
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
5.9 Вибір обладнання шсну
Режим відкачування повинен характеризуватись максимальною величиною довжини ходу S, відповідною даному ВК, мінімальною площею Fпл, а число ходів n визначається із рівняння подачі, причому у всіх випадках треба прагнути до збільшення коефіцієнта подачі п .
Q = 1440∙Fпл∙S·n . ], (5.127)
У даний час використовують дві методики:
- за допомогою діаграми для вибору насосного обладнання і таблиць;
- за допомогою кривих розподілу тиску.
Перша - найбільш проста і використовується при оперативному розв’язуванні задач. При побудові діаграм прийнято: коефіцієнт наповнення н = 0,85; густина рідини
ρ = 900 кг/м3; занурення насоса під динамічний рівень h = 0, устьовий тиск р2 = 0.
Діаграма дає залежність подачі Q від глибини спуску насоса. Цю залежність можна записати:
L = H –
, ],
(5.128)
де L – глибина спуску насоса, м
H – глибина свердловини, м
рпл – пластовий тиск, Па
Q – дебіт свердловини, м3/с
h – занурення насоса під динамічний рівень, м
К0 – коефіцієнт продуктивності свердловини, м3/с∙Па.
При нормальній роботі занурення h становить:
20 - 50 м (рпр = 0,15 - 0,5 МПа), а при наявності газу його збільшують, якщо це можливо, до 250 - 350 м, що відповідає близько 30 % рн (рпр = 2 - 3МПа). І.Т.Міщенко рекомендує приймати рпр = 0,5 ∙10 + 0,3 рн (1 - nв) ,
де рпр – тиск на прийомі насоса, Па
рн – тиск насичення, Па
nв - обводненість продукції.
Для врахування тисків р2 і рпр можна обчислити приріст розрахункової глибини спуску насоса, м
ΔL = Fпл (р2 - рпр)/qшт∙g , ], (5.129)
де qшт – середня маса 1 м штангової колони, кг.
Із діаграми знаходять тип ВК і діаметр насоса. Далі приймають S = Smax для знайденого ВК, а для одержання заданого Q число ходів n уточнюють із пропорції
,],
(5.130)
де nmax – максимальне число ходів знайденого ВК;
Qmax – максимальна подача, яка відповідає верхній межі поля насоса даного діаметра, м3/добу.
Потім вибирають тип насоса і групу посадки залежно від подачі, висоти підйому і в’язкості рідини, обводненості, вмісту газу і піску.
Діаметр НКТ вибирають з таблиці залежно від типу і діаметра насоса, а конструкцію колони штанг – від діаметра і глибини спуску насоса.
Для ускладнених умов експлуатації додатково підбирають газові або пісочні якорі чи інші захисні пристрої.
Контрольні запитання
1 Якими параметрами характеризується режим відкачування рідини із свердловини?
2 Опишіть суть методик вибору обладнання ШСНУ.
3 Як визначається глибина спуску ШСН у свердловину?
4 Перелічіть фактори, які впливають на занурення насоса під динамічний рівень.
6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
Ще одним видом штангових насосних установок є гвинтові штангові насосні установки (ГШНУ) з поверхневим приводом.
ГШНУ для відбору пластових рідин із глибоких нафтових свердловин з’явились на нафтопромисловому ринку на початку 80-х років в США і Франції. В даний час створено велика кількість типорозмірів ГШНУ з діапазоном подач від 0,5 – 1000 м3/добу і тиском від 6 – 30 МПа (N = 3 – 1000 кВт,
n = 50 – 600 хв-1), оптимальна частота n =150 –350 хв-1.
Причиною достатньо широкого використання ГШНУ є їх техніко-економічні переваги в порівнянні з іншими механізованими способами видобутку нафти:
В порівнянні з ШСНУ:
- простота конструкції і мала маса приводу;
- відсутність необхідності в будівництві фундаментів під привод установки;
- простота транспортування, монтажу і обслуговування;
- широкий діапазон фізико-хімічних властивостей пластових рідин (до 50 % газу);
- зрівноваженість приводу, стабільність навантажень, які діють на штанги, рівномірність потоку рідини, зниження енергозатрат і потужності приводного двигуна;
- відсутність клапанів у свердловинному насосі.
В порівнянні з УЕВН:
- простота конструкції насоса (відсутні шарнірні з’єднання, радіальні і осьові підшипники);
- наземне розміщення приводного електродвигуна, відсутність гідрозахисту і довгого броньованого кабелю.
Раціональною областю використання ГШНУ є вертикальні свердловини або свердловини з малими темпами набору кривизни з пластовими рідинами високої в’язкості з підвищеним вмістом газу і механічних домішок. Найчастіше ГШНУ застосовується для дебітів від 3 – 100 м3/добу з напором до 1000 – 1500 м, але деякі типорозміри можуть мати набагато більші видобувні можливості.