
- •Класифікація обладнання, машин та споруд для експлуатації нафтових і газових родовищ
- •V група. Обладнання для експлуатації морських нафтогазових і газових промислів:
- •Vі група. Обладнання для збору і підготовки нафти і газу до транспортування:
- •Vііі група. Обладнання ремонтно-механічної служби для підтримування в працездатному стані всього парку машин, спеціального обладнання, споруд.
- •1 Обладнання експлуатаційної свердловини
- •1.1 Обсадні труби
- •1.2 Колонна головка (обв’язка)
- •1.3 Розрахунок колонної головки
- •1.4 Випробування колонних головок
- •1.5 Свердловинні ущільнювачі (пакери)
- •1.5.1 Призначення. Параметри. Типи. Конструктивні особливості
- •1.5.2 Конструкції ущільнювального елементу
- •Контрольні запитання
- •2 Обладнання для підйому продукції із свердловин. Обладнання для експлуатації свердловин фонтанним способом
- •2.1 Насосно-компресорні труби
- •2.2 Фонтанна арматура
- •2.2.1 Призначення. Умови експлуатації. Типові схеми. Параметри. Умовні позначення. Область раціонального застосування
- •2.2.2 Вибір типорозміру фонтанних арматур та їх виконання для нафтових і газових свердловин
- •2.2.3 Фонтанне обладнання закордонного виробництва
- •2.2.4 Запірні пристрої фонтанної арматури
- •Кульової (в) засувок
- •2.2.5 Регулюючі пристрої фонтанної арматури
- •2.2.6 Маніфольди фонтанної арматури
- •2.3 Фланцеві з’єднання фонтанних арматур
- •2.3.1 Типи фланцевих з’єднань
- •2.3.2 Визначення зусиль, що діють на фланцеве з’єднання
- •2.3.3 Перевірочний розрахунок деталей фланцевого з’єднання на статичну міцність
- •2.3.4 Перевірка шпильки на міцність
- •2.3.5 Розрахунок циліндричної частини елементів фонтанної арматури
- •2.3.6 Випробування фонтанних арматур
- •Контрольні запитання
- •3 Обладнання для газліфтної експлуатації свердловин
- •3.1 Призначення, склад та комплектність установок для експлуатації свердловин безкомпресорним та компресорним газліфтом
- •3.2 Різновиди газліфтних установок за функціональним призначенням
- •3.3 Свердловинне обладнання газліфтних установок. Технічні параметри та конструктивні особливості свердловинних камер, газліфтних клапанів
- •Контрольні запитання
- •4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
- •4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
- •4.1.1 Особливості конструкцій насосів типу евн
- •4. 1.2 Осьові опори та радіальні підшипники вала насоса
- •4.1.3 Вибір евн для нафтових свердловин
- •4.1.4 Вплив газу на роботу насосної установки
- •4.1.5 Методи боротьби зі шкідливим впливом газу на роботу насосної установки
- •4.1.6 Конструкції і принцип дії газосепараторів і диспергаторів
- •Умови експлуатації
- •4.1.7 Газосепаратори фірми Сentrilift
- •4.1.8 Газосепаратори і диспергатори фірми reda
- •4.1.9 Деякі розрахунки основних деталей
- •4.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •4.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •4.4 Струменеві насосні установки
- •4.5 Вібраційні насосні установки
- •4.6 Установки гідропоршневих насосів
- •4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •5 Штангові свердловинні насосні установки
- •5.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •Контрольні запитання
- •5.2 Приводи шсн
- •5.2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •5.2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •5.2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •5.2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •5.2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •5.2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •Контрольні запитання
- •5.3 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата – качалки)
- •5.4 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •5.4.1 Пружні деформації штанг і труб
- •5.4.2 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •5.4.3 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •5.4.5 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •5.4.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •5.4.5 Визначення споживаної потужності установки
- •5.4.6 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •5.5 Штангові свердловинні насоси
- •5.5.1 Класифікація і основні типи шсн
- •5.5.2 Вставні насоси
- •Виконання нв1с
- •5.5.3 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •5.5.4 Замкові опори
- •5.5.5 Невставні (трубні) насоси
- •5.5.6 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •5.5.7 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •5.5.8 Розрахунок параметрів шсн
- •5.5.8 Нагнітальний клапан
- •5.5.10 Всмоктувальний клапан
- •5.5.11 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •5.6 Насосні штанги
- •5.6.1 Умови експлуатації штанг
- •5.6.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •5.6.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •5.6.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •5.6.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •5.6.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •5.6.7 Вдосконалення технологій виробництва сталевих штанг
- •5.6.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •5.6.9 Методи підвищення експлуатаційних показників штанг
- •5.6.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •5.6.11 Безперервно-намотувані штанги
- •5.6.12 Склопластикові штанги
- •5.7 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.7.1 Центратори та протектори
- •5.7.2 Амортизатори
- •5.7.3 Газосепаратори
- •5.8 Діагностування роботи шсну
- •5.9 Вибір обладнання шсну
- •6 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •6.1 Склад обладнання
- •6.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •6.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •6.4 Вибір обладнання гвинтових штангових насосних установок
- •7 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •7.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •7.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •7.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •7.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •7.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •7.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •7.4.1 Штропи
- •7.4.2 Спайдери
- •7.4.3 Клини
- •7.4.4 Ключі
- •7.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •7.4.6 Ключ штанговий
- •7.5 Інші види обладнання
- •7.5.1 Ротори
- •7.5.2 Вертлюги
- •7.5.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •7.5.4 Талева система
- •7.6 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •7.6.1 Загальна характеристика та класифікація
- •7.6.2 Особливості конструкцій агрегатів
- •7.7 Розрахунок підйомника
- •7.7.1 Визначення навантаження на гак
- •7.7.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •7.7.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •7.7.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •7.7.5 Вплив довжини свічки на темп
- •7.8 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •7.8.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
- •8 Обладнання для збору та підготовки нафти, газу і води
- •8.1 Системи збору та підготовки нафти, газу і води на промислах
- •8.2 Загальна схема системи збору продукції свердловини
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел
Контрольні запитання
1 В чому полягає суть газліфтного способу експлуатації свердловин?
2 Назвіть переваги газліфтного способу експлуатації свердловин серед інших механізованих способів.
3 В чому полягає подібність та відмінність компресорно- го, безкомпресорного і внутрішньо свердловинного газліфтів?
4 Зарисуйте схему газліфтної свердловини.
5 Поясніть принцип роботи газліфтного підйомника.
6 Яке призначення, склад обладнання та принцип роботи газліфтних установок типу Л, ЛН, ЛНТ?
7 Яке свердловинне обладнання використовується при газліфтному способі експлуатації, його призначення, параметри?
8оЧим визначається необхідність встановлення газліфтних клапанів?
9 Які особливості конструкцій і принцип роботи газліфтних клапанів?
10 Як здійснюється регулювання газліфтних клапанів?
11 Яке обладнання використовується для монтажу і демонтажу газліфтних клапанів без піднімання колони НКТ?
4 Установки безштангових насосів для видобутку нафти
Для видобутку нафти використовуються штангові і без- штангові насоси. Штангові насоси мають наземний привод, свердловинний насос і довгий зв’язок між ними, який представляє собою колону, складену із насосних штанг.
Безштангові насоси мають свердловинний насос і свердловинний привод насоса, безпосередньо з’єднані між собою.
До класу безштангових насосних установок (найбільш поширених) відносяться установки заглибних відцентрових, гвинтових, діафрагмових насосів з електроприводом, установки свердловинних поршневих насосів з гідроприводом, струменеві, вібраційні та ін. Найбільш поширеними серед них є установки заглибних електровідцентрових насосів (УЕВН).
4.1 Обладнання установки заглибного електровідцентрового насоса. Умови застосування. Склад та призначення обладнання
Установки ЕВН використовують для експлуатації глибоких свердловин з низькими рівнями рідини і високими коефіцієнтами продуктивності. Вони застосовуються там, де експлуатація свердловин за допомогою установки штангових свердловинних насосів порушується частими обривами штанг при обмеженій подачі насосів, а газліфтна експлуатація неефективна із-за дуже малих занурювань підйомника при великих питомих витратах робочого агента. Ці установки доцільно використовувати в свердловинах, де необхідно здійснювати високі і форсовані відбори рідини в тому числі і похило-скерованих.
Не рекомендується застосовувати у свердловинах:
1) в продукції яких міститься значна кількість піску, що призводить до швидкого зношення робочих деталей насоса (до 1 % по масі для насосів зносостійкого виконання);
2) з високою кількістю газу, яка знижує подачу насоса. Вміст вільного газу на вході першої ступені насоса звичайного виконання не повинен перевищувати 25 % від всього об’єму відкачуваної рідини.
Установки відцентрових насосів мають ряд переваг, які дозволили їм зайняти провідне місце в механізованому видобутку нафти:
- можливість відборів із свердловин великих об’ємів рідини - до 1000-1500 м3/добу. Ця можливість забезпечується створенням потужності (до 500 кВт) заглибних електродвигунів і високоефективного насосного обладнання, яке володіє високим ККД. За видобувними можливостями поступаються тільки газліфтному способу експлуатації, але переважають по економічності;
- обладнання УЕВН, особливо наземне, має порівняно малу масу (до 2500 кг) і габарити, що дозволяє успішно його використовувати при обмежених площадках кущів свердловин морських та затоплених родовищ;
- простота монтажу, висока надійність порівняно невисока вартість обладнання та обслуговування, відносно високий ККД забезпечує достатньо високі техніко-економічні показники експлуатації свердловин.
Поряд з цим їм притаманні недоліки:
- підвищена чутливість до вільного газу і вмісту механічних домішок в рідині;
- низький ККД і відносно висока вартість обладнання при малих (до 40 м3/добу) подачах;
- використання УЕВН суттєво ускладнює роботи з виконання глибинних досліджень (замір пластового і вибійного тисків і температури, відбір глибинних проб продукції свердловини).
Склад вузлів установки ЕВН та їх розташування наведені на рисунку 4.1.
Заглибний електровідцентровий насос відноситься до класу динамічних лопатевих насосів. Це багатоступінчастий насос, містить від 80 до 500 і більше ступеней. Рідина поступає в насос через сітку, розташовану у нижній його частині. Сітка забезпечує фільтрацію пластової рідини. Насос подає рідину із свердловини в колону НКТ. Заглибний електровідцентровий насос приводиться в дію заглибним електродвигуном.
Заглибний електродвигун маслозаповнений, герметичний. Для попередження попадання в нього пластової води передбачений вузол гідрозахисту, який складається із протектора і компенсатора або самого протектора. Вал двигуна за допомогою шліцевої муфти з’єднаний із валом протектора і через нього з валом насоса. Частота обертання вала електродвигуна 2800 – 2950 хв-1.
Електроенергія з поверхні до двигуна подається за допомогою кабеля. Поруч з колоною НКТ монтується круглий кабель, а біля насоса і протектора – плоский. Використання плоского кабелю дозволяє дещо збільшити діаметр насоса і двигуна. Можливий варіант використання плоского кабеля по всій довжині колони НКТ.
Трансформатор призначений для підвищення напруги, яку отримують від промислової мережі (380 В). На двигуні напруга досягає (400 – 2000 В і вище). Трансформатор також компенсує втрати напруги по довжині кабеля.
1 - експлуатаційна колона; 2 - компенсатор; 3 - електродвигун;
4 - протектор; 5 - відцентровий насос; 6 - зворотний клапан;
7 - зливний клапан; 8 - колона насосно-компресорних труб; 9 - пояс кріплення кабеля; 10 - колонна обв’язка; 11 - станція керування і трансформатор; 12 - барабан; 13 - кабель; 14,17 - манометр; 15,16,18,20,22 - запірні пристрої; 19 - регулювальний пристрій;
21 - зворотний клапан
Рисунок 4.1 – Схема установки електровідцентрового насоса
Станція керування дозволяє включати і відключати установку в ручному або автоматичному режимах, відключати її при аварійному режимі роботи (недовантаженні або перевантаженні). Сучасні станції керування дозволяють задавати і підтримувати необхідні режими роботи системи „пласт – свердловина – насосна установка” і проводити діагностику працездатності УЕВН.
Колона НКТ в нижній частині обладнана зворотним і зливним клапанами.
Зворотний клапан дозволяє при зупинці насоса зберегти в колоні НКТ рідину. Запуск в такому випадку проходить при заповненій колоні тобто при великому напорі. При великих
напорах насос потребує меншої приводної потужності у порівнянні із меншим напором і великою подачею.
Зливний клапан дозволяє звільнити колону НКТ від рідини перед підйомом насосного агрегату із свердловини. Зливний клапан розміщений в спеціальній муфті, яка вставляється в колону НКТ.
Установки ЕВН розроблені для свердловин із обсадними експлуатаційними колонами 127, 140, 146 і 168 мм.
ЕВН виготовляються різних типорозмірів як модульного, так і звичайного (немодульного) виконання (в позначенні модульного добавляється буква М). ЕВН як звичайного, так і модульного використовується для відбору із свердловини рідини із вмістом води до 99 %, механічних домішок не більше 0,1 г/л, сірководню – не більше 0,01 г/л. Конструкція заглибних відцентрових насосів може бути крім цього зносостійкою, а також підвищеної корозійної стійкості (в позначенні таких насосів добавляються відповідно букви И або К). Зносостійке виконання дозволяє відкачувати рідину з вмістом механічних домішок від 0,1 до 0,5 г/л. Відцентровий насос корозійностійкого виконання призначений для роботи при вмісті у відкачуваній рідині сірководню від 0,01 до
1,25 г/л.
ЕВН у модульному виконанні складається із вхідного модуля, модуль-секції (від 2 до 4), модуля-головки. При наявності вільного газу від 25 % до 55 % для установок передбачено модуль-газосепаратор. Переваги: можливість більш точного підбору обладнання до технологічних режимів свердловини, підвищені параметри надійності, розширені області застосування по газовмісту). З’єднання складальних одиниць насосного агрегату фланцеве (на болтах і шпильках), валів – за допомогою шліцевих муфт. Кількість ступеней досягає 500.
Кожна установка має свій шифр (позначення): УЕВНМ5А - 160 - 1250,
У - установка;
Е - електровідцентрового;
Н - насоса;
М - модульне виконання;
5А - розмірна група насоса (цифра і буква після УЕВН означає найменший допустимий внутрішній діаметр обсадної колони, в яку він може бути спущений. Цифра „4” відповідає діаметру 112 мм, цифра „5” відповідає 122 мм, „5А” – 130 мм; „6” – 144 мм та „6А” – 148 мм.
160 - подача, м3/добу;
1250 - приблизний напір, м.
Подачі модульних ЕВН: 50, 80, 125, 160, 200, 250, 400, 500, 800, 1000 м3/добу.
Довжина зборки насоса, газосепаратора та двигуна з гідрозахистом може досягати 25 м і більше. Все це викликало необхідність прийняти частоту обертання вала найбільшою при умові роботи без перетворювачів. Частота обертання при частоті струму 50 Гц синхронна – 3000 хв-1, а з врахуванням ковзання – 2800-2950 хв-1. Для збільшення подачі і напору робочої ступені відцентрового насоса за рахунок збільшення частоти обертання ротора насоса використовуються спеціальні виконання заглибних двигунів (наприклад, - вентильні) або перетворювачі частоти струму.
Гідрозахист. Призначений для попередження попадання пластової рідини в середину електродвигуна, компенсації зміни об’єму масла в середині від температури двигуна і передачі крутного моменту від вала електродвигуна до вала насоса. Найбільш поширений гідрозахист типу Г. Гідрозахист складається із двох складальних одиниць: протектора, який встановлюється між насосом і двигуном, і компенсатора, який розміщений в нижній частині двигуна. У шифрі гідрозахисту, наприклад, 1Г51 прийняті наступні позначення: 1 – модифікація, Г – тип захисту, 5 – умовний розмір обсадної колони, 1 – номер розробки.
Крім гідрозахисту типу Г, знаходять широке застосуваннягідрозахист типу П. Розроблено два варіанти конструкцій гідрозахистів:
- відкритого типу – П92, ПК92; П114, ПК114;
- закритого типу (з діафрагмою) – П92Д, ПК92Д;
К – корозійностійке виконання.
У гідрозахисті відкритого типу використовують спеціальну бар’єрну рідину густиною до 2 г/м3 та властивостями, які виключають її перемішування з пластовою рідиною і маслом.