибинного насоса:
, (7.9)
де
-
довжина труб та штанг відповідно;
-
діаметр труб та штанг;
,
- вага 1 м труб та
штанг відповідно;
- густина рідини;
- висота стовпа
рідини.
7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
Вибір оптимальних швидкостей підйому
Підйом колони із свердловини або її спуск виконується з допомогою підйомної установки. Час підйому колони визначається швидкістю, а значить потужністю приводу підйомника.
Використання потужності двигуна підйомника має ту особливість, що по мірі підйому і свердловини труб або штанг навантаження на гак падає і навантаження на двигун при постійній швидкості зменшується.
На рис. 7.8 представлена діаграма зміни навантаження в часі для двигуна, який має одну швидкість підйому при постійному числі обертів вала. В цьому випадку корисна потужність двигуна падає пропорційно часу підйому від повної потужності двигуна (Nо) на початку підйому до нульової потужності в кінці її.
Повна робота двигуна за весь період підйому
, (7.10)
де N – потужність,
t – час.
Середня ступінь завантаженості двигуна буде характеризуватись відношенням
, (7.11)
Рисунок 7.8 - Графік використання потужності привода підйомного агрегату при одній швидкості підйому
Для підйомника з однією швидкістю підйому вантажу К = 0,5.
Для підйомника з однією швидкістю підйому вантажу К = 0,5.
Ступінь використання потужності буде збільшуватись із збільшенням числа швидкостей.
Для двигуна з двома швидкостями вантаж на першій швидкості буде підніматись лише до моменту, коли навантаження на підйомний канат впаде до величини Q2, яке визначається:
, (7.12)
де V2 – друга швидкість.
Далі вантаж буде підніматись на другій швидкості.
Із рисунка 7.9 видно, що ступінь використання потужності К в цьому випадку буде вище 0,5.
Рисунок 7.9 - Графік використання потужності привода підйомного агрегату при двох швидкостях підйому
Слід відмітити, що К залежить не тільки від числа швидкостей, але і від співвідношення між ними.
Введення другої швидкості не дало б суттєвого виграшу при використанні потужності, якщо б друга швидкість була вибрана близько до першої або перевищувала її на багато раз.
Рисунок 7.10 - Графік використання потужності привода підйомного агрегату при двох швидкостях підйому
Очевидно, що для кожного числа швидкостей існує найвигідніше співвідношення між їх величинами, при яких коефіцієнт К досягає max.
Загальна тривалість підйому буде найменшою.
Для двошвидкісного підйомника
V2=2V1. (7.13)
Для тришвидкісного
. (7.14)
Для двошвидкісного підйомника:
Кmax = 0,667
Для тришвидкісного підйомника:
Кmax = 0,785
Діаграма для тришвидкісного підйомника має наступний вигляд (див. рис. 7.11).
Рисунок 7.11 - Графік використання потужності привода підйомного агрегату при трьох швидкостях підйому
Загальний вираз найвигідніших співвідношень швидкостей і досягнутого ступеня використання потужності для підйомника з числом швидкостей n
;
;
;
=
. (7.15)
. (7.16)
Але збільшення числа швидкостей підйомника більше 5 - 6 не доцільно, так як незначні переваги ускладнюють конструкцію і керування.
Maксимальна швидкість підйому гака для талевих систем в/п 10-15 т дорівнює 1,5-2 м/с.
Для талевих систем в/п 75 т 1,25-1,3 м/с.
Знаючи співвідношення швидкостей і вибрану найвищу із них можна визначити всі інші.