Основнi процеси виробництва.

Пiсля зйомки шкурки з тушки й обрядки обов'язково йде процес консервування сировини для запобiгання в дермi шкурки гнильних бактерiй.

Технологiя виготовлення хутра складається з пiдготовчого процесу, операцiї обробки i крошення.

Пiдготовчi процеси:

-видалення речовин, що консервують;

- видалення пiдшкiрної жирової клiтковини;

- знежирення (видалення жиру з шкiряної тканини).

Операцiє виробництва:

- пiкелювання (видозмiна структури шкiряної тканини для додання їй м'якостi i пiдвищених пластичних властивостей шляхом обробки розчинами кислоти i харчової солi);

- дублювання (обробка шкiр дубильними розчинами хрому, алюмiнiю, формальдегiду для закрiплення придбаних властивостей);

- жирування для додання шкiряної тканини м'якостi й еластичностi (жири тварин, риб, мiнеральнi олiї, синтетичнi жири);

- сушiння до вологостi 16 - 18 %.

Операцiї обробки:

- вiдкочування (вiдчищання волосяного покриву), пiдвищує м'якiсть i еластичнiсть шкiряної тканини; проводять (у глухих обертових барабанах iз присутнiстю сухих обпилювань i обпилювань змочених чи скипидаром уайт-спиритом);

- розбивка (пiдвищення м'якостi i пластичностi шкiряної тканини на спецiальних розбивочних машинах);

- вибивання;

- гладiння (виробляється на гладильних машинах);

- щипка (видалення шляхом вищипування грубого i товстого остьового волосся на машинi чи в ручну);

- стрижка (вирiвнювання волосся по висотi);

- епiлювання (зрiзання остьового i направляючого волосся в пiдстави на епiлювальнiй машинi);

- облагороджування (застосовується для хутряної овчини) з метою полiпшення її зовнiшнього вигляду (обробка волосяного покриву в два етапи: обробка волосся водяним розчином спирту i мурашиної кислоти i прасування на гладильнiй машинi - смуг розпрямляється i розм'якшується; обробка волосся розчином формальдегiду i наступними прасуванням - закрiплюється ефект першого етапу, волосся здобуває блиск, шовковистiсть, розсипчастiсть).

Для пiдвищення водостiйкостi шубної овчини шкiряну тканину обробляють синтетичними латексами. Одержують тонке, м'яке й еластичне покриття.

Операцiї фарбування:

- нейтралiзацiя (обробка волосся слабким лужним розчином (для знежирення);

- протравлення (обробка шкiри розчином солi хрому, мiдi, залiза, що покращує колiр хутра);

- вiдбiлювання (обробка волосяного покриву окислювачами (перекисом водню, хромпиком) з метою фарбування волосся в будь-який колiр).

Принципи сортування напiвфабрикату.

Напiвфабрикат пiдроздiляють по кряжах, розмiрах, сортах, кольору i групах порокiв.

Розподiл по кряжах характерно для шкурок бiлки, соболя, червоної лисицi, вiльної норки, бiлого песця, бабака, тарбагана. Шкурки рiзних кряжiв вiдрiзняються поруч товарних властивостей, властивим шкуркам добутих тiльки в донному географiчному районi. Такими властивостями є: розмiр шкурки, пишнiсть, висота, густота, фарбування, шовковистiсть волосяного покриву, товщина шкiряної тканини, маса шкурки.

По розмiрах виробляється розподiл шкурок тих видiв хутра, у яких спостерiгається значна рiзниця у величинi в залежностi вiд вiкової мiнливостi i пiдлоги. Як правило, хутровий напiвфабрикат подiляють на три (рiдко на 4-i) категорiї - дрiбнi, середнi, великi, особливо великi. Розмiр шкурки визначають шляхом вимiру її довжини, ширини (по середнiй лiнiї) i перемножування цих величин.

Сорт шкурки вiдбиває стан волосяного покриву напiвфабрикату в залежностi вiд сезону видобутку хутрового звiра. Пiд сортом хутра розумiється сукупнiсть визначених товарних ознак, що залежать вiд ступеня розвитку волосяного покриву шкурки. Товарними ознаками, що визначають сорт, її пишнiсть, густота, довгота i м'якiсть волосяного покриву.

До першого сорту вiдносяться шкурки повноволосянi, з високою, частою остю, густим пухом; до другого сорту - менш повноволосянi шкурки, з недорозвиненими остю i пухом; до третього сорту - напiвволосянi шкурки; до четвертого сорту - шкурки з низьким грубим волосяним покривом, майже без пуху. Шкурки деяких видiв хутра бувають вищого сорту (экстра).

По квiтам подiляють шкурки тих видiв хутра (бiлка, норка, куниця, соболi, срiблисто-чорна лисиця й iн.), у яких сильно виражена мiнливiсть волосяного покриву. Особливо сильно колiрна мiнливiсть з'являється в норки, нутрiї, блакитного песця клiтинного розведення.

У залежностi вiд наявностi i розмiрiв порокiв шкурки бiльшостi видiв хутра пiдроздiляються на три чи чотири групи дефектiв.

Основними дефектами хутряного напiвфабрикату є:

- битiсть остi (обламанi i потертi кiнцi направляючого i остьового волосся);

- витертi мiсця;

- вихвати волосяного покриву (у стрижених шкурок);

- вихвати шкiряної тканини;

- дiлянки зi звитими кiнчиками остьового волосся;

пошкодження шкiряної тканини при розривi епидермiсу;

- прострожка;

- наскрiзний волос (випадання волосся в результатi пiдрiзання волосяної сумки);

- цвiлiсть волосяного покриву (вицвiтання в процесi експлуатацiї i зберiгання);

- шви.

Сортування хутряного напiвфабрикату зимового волосся подiбне iз сортуванням хутра, однак, у них немає пiдроздiлу на кряжi. Шкурки кiшки, собаки, кролика подiляють по розмiрах, квiтам, сортам i групам порокiв.

Шкурки весняних видiв хутряного напiвфабрикату пiдроздiляють по воротним групам, розмiрам, кольору, характеру волосяного покриву, сортам i категорiям дефектностi.

Сортнiсть шубної овчини встановлюється в залежностi вiд значимостi i кiлькостi дефектiв (дiри, прорiзи, пiдрiзи, ломени i т.д.).

Хутрянi вироби пiдроздiляють по функцiональному призначенню на наступнi групи:

- хутряний верхнiй одяг;

- хутрянi деталi для одягу з верхи зi шкiри, тканин;

- хутрянi жiночi убори;

- хутрянi головнi убори;

- хутряна галантерея;

- хутряне взуття;

- хутрянi побутовi вироби;

- пластини i хутра.

По статево-вiковiй ознацi окремi групи пiдроздiляють на пiдгрупи: жiноча; чоловiча; дитяча.

У залежностi вiд фасону i моди шкурки у виробах мають у свому розпорядженнi рiзнi способи. Усi стриженi i епiлiрованi шкурки розташовують так, щоб волосяний покрив йшов знизу нагору i можна було зробити волосся. Довговолосi види хутра пiдбирають таким чином, щоб волос був спрямований зверху вниз. Інодi розташовують шкурки в поперечному напрямку. У сучасних виробах часто використовують складнi методи розкрою.

Хутряна частина одягу являє собою комiри, хутряну пiдкладку. Хутрянi комiри пiдроздiляють по статево-вiковим групах, фасонам, розмiрам, квiтам, сортам i групам дефектностi. Фасони комiрiв дуже рiзноманiтнi i залежать вiд моди. Для жiночих комiрiв використовуються хутрянi напiвфабрикати майже усiх видiв для чоловiчих - з каракулю, смушка, кролика, овчини стриженої фарбованої i тд. Дитячi комiри виготовляють з дешевих видiв хутряних напiвфабрикатiв - кролика, бiлки, смушка, овчини стриженої фарбованої. Хутряну пiдкладку для зимових пальто i курток виготовляють з кролика, лапок каракулю, лапок i душок лисицi, кушнiрського шматка.

Жiночi хутрянi убори. Цi вироби пiдроздiляють на 2-i групи: на пiдкладки iз шовку (пелерини, напiвпелерини, палантини, плоскi горжети); без пiдкладки (трубчастi горжети).

Пелерина - накидка без рукавiв. Фасони найрiзноманiтнiшi - довгi, короткi, широкi, вузькi. До подiлу пелерин часто пришивають хвости. Виготовляються з коштовних видiв хутра - норка, бiлка, хохуля, соболь, куниця, колонок, горностай, срiблисто-чорна лисиця, песець, котик, ондатра, каракульча i т.д. При шиттi застосовується складнi методи розкрою - перекидання, розшивка, розпуск.

Горжети виготовляють круглими з нерозрiзаних шкурок з головами, чи плоскими в розпластаному виглядi на шовковiй пiдкладцi. Плоскi горжети розпускають своєрiдним образом вони мають трохи округлу форму (лисиця, песець, куниця, соболь). Шкурки песця iнодi розшивають у довгi, у наслiдок чого вони робляться бiльш довгими, а якiсть волосяного покриву не знижується.

Асортимент головних уборiв рiзноманiтний. Випускають чоловiчi, жiночi i дитячi головнi убори. Розмiр визначається довгої окружностi по внутрiшнiй сторонi нижнього борта. Розмiри головних уборiв для дорослих - 54 -64 (чоловiчi), 54 - 62 (жiночi), для дiтей 49 - 5, фасони жiночих головних уборiв змiнюються досить часто (капелюх з полями, фантазiї, струм, берет, боярка, капор, куля i т.д.). Для них використовуються шкурки песця, соболя, лисицi, нутрiї, каракулю, каракульчи, горностая, нутрiї, выдри, кролика, бiлки, нерпи, овчини i тд. Асортимент чоловiчих головних уборiв бiльш стабiльний (боярка, московська, гоголь, шапка-вушанка, папаха, кубанка, спортивна, олiмпiйська). Виготовляються чоловiчi головнi убори з коротковолосих видiв пушно-хутряного напiвфабрикату: каракулю, смушка, смушка, шкiр морського звiра, опойка, жеребка, кролика, овчини, а також норки i соболя.

Виробу, виготовленi iз шубної овчини без пiдкладки шкiряною тканиною називаються нагольними (овчинно-шубними) для цих товарiв характернi високi теплозахиснi властивостi i гарна носкiсть. Цi вироби традицiйнi для України i поширенi в сiльськiй мiсцевостi.

Асортимент їх розширився в останнi роки за рахунок використання хутряної шубної овчини кольорового фарбування з облагородженим волосяним покривом i шкiряної тканини, обробленої пiд велюр чи iз плiвковим покриттям. Сучаснi конструкцiї виробiв i полiпшена обробка вiдповiдають вiковим вимогам споживачiв до цього одягу. Для них використовуються стриженi хутрянi шубнi овчини з довжиною волосся в розправленому станi 30мм.

Овчинно-шубнi вироби пiдроздiляються по статево-вiковiй ознацi: на чоловiчi, жiночi i дитячi; по видах: на кожухи, кожушки, пiджаки, пальто, пiвпальто, жакети, желети; по розмiрах.