3)Підсумок уроку.

4)Домашнє завдання .Усвідомити головне з §

50,51, Вправа 25,2.

Дати відповіді на запитання з §

50, 51.

Урок № 3 Дата :

Плоскі , увігнуті й випуклі дзеркала

дзеркала та їх застосування.‑

Мета уроку : з'ясувати особливості відбивання світлових променів від дзеркальних поверхонь. Розвивати знання учнів про зміну ходу променів в однорідному серидовищі , встановлення з дослідів необхідних для цього умов. Виховувати в учнів уміння застосовувати на практиці закони відбивання світла.

Унаочнення : 1. Демонстрування дзеркального відбивання світла. 2. Дослід для пояснення одержання зображення в плоскому дзеркалі (малюнок 4.18 , ст.159). 3. Зміна напряму світлових променів за допомогою плоского , увігнутого й випуклого дзеркала. 4. Демонстрування принципу дії приладів із дзеркальною шкалою. 5. Демонстрування застосування сферичних дзеркал , модель перископу.

І План уроку :

Перевірка домашнього завдання.

1. Учні по черзі виконують задачі 1 з вправи 26 ст. 158.

2. Дайте відповідь на запитання :

а) Що таке промінь ?

б) Що він показує ?

в) Як поширбється світло в однорідному серидовищі ,

г) Що таке кут падіння ?

д) Що таке кут відбивання ?

е) Як при зміні кута падіння змінюється кут відбивання ?

є) Як формулюється закон відбивання світла ?

3. Чим відрізняється дзеркальне відбивання відрозсіюваного ?

4. Яку властивісь мають падаючий і відбитий промені (її називають оборотністю) ?

Порядок розв'язування задач на закони відбивання :

1. Вивчити умови задачі , зробити її аналіз.

2. Записати умову задачі , визначити завдання до розв'язування.

3. Визначити , які закономірності слід використати для розв'язування.

4. Зробити відповідний малюнок , на якому насамперед показати перпендикуляр у точку

падіння і хід променю до відбиванняі після відбивання.

5. Знайти результат обчислень.

6. Провести аналіз розв'язування одержаного результату.

Після цього перевірити задачі 2 і 3 з вправи 26 ст. 158.

ІІ Вивчення нового матеріалу

Спочатку демонструють паралельний пучок який падає на плоске дзеркало , потім розбіжний. Встановлюється , що плоске дзеркало лише змінює напрям променів (паралельний пучок лишається паралельним , розбіжний - розбіжним).

Досліди показують (дослід 2) , що зображення предмета у плоскому дзеркалі пряме , за розмірами дорівнює предмету і розташоване на тійсамій відстані від дзеркала за ним , що й сам предмет перед дзеркалом , зображення повернуте відносно предмета на 180 градусів.

Увігнуті й опуклі дзеркала найчастіше бувають сферичними. Демонструються відбивання пучків світла від увігнутого й опуклого дзеркала. З чого робляться висновки про їх властивості. Якщо на увігнуте дзеркало пустити паралельний пучок , то промені зберуться в одній точці , що називається фокусом дзеркала. Використовується для фокусування променів (збирання в одну точку). Наприклад : нагрівання предметів сонячними променями.

Якщо у фокусі увігнутого дзеркала помістити точкове джерело світла , то утворюється паралельний пучок променів , який поширюється на велику відстань.

Використовується у фарах , прожекторах , фонариках і т.д.

Випуклі дзеркала дають уявні , зменшені зображення "за дзеркалом". Використовуються для виготовлення телескопів , фототехніки тощо.

ІІІ. Закріплення проводеться розв'язуванням задач :

1. Кут падіння променя 60 градусів. Який кут відбивання ?

2. Кут падіння 25 градусів. Який кут між падаючим і відбитим променями ?

3. 2 / 3 кута між падаючим і відбитим променем складають 80 градусів. Чому дорівнює кут падіння променя ?

4. Побудувати зображення у плоскому дзеркалі.

М D

. S E F

C

N

M N

5. Дівчинка стоїть на відстані 1,5 метри від плоского дзеркала. На якій відстані від себе вона бачить у ньому своє зображення ? Як змінюється відстань між нею і зображенням , якщо вона відступить від дзеркала на 1 м. ?

IV. Домашнє завдання :

Параграф 53. Запитання на сторінці 161.

Урок № 4 Дата :

Заломлення світла. Закони заломлення.

Абсолютний відносний показники заломлення.

Повне внутрішнє відбивання.

Мета уроку : Вивчити явища зміни напрямку світла на межі двох різних оптичних серидовищ. Розвивати уявлення про особливості переходу світла в різні серидовища. Виховувати вміння поєднувати досліди з теоритичними висновками і застосовувати їх для розв'язування задач , виховувати практичні навички графічної грамоти. Сформулювати закони відбивання.

Унаочнення : 1. Демонстрування заломлення світла (мал. 4.23 , 4.24) ст. 162 підручника). 2. Демонстрування ходу променів через плоскопаралельну пластинку та через тригранну призму на шайбі Гартля.

План уроку

І. Перевірка домашнього завдання :

1. Для чого в кабіні автобуса в горі над водієм розміщане плоске дзеркало ? Як воно повинно бути розміщане ? Для чого праворуч і ліворуч від нього прикріплені плоскі дзеркала ?

2. Яке відбивання світла від кіноекрану та від стін приміщення : дзеркальне чи розсіяне ?

3. Чому сніжинки на сонці іскряться ?

4. Чи можна бачити свою зачіску ззаду ? Як це зробити ?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Демонстрація заломлення світла (дослід 1 , малю 4.23 підручник). Пропонується учням запитання про те , що зображено на ньому.

Після чого демонструєця проходження променя з повітря у скло і навпаки , розглядаються малюнки 4.25 ст. 603 підручника , звідки формулюються закони заломлення у поєднанні з законами відбивання.

Закони відбивання світла :	Закони заломлення світла світла :
1) Падаючий відбитий промені , а також перпендикуляр , опущений у точку падіння променя на поверхню розділу серидовищ , лежать в одній площині. 2) Кут падіння дорівнює куту відбивання	1) Падаючий і заломлені промені , а також перпендикуляр , до поверхні розділу серидовищ , опущений у точку падіння променя , лежать в одній площині. 2) Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних серидовищ є величиною сталою і наз. відносним показником заломлення. sin  U1 n1,2 =  =  sin  U2

З найбільшою швидкістю світло поширюється у вакуумі - С= 300000 км / с

Тому у випадку , коли світло переходить з вакууму у серидовище показник заломлення називається абсолютним показником заломлення.

sin  С

n1,2 =  = 

sin  U2

Якщо абсолютний показник заломлення першого серидовища більший від абсолютного показника заломлення другого серидовища , то перше серидовище має більшу оптичну густину , ніж друге. (Але поняття оптичної густини не має нічого спільного з поняттям густини речовини)

Якщо поступово збільшувати кут падіння , то пр певному його значенні (зрозуміло меншому за 90) кут заломлення дорівнюватиме 90. При дальшому збільшенні кута падіння падаючий промінь уже буде відбиватися у те саме серидовище. Це явище дістало назви повного відбивання.

Задача

Знайти відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення , при переході світлового променя з повітря у воду , коли при кутах падіння 30 , 45 , 59 , кути заломлення відповідно дорівнювали 22 , 32 , 40.

Записано на дошці

sin 30 / sin 23 = 0,5 / 0,3746 = 1,33

sin 45 / sin 33 = 0,7071 / 0,5299 = 1,33

sin 59 / sin 42 = 0,8572 / 0,6428 = 1,33

Висновок : при заломленні світла для одних і тих самих середовищ при змінікута падіння відповідно змінюється кут заломлення , але так , що співвідношення між синусами кутів падіння і заломлення залишається сталим.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Як відрізняються за оптичною густиною такі середовища : скло , вода , гліцерин , алмаз у порівнянні з водою ?

2. Як відрізняються кути заломлення від кутів падіння при переході з повітря у воду , з ацетону у повітря ?

3. Сформулюйте основні положення про заломлення світла.

4. Накрсліть хід заломлення променів у призмі :

 

IV. Домашнє завдання :

Параграф 54 запитання ст. 164 вправа 27