- •1. Туристична діяльність: місце та значення в Україні, основні поняття та визначення
- •Поняття «туристична діяльність».
- •2. Місце та значення туристичної діяльності в економіці України.
- •3. Основні поняття та визначення.
- •2. Історичні етапи розвитку туристичної діяльності в Україні
- •1. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в х-хv століттях.
- •2. Період подорожей та великих географічних відкриттів в іі пол. Хv ст. – хvі ст.
- •2.1. Подорожі іноземців українськими землями.
- •2.2. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі.
- •3. Розвиток подорожей в епоху Просвітництва (XVII – XVIII ст.)
- •4. Подорожі та туризм на українських землях у складі Російській імперії у XVIII – на поч.XX ст.
- •5. Розвиток туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії та Польщі (іі пол. XIX ст. - 1939 р.)
- •6. Туризм в радянській Україні до початку Другої світової війни.
- •7. Основні напрями розвитку туризму в урср в повоєнний період.
- •8. Туризм в Україні на рубежі хх-ххі століть.
2. Історичні етапи розвитку туристичної діяльності в Україні
1. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в х-хv століттях.
Прототипом туризму в українських землях було мандрівництво. Про Північне і Східне Причорномор‘я згадували давньоримські і давньогрецькі вчені Геродот, Страбон, Гіппократ, Птолемей, Пліній Старший, Публій Корнелій Таціт.
У ІХ-Х ст. Русь, внаслідок свого географічного положення, була центром перетину торгових шляхів із Сходу на Захід та з Півдня на Північ, через її територію пролягали «Волзький великий торговий шлях», «Шлях з варяг в греки». На Русі було прийнято надавати гостям шану, показувати все найкраще, добре годувати, підносити дари. Українськими землями подорожували як іноземці, так і вітчизняні шанувальники старовини, діячі культури та ін.
Серед перших європейських мандрівників Україною були: Бруно з Німеччини, що побував у Володимира Великого, Тітмар єпископ Мерзебурзький (X-XI ст.) та папський легат (1246 р.), які згадували великий і гостинний Київ. Французький посол до Золотої Орди у 1252 р. описав Крим, Перекоп і Донщину.
Інформацію про слов'ян і Русь, згадки про Київ містять твори арабських письменників VIII-X ст. Ібн-Хордадбега, Ахмеда Ібн-Фадлана, Аль-Масуді.
У XV-XVI ст. про Україну дедалі частіше починають писати італійські, французькі мандрівники. Подорожі в епоху середньовіччя носили характер прочанства. Відомими стали «Хождение игумена Даниила в Святые места» (він побував у Царгороді, в Палестині, на Криті, Родосі, Кіпрі) і «Хождение за три моря» Афанасія Нікітіна.
В 1598 р. Києво-Печерський монастир отримав статус Лаври, яка стала в подальшому одним із важливих центрів прочанства вже не лише України, але й усього православного світу.
2. Період подорожей та великих географічних відкриттів в іі пол. Хv ст. – хvі ст.
2.1. Подорожі іноземців українськими землями.
До нашого часу дійшли записи іноземців, які мандрували українськими землями з державними чи дослідницькими цілями. На поч. XVI ст. відомий дипломат С.Герберштейн видав «Записки», в яких писав про Дніпро, Дністер і Дон, згадував Стародуб, Новгород-Сіверський, Чернігів, Путивль, Київ, Канів, Черкаси, подав деякі відомості про чорноморські степи, Крим і Кубань.
Дуже цікавим є щоденник подорожі Михалона Литвина, литовського дипломата в Кримському ханстві, який у 1550 р. подорожував Україною й зібрав цінні відомості про Київ, ґрунти й природні багатства Київщини та всього Придніпров'я.
Посол німецького імператора до козаків Еріх Лясота залишив 1594 р. цікаві спогади про Запорозьку Січ, Львів, Почаїв, Прилуки, Кам'янець-Подільський, Київ, Переяслав.
Як "прекрасну країну, що повна мешканців і замків, як гранатне яблуко зерен" описує Україну Павло Алеппський, який подорожував Україною в 1654 і 1656 pp. разом зі своїм батьком, антіохійським патріархом.
В "Описі України" французького військового інженера Гійома Боплана (XVII ст.) Київ визнано "одним із найдавніших міст Європи", колоритно описано побут і звичаї українців, описано природно-географічні умови Середнього Подніпров'я і Криму.
Київ був зручним та відомим політичним і торговельним центром: через Київ проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що прямували до Московської держави. Для українських купців створювалися спеціальні гостині двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми. На Запорозькій Січі діяв готель "Грецький дім". У Києві – центрі паломництва – будували готелі для прочан.
