
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
5.6 Насосні штанги
Насосні штанги – це круглий стержень з висадженими кінцями і накатаною спеціальною метричною різьбою та ділянкою квадратного перерізу під штангові ключі для їх скручування і розкручування. Із окремих штанг складається колона насосних штанг, яка з’єднує привод штангової насосної установки з плунжером насоса, якому вона передає зворотно-поступальне переміщення. Конструкція штанг, з’єднувальних муфт та їх типорозміри регламентовані діючим стандартом 13877-96. Штанга складається із тіла штанги (L4) і двох головок (L2, L3), які розміщені з обох її кінців. Для надійного з’єднання штанг і досягнення необхідної працездатності висаджений кінець (головка) має упорний бурт, зарізьбову канавку і плавний перехід від головки до тіла штанги - піделеваторний бурт (рис. 5.34).
Рисунок 5.34 – Насосна штанга
Штанги виготовляються діаметрами 13, 16, 19, 22, 25 і 28 мм і укомплектовані з’єднувальними муфтами (L5) – для з’єднання штанг однакових розмірів та перехідними - для з’єднання штанг різних діаметрів (16 і 19; 19 і 22; 22 і 25; 25 і 28 мм). Муфти мають два виконання – з лисками під ключ і без лисок. Нормальна довжина штанг ~ 8000 ± 50 мм. Для регулювання довжини колони насосних штанг, щоб забезпечити нормальну посадку плунжера в циліндрі свердловинного насоса виготовляють також укорочені штанги довжиною L = 1000; 1200; 1500; 2500 і 3000 мм. Стандарт регламентує технічні вимоги на виготовлення, методику випробувань та експлуатацію штанг.
5.6.1 Умови експлуатації штанг
Колона насосних штанг експлуатується в складних умовах. В процесі експлуатації насосні штанги зазнають сумісної дії навантаження і корозійного середовища, що сприяє ранньому виникненню та інтенсивному розвитку корозійно-втомної тріщини. Спектр діючих на колону штанг навантажень дуже різноманітний. Він включає як статичні, так і динамічні, ударні, вібраційні, інерційні та інші навантаження. Ці навантаження діють на колону насосних штанг на протязі робочого циклу з різною інтенсивністю залежно від параметрів роботи штангової свердловинної насосної установки. Кількісна оцінка кожного виду навантаження утруднена і тому вони враховуються інтегрально. На колону діють циклічні навантаження від власної ваги штанг, ваги рідини в колоні НКТ, протитиску на усті свердловини. Ці навантаження, як правило, у верхній частині колони мають пульсуючий характер, а в нижній – знакозмінний.
Основна складова динамічних навантажень - інерційні, які вираховуються як добуток маси на прискорення. До динамічних навантажень відносяться також навантаження, які обумовлені вібрацією штанг в результаті прикладання змінних зусиль від маси штанг і рідини. Динаміка і діапазон зміни швидкості руху маси рідини: по-перше рідина рухається тільки вверх; по-друге, при переміщенні головки балансира вверх перш за все деформуються штанги, що зменшує прискорення руху рідини. Тому інерційні навантаження від дії одного фактора незначні. Вагомими є інерційні навантаження від маси штанг, швидкість яких змінюється як за величиною так і за напрямком.
Слід звернути увагу на виникнення додаткових навантажень, які пов’язані зі специфічними умовами експлуатації штангових колон. В результаті викривлення ствола свердловини проходить тертя штанг і труб, відкладення солей, парафіну та смоляних речовин збільшує масу штанг, а за рахунок тертя в’язкої рідини з поверхнею штанг, при їх переміщенні, виникають сили гідродинамічного тертя. Маса колони штанг при інтенсивному відкладанні на їх поверхні парафіну та смоляних речовин зростає до 600 кг, а сили в’язкого гідродинамічного тертя для штангових колон діаметром 22 мм в свердловинах обводненістю до 65 % досягають 15 кН. Згідно експериментальних даних, при збільшенні коефіцієнта незрівноваження верстата-качалки від 7 до 15 % частота обривів зростає більше ніж в 3 рази.
Стосовно сил тертя між елементами штангової колони і НКТ, то вважається, що вони зростають з ростом кривизни свердловини, займають переважаюче місце в загальному балансі сил тертя і вимагають спеціальних досліджень.
Вплив змінних навантажень на міцність і довговічність штанг суттєво посилюється руйнівними процесами корозійно-активних середовищ. Склад і корозійна активність робочого середовища залежить від експлуатованого родовища і може змінюватись від свердловини до свердловини навіть в умовах одного родовища. Крім нафти в її склад входить різна кількість мінералізованої пластової води, в якій розчинені сірководень, вуглекислий газ та механічні домішки. Найбільш небезпечним компонентом нафтового середовища, внаслідок його великої агресивності, є сірководень, під впливом якого відбувається окрихчення металу. Одночасний вплив механічних і корозійних факторів значно зменшує циклічну міцність, і як показує аналіз численних досліджень інтенсифікує процес корозійно-втомного руйнування штангових колон.
Аналіз умов роботи штангових колон дозволяє зробити висновок, що напруження, які виникають в елементах штангових колон змінюються за асиметричним циклом. При цьому коефіцієнт асиметрії циклу змінюється від додатного значення у верхній частині колони до від’ємного біля штока штангового свердловинного насоса і залежить в основному від його діаметра.