
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
Згідно специфікації АРІ 11В насосні штанги розрізняють лише за показниками міцності на розтяг.
Вибір матеріалу, методів зміцнення, технологічних методів виготовлення, які підвищують надійність штанги, стандартом не обумовлені і залишені на розгляд виробника. Кінцеві особливо сильно впливають на довговічність роботи штанги, тому при купівлі штанг, які виготовляються за сказаною вище специфікацією AРI 11В цьому необхідно приділяти особливу увагу.
За показниками міцності стандарт АРІ розділяє штанги на класи.
Клас АРІ К - границя міцності при розтязі
590 - 790 Н/мм2,
Клас АРІ С - границя міцності при розтязі
630 - 790 Н/мм2,
Клас АРІ Д - границя міцності при розтязі
790 - 965 Н/мм2.
Для виготовлення насосних штанг застосовують такі сталі:
- для класу К за АРІ нікель-молібденові (покращені);
- для класу С за АРІ вуглецево-марганцеві;
- для класу Д за АРІ хромо-молібденові.
Для виготовлення полірованих штоків номенклатурою передбачено сталі: середньовуглецеві, нікельмолібденові, нержавіючі, хромонікелеві. В корозійних середовищах, а в особливо важких умовах задовільно працюють поліровані штоки з хромовим покриттям.
5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
Колона насосних штанг експлуатується в складних умовах і є одним із найбільш слабких елементів установки ШСН. Як уже зазначалось, в умовах свердловини, на неї діє сукупність значних статичних, циклічних і динамічних навантажень. Численність механічних і корозійних факторів обумовлює різні причини відмов в роботі колони насосних штанг.
Спостереження за характером руйнування насосних штанг на різних родовищах підтвердили, що більше 90 % обривів в колоні штанг виникають в результаті корозійно-механічного руйнування, які виникають в результаті таких основних факторів:
- втома металу під дією широкого і різноманітного спектру навантажень;
- корозія металу в агресивних пластових рідинах;
- спрацювання колони штанг і її елементів в результаті сумарного впливу сил тертя (гідродинамічного, граничного та інших); до найбільш суттєвих відносяться сили, що виникають при терті колони штанг із внутрішньою поверхнею НКТ;
- технологічні дефекти металу, а саме: дефекти при виплавленні сталі і прокату заготовки; штампуванню; термічній та механічній обробці;
- механічні пошкодження при зберіганні, транспортуванні, проведенні СПО та інших роботах;
- пластичні деформації в результаті прикладення значних зусиль при заклинюванні плунжера та інших ускладненнях;
- невідповідність виробу колони штанг заданим умовам експлуатації (матеріал, діаметр штанг і довжина секцій компоновка низу колони, засоби та способи від корозійно-механічних руйнувань);
- відкладення на штангах парафіно-смоляних речовин і солей та наявність в пластових рідинах механічних домішок.
Як показує досвід експлуатації ШСНУ основні аварії з колоною насосних штанг виникають в результаті руйнування штанг по тілу, різьбі, муфті та їх відкручування в процесі роботи. Основні види аварій, їх долю в загальному об’ємі та в залежності від умов експлуатації приведено в табл. 5.7. Порівняльний аналіз аварій в нормальних і ускладнених свердловинах представлено в табл. 5.8.
Таблиця 5.7 - Характеристика аварій з насосними штангами
Аварії в елементах насосних штанг |
Число аварій зі штангами в свердловинах, % |
||
Не усклад-нених |
В корозійно-активному середовищі |
В середовищі із механічними домішками |
|
Обрив штанг: - по тілу штанги - по різьбі - по муфті Відкручування штанг |
60-80 17-20 13
10 |
16-28 72-84 -
- |
26-39 6-10 22-36
15-46 |
Таблиця 5.8 - Вплив умов експлуатації на аварійність штангових колон
№ п/п |
Характеристика стану свердловини |
Перевищення кількості аварій з колоною насос-них штанг в порівнянні із їх експлуатацією в умовно-нормальних свердловинах |
1 2 3
4 |
Нормальні Похило-скеровані та викривлені Свердловини з корозійно-активною продукцією Свердловини в продукції яких містяться механічні домішки |
1,0 2,0 - 5,0
2,0 - 15,0
1,5 - 6,0 |
В нормальних (не ускладнених) свердловинах в більшості випадків (до 80 %) руйнування колон проходить по тілу штанг. При цьому, практично всі поломки по тілу штанги знаходяться на перехідній ділянці від головки до тіла штанги на віддалі 20 - 250 мм від головки. Встановлено, що визначальними параметрами даних руйнувань є режим роботи свердловини та діаметр насосних штанг і не залежить від корозійної активності середовища, механічних факторів, матеріалу та ряду інших умов. Близько 90 % руйнувань по тілу штанги припадає на перехідну ділянку. Поломки по тілу штанги на проміжках, більш віддалених від перехідної ділянки, набагато рідші.
Значне місце при експлуатації штанг в корозійно-активному середовищі, особливо при наявності сірководню, займають аварії в результаті руйнувань різьбових з’єднань (табл. 4.3). До основних причин руйнування різьбових з'єднань слід віднести: неякісне виконання різьб; відсутність контролю за якістю мастила та величиною моменту скручування; недостатня герметичність з’єднання.
Вібрації, коливання, наявність механічних домішок та неякісна технологія монтажу колони штанг приводить до розкручування штанг, що досягають 46 % від обсягу всіх аварій в деяких свердловинах. Для зменшення даного виду аварій необхідно перед монтажем колони детально оглянути різьби і усунути механічні пошкодження, очистити різьби від механічних домішок та інших відкладень, змастити їх ефективним мастилом та скрутити різьбове з’єднання рекомендованим моментом.
Узагальнюючи дані спостережень за роботою колон насосних штанг в свердловинах та результати науково-дослідних робіт в лабораторіях, можна з упевненістю констатувати, що переважна більшість руйнувань пов’язана з корозійною втомою металу. Однак помилково вважати, що корозійно-активне середовище не посилює процес руйнування. Як випливає із даних, приведених в табл. 4.4. В свердловинах з корозійно-активною продукцією аварії зростають в 2,0 - 15 разів збільшують кількість аварій в порівнянні з експлуатацією колони штанг в нормальних свердловинах. При одночасній дії двох факторів – механічного і корозійного, вплив їх на протікання корозійно-втомного руйнування залежить від сукупності і співвідношення вище розглянутих факторів.