ЗМІСТ

Загальні методичні рекомендації………………………………………....5

Вступ………………………………………………………………………..7

1 Розрахункова частина………………………………………………...... 7

2 Конструктивна частина………………………………………….......... .41

Список джерел інформації……………………………………………..... 63

Додаток А………………………………………………………………… .64

Додаток Б…………………………………………………………………..65

Додаток В…………………………………………………………………..66

Додаток Г…………………………………………………………………..67

Додаток Д…………………………………………………………………. 68

Додаток Е…………………………………………………………………..70

Додаток Ж………………………………………………………………….71

Додаток З……………………………………………………………….….72

Додаток И…………………………………………………………………..73

Додаток К…………………………………………………………………..74

Додаток Л…………………………………………………………………..75

Додаток М………………………………………………………………….76

Додаток Н…………………………………………………………………..77

Додаток О…………………………………………………………………..78

Додаток П…………………………………………………………………..79

Додаток Р…………………………………………………………………..80

Додаток С…………………………………………………………………..81

Додаток Т…………………………………………………………………..82

Додаток У………………………………………………………………….83

Додаток Ф………………………………………………………………….84

Додаток Х………………………………………………………………….85

Додаток Ц………………………………………………………………….86

Додаток Ш …….........88

Додаток Щ …………..89

Додаток Є ……..........90

Додаток Ю ……..........91

Вимоги до оформлення курсового проекту …………...93

Порядок розробки та захисту курсового проекту …….……..95

Питання для самопідготовки до захисту курсового проекту……........ 96

Критерії оцінювання курсового проекту …….……...98

Зразок виконання розрахунків курсового проекту……………… 100

Загальні методичні реомендації

Курсовий проект з дисципліни «Технічна механіка» є першою конструкторською роботою, в процесі виконання якої студент придбає навички і знання правил, норм і методів розрахунку, конструювання та оформлення технічної документації. Виконання проекту базується на знаннях фізико-математичних і загально-технічних дисциплін: математики, механіки, опіру матеріалів, технології матеріалів, машинобудівного креслення .

Мета курсового проектування — систематизувати, закріпити та розширити теоретичні знання, розвити розрахунково - графічні навички студентів, ознайомити з конструкціями типових деталей та вузлів, допомогти оволодіти технікою розробки конструкторської документації, навчити захищати самостійно прийняте технічне рішення.

Вихідні дані до курсового проекту ( див. додаток Ю) видає викладач на першої консультації.

До складу курсового проекту входять такі розділи:

Вступ

1 Розрахункова частина

1. Кінематичний розрахунок для вибору електродвигуна.

2. Вибір матеріалів

3. Визначення допустимих напруг.

4. Проектний розрахунок на контактну витривалість.

5. Геометричний розрахунок передачі.

6. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

7. Перевірний розрахунок зубців на витривалість при вигині зубців.

8. Орієнтовний розрахунок валів

9. Тепловий розрахунок (для черв'ячних передач)

2 Конструктивна частина

1. Конструктивні розміри зубчатої пари.

2. Конструктивні розміри корпусу та кришки редуктора.

1. Підбір та перевірка шпонок.

2. Підбір підшипників.

3. Поліпшений розрахунок ведучого валу.

4. Вибір посадок основних деталей.

5. Вибір змазки зубчастого зачеплення. З Графічна частина

1. Специфікація до складального креслення

2. Складальне креслення редуктора у двох позиціях.

3. Робочі креслення зубчатого колеса.

4. Робочі креслення ведучого валу (черв'яка) Висновок

Список джерел інформації

При оформленні пояснювальної записки до курсового проекту необхідно користуватися «Вимогами до оформлення курсового проекту» (див. стор. 93 ) При складанні пояснювальної записки користуйтеся додатком Ф.

ВСТУП

У цьому розділі необхідно дати характеристику спроектованого редуктора із заданим типом передачі. Розкрити переваги та недоліки даного редуктора. Пояснити мету курсового проекту.

1 Розрахункова частина

1.1 Кінематичний розрахунок для вибору електродвигуна

Двигун є одним із основних елементів машинного агрегату. Від типу двигуна, його потужності, частоти обертання та ін. залежать конструктивні та експлуатаційні характеристики робочої машини та її приводу.

Правильний вибір потужності двигуна для приводу має велике практичне значення. При заниженій потужності електродвигуна двигун працюватиме з перевантаженням, що несприятливо позначиться на його довговічності. Тривале перевантаження до 10% допустиме, але тоді подальший розрахунок слід вести по необхідній потужності двигуна. Завищена потужність спричиняє систематичне недовантаження двигуна і, як наслідок, зниження ККД. Потужність електродвигуна, який вибирається до приводу, повинна бути не нижче потужності, яку розраховуємо за формулою 1.2. Для розрахунку загального ККД приводу необхідно визначитись зі значенням ККД окремих ланок кінематичного ланцюга приводу згідно з таблицею1[5,стор.5,табл.1.1]

З агальнй ККД приводу:

_заг= _р· _л· _п (1.1)

де , , - ККД окремих елементів приводу

1.1.1 Кінематичний розрахунок для вибору електродвигуна для редуктора з косозубою зубчастою циліндричною передачею

Необхідна потужність електродвигуна, що працює тривалий час з

постійним навантаженням, визначається за формулою (кВт):

_потр= (1.2)

де Р - потужність на вихідному валу приводу, (кВт).

Р_заг=Q_л·v_л ,або (1.3)

Р_заг= Т·ω , (1.4)

де Q_л -тягове зусилля ланцюга, каната або стрічки транспортера, кН;

v_л - швидкість ланцюга, каната або стрічки транспортера ,м/с;

Т - крутильний момент на вихідному валу приводу, кНм;

ω - кутова швидкість вихідного валу приводу рад/с.

Визначимо загальний ККД приводу

_заг= _р· _л· _п (1.5)

де _р - ККД зубчастого редуктора (табл.1);

_л - ККД ланцюгової передачі (табл.1);

_п -ККД однієї пари підшипників кочення (табл. 1)

По ГОСТ 19523-81 приймаємо асинхронний електродвигун загального призначення в закритому виконанні типу 4А, що обдувається ( Р₁,п₁) (див. додаток X)

Визначаємо передавальне число приводу:

і_пр ⁼ п_і / п_б ^(1.6)

де п_б - частота обертання барабана транспортера (об/хв.)

п_б = 60·Vл·10³

π·Д_б (1.7)

де Vл - окружна швидкість;

Д_б - діаметр барабану.

По таблиці [3, табл.23, стор.43] знаходимо передавальні числа складових приводу, розраховуємо загальне передавальне число приводу і_заг. і перевіряємо, чи відповідає розраховане значення і_пр

інтервалам і_заг.

де і_заг.min, і_заг.max- мінімальне та максимальне значення передатного числа приводу;

і_{зубчаст передачі min,} і_{зубчаст передачі max} - мінімальне та максимальне значення передатного числа циліндричної передачі;

і_{ланц передачі min,} і_{ланц передачі max} -мінімальне та максимальне значення передатного числа ланцюгової передачі.

Визначаємо кутову швидкість валів редуктора (рад/с):

- ведучий вал щ_λ = _Е = п_E = 0,104 • п_E; (1.9)

(1.10)

(1.11)

- відомий вал щ_£=

Обертальні моменти на валах редуктора (Нм):

- ведучий вал T₁= ,

- відомий вал Т₂=Т₁ и_р, (1.12)

де и_р - передавальне число редуктора, яке додається в завданні.