Вимоги до якостi хутряних та овчинно-шубних виробiв.

Вiдповiдно до Держстандарту якiсть продукцї являє собою сукупнiсть властивостей продукції, що обумовлюють її придатнiсть задовольняти визначенi потреби вiдповiдно до її призначення.

Властивiсть овчинно-хутряних товарiв умовно подiляють на простi i складнi. Складнi властивостi складаються з декiлькох простих. Наприклад, надiйнiсть - складна властивiсть, що включає такi вiдносно простi властивостi, як безвiдмовнiсть, довговiчнiсть, ремонтопридатнiсть.

Показники властивостей, що входять до складу якостi, називаються показниками якостi. Показники якостi в залежностi вiд кiлькостi властивостей, що вони характеризують, пiдроздiляються на одиничнi i комплекснi.

Одиничнi показник якостi характеризує тiльки одна проста властивiсть товарiв.

Комплексний показник характеризує одночасно кiлька простих чи складних властивостей. Комплекснi показники пiдроздiляються на груповi. Інтегральнi й узагальненi.

Комплексний груповий показник характеризує групу простих властивостей (наприклад, гiгiєнiчнi властивостi одягу, що включають повiтропроникнiсть, паропроникнiсть, теплопровiднiсть i iн. властивостi) чи складна властивiсть (естетичнiсть, надiйнiсть).

Комплексний узагальнений показник характеризує всю сукупнiсть властивостей, по яких оцiнюється якiсть товарiв.

Властивiсть овчинно-хутряних товарiв, що входять до складу якостi, повиннi забезпечувати не тiльки кориснiсть товарiв, але i їхня здатнiсть задовольняти потреби людини. Критерiєм якостi повинна бути ступiнь задоволення суспiльних потреб. Товари, що найбiльш повно задовольняють потребу, мають бiльш високу якiсть. Для оцiнки якостi варто зiставити ефект вiд експлуатацiї (споживання) товару з поточною потребою в ньому.

Систематичне полiпшення якостi й удосконалювання асортименту товарiв є неодмiнними умовами виконання однiєї з головних задач держави - задоволення постiйно зростаючих матерiальних i духовних потреб i попиту населення. Якiсть товарiв повинна постiйно приводиться у вiдповiдностi з попитом.

Пiдвищення якостi продукцiї - важлива умова розширення зовнiшнiх економiчних зв'язкiв, полiпшення структури зовнiшньої торгiвлi, пiдвищення конкурентноздатностi наших товарiв на свiтовому ринку.

Усi овчинно-хутрянi товари повиннi вiдповiдати визначеним вимогам. Пiд вимогами розумiють умови й особливостi, яким повинний вiдповiдати товар. Вимоги до овчинно-хутряних товарiв зростають у мiру удосконалювання i культури населення, а також насичення ринку.

Вимоги до товарiв можуть бути поточними, пропонованими до продукцiї поточного виробництва i зафiксованими в нормативно-технологiчнiй документацiї i перспективними.

Вимоги в залежностi вiд того, якi сторони потреби вони характеризують, пiдроздiляються на соцiальнi, функцiональнi, вимоги до надiйностi товарiв, ергономiчнi, естетичнi, екологiчнi, вимоги до безпеки й економiчнi.

Соцiальнi вимоги - це вiдповiднiсть виробiв суспiльно необхiдним потребам, суспiльна значимiсть виробiв для рiзних груп споживачiв.

Функцiональнi вимоги - це вимоги вiдповiдностi виробiв своєму призначенню. Вирiб повинний задовольняти визначену потребу чи служити засобом задоволення її. Так, найважливiшi функцiональнi вимоги пропонованi до зимового одягу - це його тепло i захист вiд вологи.

Вимога до надiйностi - характеризують здатнiсть виробу виконувати заданi функцiї протягом визначеного часу i необхiдного наробiтку. Вимога до надiйностi припускає безвiдмовнiсть, довговiчнiсть, ремонтопридатнiсть.

Ергономiчнi вимоги - це вимоги, обумовленi властивостями людини i характеристиками середовища використання i пропонованi до виробу для пiдвищення ефективностi взаємодiї людини з цим виробом. Вони характеризують зручностi i комфорт експлуатацiї.

Естетичнi вимоги - вимоги рацiональностi й iнформацiйної виразностi форми, цiлiсностi композицiї виробу, досконалостi виробничого виконання.

Вимоги безпеки - це нешкiдливiсть i безпека експлуатацiї (споживання) виробу.

Економiчнi вимоги - вимоги мiнiмальних витрат на виробництво й експлуатацiї товарiв (витрати на запаснi частини, що чистять засоби).

Основнi вимоги, що пред'являються до якостi овчинно-хутряного напiвфабрикату визначається їхнiм призначення. Для визначення вимог до конкретного виду овчинно-хутряного напiвфабрикату необхiдно також проаналiзувати умову в якiй буде експлуатуватися вирiб з хутра (температура, вологiсть, опади, їхня кiлькiсть i вид). Споживчi вимоги до хутра визначаються в першу чергу його експлуатацiйними властивостями. Хутро повинно захищати тiло людин вiд несприятливих зовнiшнiх умов, мати достатню довговiчнiсть при експлуатацiї, зберiгати свої властивостi протягом тривалого часу, вiдповiдати вимогам гiгiєни, вiдповiдати силовим, енергетичним можливостям людини, мати високому, вiдповiдному сучасному напрямку моди, естетичним властивостями i мати визначенi властивостi, необхiднi для кушнiрсько-пошивних процесiв.

Овчинно-хутрянi вироби виготовляються у вiдповiдностi технiчним описам моделi. Деталi повиннi бути рiвними i симетрично розташованими. Особлива увага придiляється пiдбору шкурок по вiдтiнку, висотi волосяного покриву, його блиску, товщинi шкiряної тканини, що повинна бути однаковою в одному виробi. Пiдкладка повинна гармонiювати з хутряним верхом виробу, нитки, якими виконанi шви - вiдповiдати кольору шкiряної тканини. Неприпустимi захоплення волосся в шов. Волосяний покрив повинний бути прочосом, очищений вiд пилу, жиру i т.д. Не допускається наявнiсть незв'язаного барвника на волосяному покривi i шкiрянiй тканинi виробу з фарбованого напiвфабрикату. Шкiряна тканина виробу повинна бути м'якою i пластичною, не повинна гримiти.

Стандарти на овчинно-хутрянi напiвфабрикати i товари можна роздiлити на стандарти вироблення шкурки рiзних видiв, що характеризують, хутра i методи iспиту шкурок, стандарти на хутрянi вироби рiзних видiв.

Сортування овчинно-хутряних товарiв полягає в пiдроздiлi їх по розмiрам, сортам, групам дефектiв, кряжам.

Верхнiй хутряний одяг подiляють по розмiрах i росту. Для цього вимiрюють м'яким метром ширину виробу на рiвнi пройма пiд рукавом вiд середини спинки до краю лiвого борта, надягнувши вирiб на манекен.

Сорт хутряного виробу встановлюють у залежностi вiд густоти, блиску, шовковистостi волосяного покриву. Вiн повинний вiдповiдати сорту напiвфабрикату, з якого вирiб виготовлений. Звичайно готовi вироби пiдроздiляють на 2-3 сорти.

При визначеннi групи дефектiв враховуються дефекти шкiряної тканини i волосяного покриву. До першої групи вiдносять вироби, що не мають дефектiв, до 2 i т. д. - вироби з дефектами рiзної величини.