
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
1.4 Випробування колонних головок
1.1.4.1 Підприємство-виробник повинно проводити наступні випробування:
- на міцність і щільність корпусних деталей колонної головки (корпусів нижньої, середньої та верхньої секцій головки) пробним тиском згідно таблиці 1.1;
- на утримуючу здатність клинових підвісок обсадних труб;
- на герметичність пакерних ущільнень та з’єднань складових частин колонної головки тиском, рівним робочому.
Таблиця 1.1 – Значення пробних тисків для випробування корпусних деталей
Умовний прохід обладнання, мм |
Пробний тиск рпр, при робочому тиску рр, МПа |
|||||
7 |
14 |
21 |
35 |
70 |
105 |
|
До 350 включно |
2∙рр |
1,5∙рр |
||||
Більше 350 |
1,5∙рр |
2∙рр |
1.1.4.2 Після спуску і цементування чергової обсадної колони та її обв’язки колонною головкою необхідно:
- опресувати міжпакерний простір шляхом закачування
ущільнювальної пасти спеціальним нагнітачем у міжпакерний простір на тиск, не більший 70 % від критичного зовнішнього тиску обсадної колони, на якій установлено ущільнення, але не більше робочого тиску колонної головки;
- опресувати разом з проміжною (експлуатаційною) обсадною колоною тиском, що відповідає максимальному тиску опресування колони на усті згідно плану робіт на кріплення свердловини, але не більше робочого тиску колонної головки;
- опресувати міжколонний простір повітрям на тиск, який вказаний в плані робіт, але не більший 60 % від тиску опресування попередньої обсадної колони.
1.1.4.3 Наведені в п. 1.4.2 нормативи є регламентованими для підприємств ДК "Укргазвидобування" і можуть змінюватися залежно від умов спорудження свердловин, розміщених в інших регіонах, а також від вимог національних стандартів інших країн.
1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
Пакери призначені для ізоляції верхньої частини обсадної колони від нижньої під час експлуатації нафтових, газових і нагнітальних свердловин, а також при проведенні ремонтно-профілактичних робіт у них.
Пакер – основний елемент свердловинного обладнання сучасних фонтанних, газліфтних, насосних та нагнітальних свердловин при однопластовій експлуатації і при одночаснороздільній експлуатації декількох пластів однією свердловиною.
Пакери також використовують при проведенні гідророзриву, кислотній та термічній обробці пласта, при ізоляційних роботах. Їх спускають в свердловину на колоні насосно-компресорних труб.
Перепади тисків, які сприймаються пакерами, знаходяться в інтервалі від 7 до 70 МПа. Температура навколишнього середовища при експлуатації свердловин може мінятись від 40 до 100 оС, а при тепловій дії на пласт досягає в деяких випадках 300 – 400 оС. Навколишнє середовище, в якому працює пакер, викликає корозію металу, а вміст в ній нафти і газу вимагає ретельного підбору матеріалу ущільнювальних елементів. Крім того, факторами, які ускладнюють роботу пакера, є відкладення солей, гідратів, смол, а також високий вміст механічних домішок в пластовій рідині.
Залежно від призначення і умов експлуатації конструктивне виконання елементів змінюється.
Розрізняють пакери наступних типів:
ПВ – пакер сприймає зусилля від перепаду тиску, яке спрямоване вверх;
ПН – те ж, яке спрямоване вниз;
ПД - те ж, яке спрямоване як вниз, так і вверх;
Герметичне розмежування простору експлуатаційної колони забезпечується підбором діаметра пакера відповідно до внутрішнього діаметра експлуатаційної колони труб.
Для сприйняття зусилля від перепаду тиску, який діє на пакер в одному чи двох напрямках, пакер повинен мати якір, наявність якого в шифрі пакера позначають буквою „Я”. Якорі переважно використовуються з пакерами типів ПВ і ПН.
За способами посадки пакери поділяють на гідравлічні (Г), механічні (М), гідромеханічні (ГМ).
Залежно від середовища, в якому застосовують пакери, передбачаються такі корозійностійкі виконання: К1 – вуглекислотостійкі, К2 і К3 – сірководневостійкі (вміст Н2S і СО2 відповідно 6 і 25 %), Т – термостійкі.
Пакери, які здатні сприймати зусилля від перепаду тиску, які направлені як вниз, так і вверх, можуть залишатись в свердловині, й виконувати свої функції і без колони НКТ, яку піднімають після посадки пакера. В цьому випадку для від’єднання колони труб від пакера і повторного з’єднання її з ним використовують роз’єднувачі колон, які встановлюються над пакером.
Для підготовки стінок експлуатаційної колони труб під посадку пакера і якоря з метою забезпечення надійності їх роботи застосовують свердловинні інструменти (скребки та колонний інструмент).
Основний елемент пакера - ущільнювальні елементи. Цей елемент ущільнює простір, розширюючись під дією осьового навантаження. Він притискається до обсадної колони і штока пакера із зусиллям, яке необхідне для створення герметичності. Осьове навантаження в пакері створюється вагою НКТ, а опорою пакера служить шліпсовий захват.