Практична робота 5 устрій вагоноперекидачів

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи: розглянути конструкцію стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М.

Порядок виконання.

1. Навести класифікацію стаціонарних вагоноперекидачів.

2. Навести принципову схему стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М.

3. Надати пояснення роботи стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М.

4. Надати технічну характеристику стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М.

5. Розрахунок продуктивності роботи стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М.

Вагоноперекидачі призначені для розвантаження з вагонів масових нава­лювальних вантажів. Як правило, піввагони розвантажуються шляхом повороту їх відносно подовжньої осі на 170…175°. З економічної точки зору використання вагоноперекидачів доцільно в пунктах масового розвантаження, якщо вантажопотік складає не менше 1 млн. т вантажу на рік.

Існуючі в вагоноперекидачі залежно від способу поворо­ту ва­гонів прийнято ділити на торцеві, роторні, бічні і комбіновані.

Торцеві вагоноперекидачі забезпечують поворот вагону відносно поперечної осі на 50…70°. При цьому вантаж висипається через відкидну торцеву стіну вагону. Продуктивність їх складає 12.15 ваг./год. Перевагою торцевих вагоноперекидачів є простота конструкції і висока на­дійність. Недоліком – розвантаження тільки вагонів європейської колії, мають велику енергоємність із-за неврівноваженості пово­ротної платформи. Для розвантаження вітчизняних конструкцій вагонів вони не можуть бути застосовані, так як двері піввагонів країн СНД відкриваються всередину. Тому в нашій країні торцеві вагоноперекидачі не використовуються. Зате широко застосовуються побудовані за їх принципом автомобілеперекидачі.

Роторні вагоноперекидачі мають ротор, відносно подовжньої осі, яка проходить усередині контуру вагону на 175°, що обертається. Розвантаження виконується в заглиблений приймальний бункер.

Бічні вагоноперекидачі обертають вагон на 160…170° довкола подовжньої осі, яка проходить поза контуром вагону збоку і значно вище за рівень головки рейки. Вантаж поступає в бункер, розташований на висоті 4,7 м від рівня голівки рейки.

Роторні і бічні вагоноперекидачі набули в нашій країні для розвантаження піввагонів найбільшого поширення, з них на долю роторних доводиться не менше 90 %.

Комбіновані вагоноперекидачі використовуються для розвантаження з критих ва­гонів легко сипких вантажів, таких як зерно, доломіт, магнезитовий порошок і тому подібне. Закріплений на спеціальній платформі вагон спочатку повертають довкола подовжньої осі і вивантажують частину вантажу через відкриті бічні двері. Після цього роблять декілька торцевих нахилів платформи з ва­гоном в протилежні сторони. При цьому весь вантаж висипається через двері в приймальний бун­кер.

Існують ще платформо перекидачі, що розвантажують платформи шляхом їх повороту на 50…70°.

За способом обслуговування розвантажувального фронту розрізняють вагоноперекидачі стаціонарні і пересувні.

Теоретична продуктивність таких перекидачів 8…10 ваг./год. Од­нак, на експлуатаційну продуктивність значний вплив оказує сипучість вантажу, міра розпушування і розморожування його, спосіб зачистки від останків вантажу і тому подібне. Великого поширення на Україні комбіновані вагоноперекидачі не набули.

Схему стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М наведено на рис. 5.1.

Стаціонарний ро­торний вагоноперекидач (див. рис. 5.1) складається з ротора 1 із зубчастими вінцями 2, люльки 3, моста-платформи 4, опорних роликів 5, вібраторів 6 з упорами 7 і приводу 8. Ротор має чотири кільцеві диски, пов'язаних між собою трубчатими фермами і верхніми балками з підвішеними до них вібраторами.

Рис. 5.1. Стаціонарний роторний вагоноперекидач ВРС-134М

Кожен з дисків спирається бандажами на дві двох роликові балансирні опори 5. Поряд з бандажами на диску укріплені зубчасті вінці 2, що знаходяться в зачепленні з шестернями привідного валу елек­троприводу 8. У роторі розташовано дві люльки, привалювальні стінки 9, які армовані гумовою плитою завтовшки 100 мм.

Привід складається з двох електродвигунів, чотирьох гальмових колодок, двох зубчастих редукторів і загального валу з провідними шестернями. Вагоноперекидач повинен працювати в комплексі з ма­невровим пристроєм.

Навантажені піввагони подаються маневровим пристроєм і встановлюються на плат­формі усередині ротора вагоноперекидача. У початковий період повороту ро­тора міст з вагоном зміщується убік привалювальної стін­ки до контакту з нею. При подальшому обертанні ротора люлька під дією сили тяжіння, по направляючим роликам в криволінійних прорізах і кривошипною тягою, перемеща­ется з вагоном до упорів вібраторів. У переверненому положенні піввагон пов­ністю спирається на вібратори і привалювальну стінку. Після включення вібра­торів залишки вантажу обсипаються із стінок і дна піввагона. Машиніст вагоноперекидача управляє розвантаженням залізничних піввагонів з поста управління оператора.

Після закінчення розвантаження порожній піввагон виштовхується з вагоноперекидача і забирається маневровим пристроєм, після чого аналогічно вста­новлюють на платформі наступний піввагон. Реальний термін служби вагоноперекидач досягає 30 років, виготовляються вони по індивідуальному замовленню. За один цикл роботи розвантажує один чотирьохвісний піввагони чи оди вісьмивісний піввагон. Основними споживачами є теплові електростанції, які працюють на вугіллі, коксохімічне виробництво, рудні двори металургійних заводів, збагачувальні фабрики.

Технічну характеристику стаціонарного роторного вагоноперекидача ВРС-134М наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1