І ТРИМЕСТР

Практичне заняття № 1

Вступ до курсу. Діагностичний диктант

Практичне заняття № 2

Фонетика. Орфоепія

ПЛАН

1. Фонетика як розділ мовознавства.

2. Звуки мови: голосні та приголосні.

3. Сучасна українська орфоепія та її принципи.

3.1. Правила вимови голосних.

3.2. Правила вимови приголосних.

4. Поняття про фонетичну транскрипцію.

1. ПІДГОТУВАТИ ВІДПОВІДІ НА ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.

2. ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ:

1. Запишіть слова в алфавітному порядку.

Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс, листопад, переліт, зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жердка, щітка, шланг, віз, горб, радощі, цукор.

Ключ. З останніх букв записаних слів повинно скластися прислів'я.

2. Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв.

Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, емальований, цятка, об’їзд, сім’я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати.

Ключ. З перших букв повинен скластися вислів М. Горького.

3. Прочитайте текст. Виділені слова проаналізуйте за зразком.

Зразок:

наша – [на́ша], 4 л., 4 зв.

н – [н] – приголосний, сонорний, передньоязиковий, зімкнений носовий, твердий;

а – [а́] – голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, наголошений;

ш – [ш] – приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий;

а – [а] – голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, ненаголошений.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке, зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо. Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка ця квітка була – чи чорнобривці, чи ружі, чи звичайнісінькі калачики, чи настурції, чи лісові дзвоники, чи ромен. Тим більше її гнівало, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю зі стрілкою, яка згодом могла б дати насіння, коли хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати дрібного листя. Тоді баба чорнішала, погляд ставав лихий, зіниці ставали зеленими, вона бурчала про якесь каміння замість сердець, про чиїсь хижі пазурі замість пальців. Тоді до баби ніхто не підступався, а коли вже доводилося звертатись, то говорили такими вибачливими, єлейними голосами, що найтвердіший віск міг розтанути, – тільки баба ще довго не танула й не відходило її серце.

4. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Випишіть слова, у яких кількість літер більша, ніж звуків.

І. Буває: терпиш все, не бачиш меж,

Мовчиш, лиш опускаються повіки.

А раптом розвертаєшся і йдеш.

Через дурницю. Впевнено. Навіки.

Соня Родчин

ІІ. Втрачені душі

Кожен має крила. Та не всі літають.

Кожен має серце. Але де – не знають.

В кожного є очі. То чому ж не бачать,

Коли поруч з ними люди вголос плачуть?

В кожного є вуха. Та не хочуть чути.

В кожного є руки. В кайдани закуті.

В кожного є крила. Та не всі літають.

За високі мури душу не пускають.

Ганнуся Партизанка

Практичне заняття № 3 Наголос в українській мові. Склад і складоподіл. Графіка. Алфавіт план

1. Поняття про наголос. Типи наголосів.

2. Основні правила наголошення слів різних частин мови.

3. Склад. Класифікація складів.

4. Поняття про складоподіл. Правила складоподілу.

5. Правила перенесення слів із рядка в рядок.

6. Сучасна українська графіка. Алфавіт.

7. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками української літературної мови.