- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
5.5.5 Невставні (трубні) насоси
Основна принципова відмінність невставних (трубних) насосів полягає в тому, що циліндр насоса є невід'ємною частиною компоновки колони НКТ, на якій він опускається в свердловину. З’ємний всмоктувальний клапан разом із плунжером монтуються на колоні насосних штанг, опускаються на ній в колону НКТ і встановлюються в циліндр насоса.
Розроблені з’ємні і стаціонарні конструкції всмоктувальних клапанів, які встановлюються в нижній частині циліндра. Всмоктувальні клапани опускаються у свердловину разом з циліндром насоса на НКТ, їх заміна пов’язана з підйомом НКТ.
Для посадки і підняття з’ємних всмоктувальних клапанів в насосах передбачено захоплювальні пристрої різного конструктивного виконання, які монтуються на нижньому кінці плунжера. Пристрої виготовляються у вигляді захоплювального штока або автозчеплювача.
Утримання і герметизація всмоктувальних клапанів забезпечується механічним або манжетним замками (кріпленнями). При механічному кріпленні всмоктувальний клапан знаходиться в конічній розточці, утримується пружинними елементами і герметизується ущільнювальним кільцем. Принцип дії механічних замків всмоктувальних клапанів співпадає з принципом дії механічних замкових опор вставних насосів. У випадку застосування манжетного кріплення, яке монтується в якірному башмаці всмоктувального клапана, для заміни клапана разом із замком зовнішній діаметр манжет повинен бути меншим від номінального діаметра плунжера..
При підніманні всмоктувального клапана захоплюючим пристроєм, рідина із НКТ витікає в свердловину через посадочний отвір замка в нижній частині циліндра. Спорожнення колони НКТ при застосуванні стаціонарних всмоктувальних клапанів вимагає додаткового встановлення у верхній частині насоса зливного клапана.
Невставним насосам, в яких плунжер опускається в свердловину в комплекті з циліндром на колоні НКТ, притаманно ряд суттєвих переваг. Досягти їх стало можливим після впровадження у виробництво пристроїв для з’єднання плунжера з колоною насосних штанг після спуску насоса у свердловину. Переваги такого виконання: по-перше, оброблена з високою точністю поверхня плунжера; по-друге, є можливість застосування насосів з номінальним діаметром, більшим від номінального діаметра НКТ. В свою чергу збільшення діаметральних розмірів насоса дає можливість збільшити розміри поверхонь швидкозношувальних деталей і тим самим зменшити інтенсивність їх спрацювання. Поряд з цим такі насоси можуть відкачувати більші об’єми рідини при менших глибинах їх відбору. Глибини відбору обмежуються величиною максимальних навантажень на колону НКТ. Таким чином, в порівнянні з вставними насосами невставні насоси забезпечують більші об’єми видобутку, підвищують надійність і збільшують міжремонтний термін роботи швидкозношувальних деталей.
Недоліком застосування таких насосів є те, що для заміни насоса необхідно піднімати всю колону НКТ.
Основні принципові схеми насосів невставного типу наведені на рис. 3.7 – 3.10.
Насос НН1С (рис. 5.26) застосовується для експлуатації неглибоких (до 1200 м), малодебітних свердловин.
Рисунок 5.26 - Схема насоса типу НН1С
Для вилучення всмоктувального клапана з конічного гнізда циліндра в конструкції передбачено захоплювальний шток. При необхідності заміни клапана плунжер з колоною насосних штанг піднімається вверх, захоплювальний шток, опираючись на нижній кінець плунжера, зриває з гнізда всмоктувальний клапан і підвішена на штангах система піднімається на поверхню. Недоліком даної конструкції є наявність шкідливого простору, необхідного для розміщення захоплювального штока у плунжері.
Друга різновидність невставних насосів - це насос НН2 (рис. 5.27), який відрізняється від НН1 наявністю вузла, що складається з нагнітального клапана і автозачеплювача байонетного типу - пристрою для підняття всмоктувального клапана, розміщених у нижній частині плунжера. Для заміни всмоктувального клапана плунжер опускається вниз, провертається колоною штанг до положення, коли палець на штоку всмоктувального клапана увійде в пази автозчеплювача. Після з’єднання плунжер разом з всмоктувальним клапаном піднімається із свердловини. Процес посадки клапана виконується в зворотній послідовності.
Рисунок 5.27 - Насос типу НН2С
Переваги даної конструкції - невеликий шкідливий (мертвий) простір в циліндрі, що покращує ефективність і економічність роботи насоса. Але застосування автозчеплювача часто затрудняє проведення ремонтних робіт, пов’язаних із заміною всмоктувального клапана.
Насоси типу НН2Т мають пустотілий шток, який з’єднується з плунжером і пустотілими (трубними) штангами або НКТ малого діаметра. Рідина, що піднімається по звужених каналах, має відносно більшу швидкість переміщення, що запобігає інтенсивному відкладенню механічних домішок в насосі.
Насоси ННА (рис. 5.28) опускають у свердловину на НКТ, які мають внутрішній діаметр менший від діаметра плунжера. Це дає можливість експлуатувати свердловини з меншим діаметром експлуатаційної колони, збільшити подачу насоса та зменшити металоємкість колони НКТ. Так в свердловини з 146 мм експлуатаційною колоною можна на НКТ діаметром 89 мм опустити насос ННА-93, а в свердловини з 114 мм експлуатаційною колоною на НКТ діаметром 73 мм - насос ННА-68.
Рисунок 5.28 – Насос типу ННАБ
Насос ННА, крім традиційних вузлів циліндра, плунжера, клапанів штока має автозчеплення, що складається з захоплювального пристрою, який кріпиться до верхнього кінця плунжера і зчеплювального пристрою на нижньому кінці штока та зливного клапана (золотник з ущільнювальними кільцями) у верхній частині циліндра.
При досягненні колони насосних штанг зі штоком у нижній частині заданої глибини проходить з’єднання штока з плунжером насоса за допомогою автозчеплювача.. Золотник перекриває отвори зливного клапана і витікання рідини припиняється. При підніманні колони штанг зі штоком, золотник переміщається вверх, зливний клапан відкривається і рідина з колони НКТ витікає в затрубний простір.
Насоси типу ННБД1 (рис. 5.29) – насоси невставні з диференціальним товстостінним циліндром для відкачування високов’язкої рідини.
Рисунок 5.29 - Насос типу ННБ1Д
Штангові свердловинні насоси позначаються таким чином:
ХХХ – ХХХХХХХ – ХХ – ХХ – ХХ – Х – Х,
де ХХХ – умовний діаметр НКТ, мм: 48; 60; 73; 89; 102; 114.
ХХХХХХХ – тип виконання насоса: Н – насос; В – вставний; Н – невставний; 1 – верхнє розташування замкової опори (якоря); 2 – нижнє розташування замкової опори (якоря); Ц – рухомий циліндр; С – втулковий циліндр; Б – товстостінний циліндр; Т – тонкостінний циліндр; Д1 - диференціальний насос для видобування високов’язкої рідини з в’язкістю більше 0,025 Па∙с; Д2 – диференціальний насос для видобування сильно газованої рідини при вільному газо вмісту на прийомі насоса до 25 %; м – манжетне ущільнення пари плунжер-циліндр; М – механічна опора (замок) насоса; Г – гідравлічна опора (замок) насоса.
ХХ – умовний діаметр циліндра (для диференціальних насосів діаметри циліндрів через знак дробу), мм: 27; 32; 38; 44; 50; 57; 63; 70; 95.
ХХ – довжина ходу плунжера в мм, зменшена в 100 раз: 9; 12; 15; 18; 21; 25; 30; 40; 45; 50; 55; 60.
ХХ – довжина плунжера в мм, зменшена в 100 раз: 5; 12; 18.
Х – група посадки насоса – зазор між плунжером і циліндром в мм:
1 – від 0 до 0,063;
2 – від 0,025 до 0,078;
3 – від 0,05 до 0,113;
4 – від 0,0075 до 0,138;
5 – від 0,100 до 0,163, (при використанні манжетного ущільнення група посадки позначається прочерком).
ХХ – виконання насоса по стійкості до перекачувальної рідини: И – зносостійкі насоси, які містять механічних домішок більше 1,3 г/л; К – корозійностійкі насоси, які містять Н2S більше 50 мг/л. Без позначень насоси нормального виконання.
