Ботаніка- наука про рослини. Мікробіологія- наука про бактерії(дрібні мікроорганізми). Гістологія- наука про тканини. Альгологія- наука про водорості. Бріологія- наука про мохи. Морфологія-наука про зовнішню будову. Анатомія- наука про внутрішню будову Ембріологія- наука про зародковий розвиток організму. Цитологія- наука про клітину. Генетика- наука про спадковість і мінливість. Систематика- наука,що визначає при належність організмів до тої чи іншої систематичної одиниці (про впорядкованість живих організмів) Екологія- наука про взаємозв'язки між живою і неживою природою. Протозоологія- наука,що вивчає найпростіших(однокліт тварин). Гельмінтологія- наука про паразитичні черви. Арахнологія- наука про павуків. Етномологія- наука про комахи. Іхтіологія- наука про риби. Орнітологія- наука про птах Біоніка- наук ,що займається створенням нових механізмів,на основі будови і функцій тварин. Теріологія-наука про ссавців. Фізіологія- наука про процеси життєдіяльності. Гігієна- наука про правила збереження та зміцнення здоров'я. Валеологія- наука про здоровий спосіб життя(Брехман). Медицина- вивчає хвороби,причини їх появи та шляхи ліквідації. Ліхенологія- наука про лишайники. Мікологія- наука про гриби. Біохімія- наука ,що вивчає речовини які входять до складу живого Палентологія- про вимерлі рештки. Геоботаніка- про рослинні угруповання. Біотехнологія-промислові методи створення речовин,використовуючи біологічні об’єкти та процеси. Антропологія- досліджує походження й еволюцію людини. Геронтологія- наука про старіння. Психологія- про закономірності психічних процесів та індивідуальні властивості людини. Ендокринологія- про залози внутрішньоі секреціі. Расознавство- наука про дослідження рас,їх виникнення й ознак. Деонтологія- наука про юридичні,професійні й моральні обов'язки і правила поведінки мед. працівника Хронобіологія-вивчає біоритми

• Ц.Рослини

• В.Покритонасінні

• Кл.Дводольні

• Пор.Березові

• Родина Березові

• Рід Береза

• Вид Береза пухнаста

• Ц.Тварини

• Тип Членистоногі

• Клас Комахи

• Ряд Перетинчастокрилі

• Родина Бджолині

• Рід Бджоли

• Вид Бджола карпатська

• Ц.Тварини

• Т.Хордові

• Кл.Птахи

• Ряд Горобині

• Родина Шпакові

• Рід Шпак

• Вид Шпак звичайний

Біологія як наука

Термін "біологія" – (біо-життя,логос-наука.) Ж.Б.Ламарк 1802 та Тревіранус. Основні таксони: Царство -таксон Рослини

Таксон- систематична одиниця Тип; Відділ(росл.) Покритонасінні; Клас Дводольні Ряд (Порядок-росл Розоцвіті Родина Розові

Рід Шипшина Вид Шипшина колюча Вид- найменша одиниця класифікації Класифікація живого Неклітинні організми Клітинні організми (немає ядра) (є ядро) Віруси Прокаріоти Еукаріоти Дробянки Гриби Рослини Твари (бактерії і синьо-зелені водорості) Одноклітині одноклітинні колоніальні колоніальні багатоклітинні багатоклітинні (є тканини і органи)

Класифікація оганізмів за способом живлення

Автотрофи Гетеротрофи

( Організми самі утворюють органічні (Організми використовують речовини для свого живлення ) готові органічні речовини) Фотосистез Хемосинтетики Сапротрофи Паразити (органічні сполуки (вик. Енергію хім..реакцій) (живл-ся мертвиною) (живуть в тілах живих

на світлі) організмів і живляться

їхніми соками)

нітробактерії,залізобактерії,сіркобактерії)

Способи розмноження організмів

Розмноження-це здатність організмів відтворювати собі подібних , що забезпечує безперервність життя.

Види: 1.Статеве розмноження-відбувається щляхом злиття 2-х клітин (гамет-яйцеклітин та сперматозоїда)з утворенням зиготи

. Конюгація- зближення особин з подальшим обміном спадкової інформації

Капуляція(злиття гамет):

Ізогамія-злиття однакових гамет( хламідомонада, улотрикс)

Анізогамія-зливаються різні за розмірами гамети, обидві нерухомі або рухомі(вищі рослини; яйцеклітина і спермій)

Овогамія-злиття різних спеціалізованих гамет(яйцеклітина і сперматозоїд)

2.Нестатеве розмноження-розмноження однією клітиною :

а)поділом соматичної клітини(клітини багатоклітинних організмів ,прокаріоти) –поділ на двоє,

б)утворення спеціальних клітин спор і зооспор(водорості,мохи,хвощі,папороті,гриби),

в)множин.поділ (багатощет. черви)

,г)брунькування( дріжджі, )

3.Вегетативне розмноження-розмноження частинами організму.

1)Кореневі паростки(бузок,вишня,малина) 2)відсадки або відводки(аґрус) 3)вуси(виноград) 4)вусики(суниці) 5)цибулини(тюльпани) 6)кореневищем(папороть) або коренем(кульбаба) 7)листочки(фіалка) 8)фрагментація(лишайники,деякі черви) 9)грибницею(гриби) 10)таллом(водорості) 11)брунування(гідра)

12)корене бульби(жоржина,батат)

13)бульби(картопля, топінамбур)

14)живцювання(живець-частина пагона з живими бруньками)

Штучне вегетативне розмноження а)Копуліровка-на прищепі і над щепі роблять одинакові зрізи навскіс.Прищепу (це живець)щільно прикладають .до прищепи і обв’язують

Б) Окуліровка-бруньку з частиною деревини дають до кишеньки у підщепу і обвязують

В ластивості живого 1.Обмін речовин. 2.Розмноження. 3.Ріст і розвиток. 4.Подразливість. 5.Саморегуляція,яка забезпечує сталість вн. середовища IV.Партеногенез.-розвиток особини з незаплідненої яйцеклітини(бджоли, попелиці, дафнії,кульбаба) V.Поліембріонія-розвиток кількох зародків з однієї зиготи( броненосці, їздці) Еукаріоти Царство Рослини Спорові Насінні нижчі вищі Голонасінні Покритонасінні В:Зелені водорості В:Мохи Клас:Хвойні Клас одно- К.Дводольні В:Бурі водорості В:Хвощі Клас:Гінкгові Родини Родини В:Діатомові водорості В: Плауни Клас Гнетові Злакові Хрестоцві В:Червоні водорості В:Папороть Клас Саговники Лілійні Бобові Айстрові Березові

Розові

Пасльонові Хвощ Польовий: Плаун Булавоподібний Надцарство:Еукаріоти Еукаріоти Царство:Рослини Рослини Н/В:Вищі спорові Вищі спорові Відділ:Хвощеподібні Плауноподібні Рід:Хвощ Плауни Вид:Хвощ Польовий Плаун Булавоподібний Відділів 10:Зелені,Бурі,Діатомові,Червоні , мохи,Хвощі,Плауни,Папороті, Голонасінні, Покритонасінніі.

	Капуста Городня	Цибуля посівна
Надцарство	Еукаріоти	Еукаріоти
Царство	Рослини	Рослини
Відділ	Покритонасінні	Покритонасінні
Клас	Дводольні	Однодольні
Родина	Хрестоцвіті	Лінійні або Цибулеві
Рід	Капустяні	Цибуля
Вид	Капуста Городня	Цибуля посівна

Ф лора- сукупність видів рослин.

Життєві форми рослин: а)Однорічні-живуть і розвиваються протягом 1 року. б)дворічні-в 1й рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують поживні речовини у підземних або надземних частинах.На наступний рік цвітуть. в)багаторічні-живуть 3 роки:

Дерева-чітко виражений головний стовбур(дуб, клен)

Кущі-є кілька стовбурів, що починаються з поверхні грунту( смородина, калина, бузок)

Трави-головне стебло не виражене, надземна частина щорічно відмирає( конюшина, звіробій, тимофіївка)

Збільшувальні прилади а) лупа( збільшує у 2-30 раз) б)мікроскоп світлові електронні (до 300 раз) (сотні тисяч раз)

Сотні та тисячі

Вперше мікроскоп відкрив Р.Гук розглядаючи зріз корка ( досліджено мертву клітину).-1665р

У 1680 р. Левенгук дослідив будову живої клітини(сперматозоїд, еритроцити)

Будова мікроскопа _Окуляр( збільшувальні лінзи, н.у 15 раз)

-Обєктив(збільшувальні лінзи н. у 20 раз)

(наш мікроскоп збільшує у 300 раз)

-Тубус-трубка, що з’єднує окуляр з об’єктивом

-Регулюючі гвинти-для підняття чи опускання тубуса

-Предметний столик-на нього кладуть досліджувальний об’єкт

-Дзеркальце-вловлює і направляє світлові промені в отвір предметного столика

-Конденсор-регулює чіткість зображенн-Штатив з ручкою- з’єднує усі частини мікроскопа

-Основа

Рослинна клітина

Клітина-найменша структурно-функціональна одиниця живого(Р.Гук)

Основні компоненти: 1)клітинна оболонка (кл. стінка(у рослин целюлозна) і плазм.мембрана)

Функц: захисна, відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, транспортна 2)цитоплазма-весь вміст клітини 3)ядро(участь у розмноженні) 4)органели-постійні структури у клітині

(є в рослинах,немає у тварин) пластиди

Хлоропласти хромопласти лейкопласти (містять пігмент (Червоні,жовті (прозорі,білі) хлорофіл(зелені) оранжеві

Ф:фотосинтез ф:забарвлення ф:запас поживних речовин

Плодів,квітів

В сі види пластид утворюються з про пластид.

лейкопласти хлоропласти хромопласти б)мітохондрії(джерело енергії) в)комплекс Гольджі – великі порожнини з краплинками(комора) -зберігання речовин,що синтезуються(утворюються) г) Ендоплазматична стінка.(ЕПС). шорстка гладенька (гранулярна)- (агранулярна)-немає рибосом має на собі рибосом д)рибосоми(синтез білків) е)клітинний центр(у вигляді променів) функції:бере участь у поділі клітин. є)Вакуоля-заповнена кліт соком,вона у рослин є велика,займає майже весь вміст кліт,відсуває ядро вбік. 5)непостійні утвори-наз вакуолі або включення(краплини жиру,кристали солей,зерна крохмалю)

Тканини

-це група клітин,що мають подібну будову,виконувані функції,та спільне походження. I.Покривна тканина. функції: (захисна,газообмін) а)епідерма або шкірка(живі клітини ,мають продихи;це кубічні клітини , що здебільшого складають один шар)

Покривна тканина кореня назив. Ризодерма, вона вкриває всисну зону кореня.

б)корок(мертві, порожнисті клітини, які просочені лігреїном.

кірка(на зміну корку) захист надійніший ніж корку. II.Твірна тканина. (дає початок іншим тканинам) Склад з дрібних, живих клітин, що весь час діляться.Ці клітини позбавлені зазвичай вакуоль, відсутня міжклітинна речовина первинні вторинні(із первинних) Меристема Раневі(травматичні) Верхівкова Бічна Вставна (на верх по бокам.)

III.Основна тканина або паренхіма, має багато міжклітинників. (Фотосинтез ; запас поживних речовин , дихання) а)Фотосинтезуюча(асиміляційна) – паренхіма або хлоренхіма або хлорофілоносна є хлоропласти. б)запасаюча (у її клітинах є лейкопласти).

Міститься у насінні,серцевині,плодах. в)повітроносна або вентиляційна (аеренхіма) Має великі між клітинними(у водних та болотяних рослин)

)IV. Механічна – волокна,що надають твердість та пружність,їх клітин тверді і часто мертві.

Ця тканина здебільшого розташована під покривною.

а)коленхіма-дрібні живі клітини

б)склеренхіма-мертві, волокнисті здеревянілі клітини

Є ще склереїди-камяні клітини(у кісточці, шкаралупі горіха, груші)

V.Провідна. а)судини або трахеїди б)ситовидні трубки

(живі клітини, позбавлені ядер) (мертві клітини)

Флоема Ксилема (по центру) (по краях)

Часто у рослин судини і волокна утворюють судинно-волокнистий пу чок.

Видільні тканини: внутрішньої секреції(молочні ходи,сік , олія) зовнішньої секреції(залозисті волоски,нектарники)

ЕКСКРЕЦІЯ-продукти обміну у рослин зазвичай накопичуються у певних клітинах,у такий спосіб вони вилучаються з обміну речовин.

Надцарство Прокаріоти Надцарство Прокаріоти поділяється на два царства –Царство Архебактерії(археї) та Царство Еубактерії(справжні бактерії)

Архебактерії:

-Інша хімічна будова клітинної стінки

-у генетичному матеріалі є багато ділянок які повторюються, а в генах наявні некодуючі ділянки.

Археї витіснені еубактеріями, тому вони живуть в екстремальних умовах:солоних і гарячих джерелах, вічній мерзлоті, в глибинах океанів і в товщі земної кори.

Царство Бактерії Бактерії є : а) бактерії б)ціанобактерії(синьо-зелені водорості

в) мікоплазми(втратили клітинну стінку і мають тільки плазматичну мембрану) Форми бактерії:

Бактерії можуть бути одноклітинні або колоніальні.

Гниття-аеробне розщеплення (в присутності О2 та інших N-вмісних сполук під дією гнилісних бактерій). Бродіння-анаеробне(без О2)розщеплення вуглеводів під впливом ферментів.

За способом дихання бактерії є: а)аеробні(потребують О2) Б)анаеробні(для дихання кисень не потрібені) Ознака бактерій-діляться часто(не статевий спосіб розмноження) Бактерії займають усі середовища існування . За несприятливих умов бактерія вкривається товстою оболонкою і утворюється циста.Ще може утворюватись спора, яка є стійка до дії зовнішніх факторів, потрапивши в сприятливі умови спори «проростають»

За способом живлення серед бактерій є: Гетеро -Сапротрофи Авто Трофи -Паразити -Хемосинтетики -Фотосинтетики Бактеріальні хвороби лікуються за допомогою антибіотиків

Хвороби бактеріального походження:

туберкульоз,ангіна,холера,тиф,скарлатина,гангрена. Холера, дизентерія,сальмонельоз, правець, лептоспіроз, чума. Ботулізм.

Відділ Ціанобактерії:

одноклітинні,колоніальні(у них є клітина-гетороциста для вегетативного розмноженн-ня)

Живуть у прісних водах та грунті, деякі у морях. Представники:Мікроцистіс,анабена,носток, осциляторія спіруліна(використовують для виготовлення харчового білка, для одержання лікарських препаратів)

Ціанобактерії в симбіозі з грибами утворюють лишайники.

Ціанобактерії синтезують органічну речовину , здатні фіксувати азот з повітря. Ціанобактерії Процес,що відбувається Гниття Корми для худоби у людському організмі

Значення здійснення фотосинтезу Бродіння Цвітіння води

Види бродіння:молочно-кисле, оцтово-кисле, пектинове-квашення овочів і фруктів, силосування кормів.

Бактерії використовують у біотехнологічних процесах: введення в бактерію гени що кодують вироблення інсуліну. Гормону росту, білки-інтерферони.

Царство Рослини

Нищі- тіло не поділене на органи.

Нищі спорові-основний вид розмноження нестатевий-спорами Нищі спорові рослини:автотрофи Відділи Водоростей:1)Зелені водорості. 2)Діатомові водорості 3)Бурі водорості 4)Червоні водорості . Відділ Зелені водорості

Живуть переважно у прісних водах.

Представники:хламідомонада, хлорела, спірогіра, улотрикс, плеврокок, хара

Розмноження:а)нестатеве. Хламідомонада зооспори вихід молодих хламідомонад б)статеве Хламідомонада утв.чоловічих і жіночих стат. г вихід гамет у воду злиття гамет і утворення зиготи молоді особини Статевим способом( ізогамія) хламідомонада розмножується за несприятливих умов.

Плеврокок – одноклітинна наземна водорость,без джгутиків .Хлоропласт пластинчастий.Немає стр. Хлорела-одноклітинна водорость, майже весь її вміст заповнений хлорофілом,»космічна вод.» Спірогіра-нитчаста водорість, у якій хлоропласт стрічкоподібний.Ядро має тяжі, тому завжди утримується по центру.

У спірогири може відбуватись конюгвція-між двома клітинами двох ниток виникають цитоплазматичні містки, якими вміст однієї клітини переходить в іншу з утворенням зиготи.

У лотрикс-нитчастий, талом пластинчастий хлоропласт у вигляді незамкнутого кільця. Для нього характерні не статевий і статевий способи розмноження. Хара,евглена-обєкт біол.досліджень.

ВОЛЬВОКС-колоніальна форма .Це кулька діаметром 3мм, складається з 50 тис. клітин, кожна клітина – хламідомонада.

Значенняводоростей:

1)здійснення фотосинтезу(утворення О2) 2)їжа,корм худоби. 3)попередники наземних рослин -різнобарвя сприяє найповнішому використанню променів світла на різних глибинах (усі фото синтетики) 4) піонери рослинності можуть жити там,де ще немає життя . 5)червоні для виготовлення речовини агар-агар, яку використовують у кондитерській промисловості. 6)Цвітіння води-масове розмноження водоростей,що викликає зміну забарвлення води.

Діатомові водорості

Морські та прісні.

Представники: Пінулярія , навікула , цимбела Живуть у прісній або морскій воді. На тілі є кремнієвий панцир, що складаєтьсяз 2-х частин. тому тверді,бо просочені креленієм. Хлоропласти-світло жовті. найважливіші продуценти орг.речовин. Мул діатомових водоростей висушують-динаміт. -Нобель .Скупчення стулок діатомових утв.-діатоміт(у промисловості) Бурі водорості

Морські

Представники: Саргасум Ламінарія (морська капуста) багатокліт.розгалуженна. містить йод (живуть у саргасовому морі)

Фукус вегетативно спорами

Макроцистіс зооспорами гігантське водорість її її добовий приріст 45 см.

Ч ервоні водорості (багрянки)

Виключно морські на них кажуть багрянки,накопичують крохмаль.

Представники:ульва, порфіра, телесерія, кораліна.

Живуть на дні і є джерелом кисню для придонних організмів

Вони містять пігменти, хлорофіли каротини, ксантофілі, які які надають хлоропластам різних забарвлень.

З порфіри добувають агар-агар , який використовують у харчовій промисловості, для виготовлення таблеток.На неї кажуть «червоний морський салат»

Колоніальні рослини: Вольвокс до зелених. Куля d=3мм(до 50 тис. клітин кожна клітина - хламідомонада. Тіло водоростей-СЛАНЬ- тіло не почленоване на органи.

Класифікація водних організмів Планктон- сукупність дрібних живих організмів,що є в товщі води, не здатні протистояти течії.

Нектон-група живих організмів, що плавають в товщі води і і здатні протистояти течії. Бентос- на дні живі організми. Перифінтон-живі організми,якими обростають підводні предмети. Нейстон- дрібні організми які живуть на поверхні води за рахунок сили поверхневого натягу.

рослини Вищі спорові наземні У 1859 році знайдено викопні рештки перших наземних рослин.

Відділ Ринієві

Представкики:ринія куксонія

У ринії тіло ділиться дихотомічно, є ризоїди, продихи. Зявилась механічна тканина.це все ускладнення що виникли у зв’язку з виходом рослин на сушу.

Відділ Псилофіти

Сучасні тропічні що нагадують риніофітів.

1) Відділ Мохи. 2) Відділ Хвощі. 3) Відділ Плауни. 4) Відділ Папороті.

Життєвий цикл-період між однаковими фазами розвитку двох поколінь. У всіх є чергування 2-х поколінь: нестатеве і статеве. Спорофіт- нестатеве покоління, диплоїдний( парний) набір хромосом, на ньому утворюються ргани нестатевого розмноження-спорангії.Спори утворились мейотично. Гаметофіт- статеве покоління, гаплоїдний набір хромосом, на ньому утворюються органи статевогого розмноження.Жіночі статеві органи-архегонії, чоловічі-антеридії. (розвиток гамето фіту завжди відбувається з протонеми)

Відділ Мохоподібні

Представники:політрих звичайний(зозулин льон), сфагнум(білий мох),маршанція мінлива

Життєвий цикл зозулиного льону

Мох це доросла особина що є гаметофітом( є чоловічий і жіночий гамето фіт) який переважає у життєвому циклі.На гамето фіті в антеридіях і в архегоніях утворюються гамети. Які зливаються за наявності води і згодом формується спорофіт.

Закріплюється гамето фіт у грунті за допомогою ризоїдів(ниткоподібні вирости , складаються з однієї або ряду клітин).

Спорофіт представлений : ніжка і коробочка зі спорами.Після дозрівання спор кришечка відкриваєтьсяі спори розсіюються.Далі утворюється протонема .

Протонема-нитчаста стадія, що передує гамето фіту..Спорофіт паразитує на гамето фіті, бо живиться поживними речовинами гамето фіту.

Сфагнум– або – білий мох. Містить в собі великі порожнисті клітини, мертві, що втягують воду(поглинає воду у 20 раз більше ніж важить сам) Сфагнум- антибактеріальний(для заживання ран)

Він не має ризоїдів, бо нижня частина відмирає.

Маршанція мінлива .

Тіло пластинчасте.Догори витягується підставка з кошиками, на яких дозрівають гамети.

В результаті пере гниття мохів утворюється торф(за 10 років – 1 см.) Відділ Хвощі

У життєвому циклі переважає спорофіт , гамето фіт- маленькі зелені пластинки.

Є два види пагонів: літній і весняний.

Літній пагін фото синтезуючий, фотосинтез здійснюють стебло та бічні пагони, бо справжніх листочків немає лише є в основі вузлів невеличкі ЗАЧАТКОВІ листки.

Весняний пагін є спороносним, тобто він є спорофіт. Органи споро ношення знаходяться на верхівці пагона у вигляді колоска і називаються спорангії.Зібрання спорангіїв у хвощів називаються стробіли а у папоротей соруси.

Спори мають ЕЛАТЕРИ, завдяки яким розсіваються.При попаданні спор у грунт при сприятливих умовах формується гамето фіт (3-30 мм), а за несприятливих умов –чоловічий гамето фіт.Гаметофіти представлені маленькими зеленими розсіченими пластинками.Тому хвощі розмножуються переважно вегетативно. Ріст хвощів

Вставний верхівковий (за рахунок вузлів) (за рахунок верхівки) Хвощ містить багато кремнію, він є індикатором кислотності

грунтів. (де багато хвощів там підвищена кислотність) Хвощ використовується як сечогінний засіб ( при хворобах нирок) і як кровоспинний засіб.У природі як бурян. Відділ Плауни Представники: плаун булаво видний, молодильник(Ч.К.), селагінела, баранець(Ч.К.).

У життєвому циклі переважає спорофіт,а гаметофітом є невеличкий заросток ,який знаходиться під землею.(12-20 років).Основний спосіб розмноження плаунів-вегетативний.

Спорофіт представлений зеленим пагоном який має дрібні листки .Пагін ділиться дихотомічно , а хвощів- кільчасто.Спороносний колосок у плаунів у вигляді булави.У спорах міститься до 50% невисихаючої олії , тому використовують як присипку і в піротехніці.У плаунів вже є справжні корені –додаткові.

Плауни є найдавнішими серед рослин, це сліпа гілка еволюції.

В результаті пере гниття плаунів утворюється камяне вугілля.

Відділ Папороті Представники:щитник чоловічий, щитник жіночий, нефролепіс, листовик, вудія альпійська(Ч.К.), адіантум венерин волос(Ч.К.) .

У життєвому циклі папоротей переважає спорофіт, а гаметофітом є маленький серцеподібний листочок(1 см.)

Спорофіт закріплений в грунті кореневищем.Розетка-місце на нижній частині стебла звідки виходять листки.Молоді листочки скручені равликоподібно називаються ВАЙЇ.

На нижньому боці листків є соруси, у яких містяться спорангії.

За сприятливих умов із спорів проростає гамето фіт-це 5см.серцевидний листочок, на нижньому боці якого є ризоїди, антеридії і архегонії.Злиття гамет можливе тільки завдяки наявності води.З нижнього боку гамето фіту проростає проросток, який живиться речовинами , що виробляє гамето фіт.

У життєвому циклі переважає спорофіт, тому що він живе довше ніж гаметофіт, і він є основною фото синтезуючою рослиною. Водяні папороті Листовик(як ламінарія, тільки має корінь) Сальвінія(Ч.К.) ; Марсилія (як дрібна конюшина) Азола- засвоює вільний азот з повітря.

Давні папороті були представлені могутніми деревами, які при пере гнитті утворюють як і хвощі і плауни камяне вугілля.

Насінні рослини

Відділ Голонасінні Відділ Покритонасінні Клас:Саговники Клас:Однодольні Клас:Гнетові Дводольні Хвойні Гінкгові Насінина захищає зародок від ушкоджень, від пересихання. Насінина- це одиниця розмноження насінних рослин. Спора- це спеціалізована клітина нестатевого розмноження. Відділ Голонасінні 1.Насіння на лусках шишок лежить відкрито голе- не покрите стінкою. 2.Не утворюються квітки і плоди. Клас Хвойні Сосна,Ялина,Модрина(скидає щорічно хвою)- Смерека,Кедр,Кипарис,Ялівець ( шишки-ягоди),Туя,Піхта,Тис, Секвайя(112 м висоти) Більшість хвойних(Сосна,Ялівець,Туя) виділяють антибактеріальні речовини,що вбивають різні хвороботворні бактерії, ці речовини називаються фітонциди.Фітонциди_ це БАР, що вбивають та пригнічують ріст та розвиток інших організмів.

У життєвому циклі переважає спорофіт( дерево), а гаметофітом є чоловічі і жіночі шишки.У Голонасінних листки представлені хвоєю, яка скидається деревом кожні 5-7 років,тому на голонасінні кажуть-вічнозелені.(лише модрина скидає свою хвою кожен рік)

Хвоя –це дрібні голчасті листочки, що покриті воском, завдяки чому взимку майже припиняється випаровування.

Запилення у голонасінних відбувається вітром. Злиття статевих гамет відбувається завдяки наявності пилкової трубки.При цьому шишка закрита лусками.Запліднення: перший сперматозоїд Х яйцеклітина(1 рік) = зигота зародок(8 сімядоль) другий сперматозоїд гине.

Насіння дозріває протягом 2-3-років.

Дозрілі насінини в подальшому проростають і формується проросток (це майбутній спорофіт).

Отже, спорофіт у голонасінних представлений деревом , а гаметофітом служать чоловічі та жіночі шишки. Виникнення пилкової прубки дало можливість проходити заплідненню без води.

Шишки –це вкорочені видозмінені пагони.

Чоловіча шишка –мікростробіл.Це зібрання пилкових мішків, що містять пилкове зерно.

Чоловічі шишки переважно жовті, овальні, утворюються на тогорічних пагонах.

Жіноча шишка-мегастробіл, містить насінневий зачаток що виділяє краплину клейкої рідини.

Жіночі шишки круглі, червоні. зелені,старі-бурі; утворюються на сьогорічному(кінці молодих гілочок) пагоні.

Спорофітом є дерево,він переважає; гаметофітом служать чоловічі та жіночі шишки. Виникнення пилкової трубки дала можливість проходити запліднення без води.

	Сосна звичайна:європейська,гірська,сибірська	Ялина:срібляста,колюча,європейська
	Світлолюбна,	Тіневитривала
	На піщаних грунтах	На чорноземах
	Коренева система іде в глибину	Поверхнева коренева система

У сосни хвоя трьохгранна, на пагоні з одного місця виходять по 2 або більше хвоїнок.У ялини хвоя плоска двохгранна.

Корені хвойних часто переплітаються з гіфами грибів і утворюють таке взаємовигідне співжиття що називається мікориза.

Хвойні виділяють живицю.Це прозора смола, що заживляє рани у дерев антибактеріальна.Наявність смоли робить деревину хвойних стійкою до вологи(це має значення для промисловості)

Для хвойних характерна стійкість до низьких температур, тому хвойні ліси переважно на півночі(тайга).

2.Клас Саговники Саговник(росте у тропіках),схожий на пальму.Як декоративні дерева із насінняяких добувають отруту.Саговник нагадує пальму , а листки у нього як у папороті.

3.Клас Гінкгові Гінкго дволопатевий дерево це листопадне дерево. Це дерево висотою 30 м.(у Китаї) Гінкго-живе реліктове дерево. Листки посередині розсічені, жилкування у них дихотомічне.

Гінкго стійке до задимлення повітря, захворювань і шкідників.Насіня вживають в їжу і використовують у медицині. 4.Клас Генетові Представники:гне тум, ефедра(з неї добувають олію) , вельвічія. Вельвічія-африканське дерево,стовбур до (1,5 м.) у піску,на верху на 2 листки ,які розрізані на смужки від вітру (ніби повзаюча змія). 3 кори виробляють грубе волокно .Добувають ефедрин-алкалоїд для медицини.

Викопні голонасінні дали поклади БУРОГО вугілля. Відділ Покритонасінні(квіткові) 1.Насіння покрите захисною оболонкою.-околоплоднем(захист та сприяє поширенню насіння) 2.Наявність квітки, плоду. 3.Подвійне запліднення. 4.Зменшення розмірів гаметофіту і скорочення терміну його життя. 5.Життєві форми:дерева,кущі,трави. 6.За живленням:автотрофи;хоча і зустрічаються гетеротрофи(росичка,пухирник) Органи Вегетативні Генеративні (репродуктивні) Ті органи,що служать для це органи,що беруть участь у розмноженні(квітка) підтримування життя. (Забезпечують усі процеси життєдіяльності) корінь,пагін, що несе на собі листочки та брунечки.

Вегетативні органи: 1.Корінь – підземна частина рослини,яка закріплює рослину в грунті,та забезпечує її поживними речовинами. Функція кореня:1.живильна(всмоктування) 2.закріплює рослину в грунті. 3.запасаюча(запас поживних речовин) 4.вегетативний спосіб розмноження. 5.укріплення грунтів(запобігання утворенню ярів.) Позитивний геотропізм(рух речовин відносно землі)-корінь росте вглиб у бік земного тяжіння. Видозміни кореня: 1.Коренеплоди(морква,буря, хрін , редька, петрушка) 2.Повітряні корені(орхідея) 3.Ходульні або опорні корені(дерево баньян, кукурудза) 4.Корені присоски(омела) 5.Корені причіпки(плющ) 6.Бульбокорені(жоржини)

7.Дихаючі(у водних рослин). Симбіоз-співжиття. Гаусторії-утвори у паразитів,що виростають в паренхіму господаря. Корені дерев можуть перебувати у симбіозі з грибами-мікориза. Види коренів:1.Головний. 2.Бічні(відходять від головного кореня) 3.Додаткові(на стеблі,листках, але не на головному корені) Типи кореневих систем Стрижнева Мичкувата

Корінь формується із зародкового кореня і дає головний корінь,а на ньому бічні. Пікірування-відщипування кінчика головного кореня, з метою розширення кореневої системи(за рахунок утворення бічних коренів.) Будова корення:

Внутрішні клітини кореневого чохлика поступово наростають за рахунок твірної тканини.

Верхня частина зони розтягування містить клітини, що утворюють інші тканини, крім твірної. Покривна тканина кореня наз. –ризодерма. Центральний осьовий циліндр( стела) мість у собі ксилему(у центрі) та флоему (по краях). Макроелементи: Na,K,Ca,Mg. Мікроелементи:Zn,Mn,Cu. Грунт-це верхній родючий пухкий шар землі. Компост – суміш гною і опалого листя. Гумус(перегній)-це органічні речовини, що утворюються в результаті перегниття рослин;тварин.

Найродючіші грунти багаті на гумус-чорноземи. Добрива:(натрієві, калійні, фосфорні)

1.ОРГАНІЧНІ( гній, пташиний послід компост, солома, торф).

Утворюються в результаті пере гниття живого).

2.МІНЕРАЛЬНІ(штучні)

а)азотні або нітратні

Нітроген , що входить до складу селітри впливає на РІСТ НАДЗЕМНИХ частин.

б) калійні добрива

Калійна селітра (навесну розчиняється)

Калій впливає на ріст ПІДЗЕМНИХ частин.

в) фосфорні добрива

Суперфосфати, нітроамофоска-вносять у грунт осінню ,бо погано розчиняються.

Впливають на ДОЗРІВАННЯ плодів, перенесення низьких температур взимку.

3.Бактеріальні-бульбочкові бактерії перетворюють азот повітря у речовину азотобактерин, таким чином утворюючи грунтові добрива.

Гідропоніка- вирощування рослин у посудині з гравієм , часте обризгування.

Аеропоніка-повітряне вирощування рослин.

Пагін

-надземна частина рослини, що містить стебло, листочкі, брунечки.

Стебло-осьова частина пагона , яка несе на собі листочки та брунечки, виконує механічну і провідну функції.

Вузол-потовщена частина стебла, звідки виходять листочки.

Міжвузля-відстань між двома вузлами.

Листкова пазуха- кут між листком і стеблом.

Функції стебла:

1.опорна(механічна тканина, провідна)

2.транспорт речовин

3.винесення листочків до світла.

4.запас поживних речовин(у кактуса)

5.обєднує усі частини рослини в єдине ціле

6.орган вегетативного розмноження.

Стебло росте верхівкою(апікальний ріст) або вставним ростом(інтеркалярний).

Для стебла характерний негативний геотропізм(проти дії земного тяжіння).

Видозміни стебла:

Підземні:1.Кореневище (пирій, хвощі.конвалія)

2.Бульби( картопля, топінамбур, цикламен).У кольрабі бульби надземні.

Бульби утворюються внаслідок розростання стебла з додаткових брунечок .

Столони-тонкий знебарвлений підземний пагін , на якому утворюються бульби.

3.Цибулини

Денце- плоска частина недорозвинутого стебла, від якого відходять бічні корені.

НАДЗЕМНІ:1.Вусики(суниці, полуниці, виноград)

2.Соковиті стебла(кактус)

БРУНЕЧКА

-вкорочена частина пагона(зачатковий пагін)

Види брунечок:

1.Вегетативні-дають початок листочкам(видовжені)

2.Генеративні-дає початок квітці або суцвіттю(кругла, опукла)

Брунечка вкрита покривними лусками, які просочені смолистими речовинами.

У верхівці брунечки є зародкове стебло-це конус наростання.

3. Верхівкові (на верхівці пагона)

4. Бічні:пазушні(в основі листкової пазухи) і додаткові(на стеьлі, коренях, бульбах)

5.Змішані- у них є зачатки і квіток і листочків.

6.Активні і сплячі(знаходяться в стані спокою 1 чи 2 роки, відкриваються при травмах або після завмирання верхівкової бруньки.